- •Тема 1.1 Господарське законодавство та господарські правовідносини.
- •1. Поняття господарського права та господарських правовідносин.
- •2. Види господарських відносин.
- •3. Відмежування господарських відносин від інших видів правовідносин.
- •4. Поняття, ознаки та особливості господарського законодавства.
- •1 . Поняття та система господарського законодавства.
- •2. Проблеми вдосконалення господарського законодавства.
- •Тема 1. 2. Поняття, структура та джерела комерційного права.
- •1. Поняття та предмет комерційного права.
- •2. Метод, функції та система комерційного права.
Тема 1.1 Господарське законодавство та господарські правовідносини.
Лекція – 1 година
План.
1. Поняття господарського права та господарських правовідносин.
2. Види господарських відносин.
3. Відмежування господарських відносин від інших видів правовідносин.
4. Поняття, ознаки та особливості господарського законодавства.
Самостійна робота – 3 години
1. Система господарського законодавства.
2. Проблеми вдосконалення господарського законодавства.
Ключові поняття теми: Господарське право, предмет господарського права, господарська діяльність, господарські правовідносини, господарське законодавство, система господарського законодавства.
1. Поняття господарського права та господарських правовідносин.
Господарське право — це комплексна галузь права, яка є сукупністю правових норм, що регулюють суспільні відносини у сфері державного управління економікою, виробництва та реалізації продукції, виконання робіт і надання послуг з метою одержання прибутку або без такої мети.
Господарське право базується на нормах цивільного права щодо правоздатності фізичних та юридичних осіб, цивільно-правових угод і конкретизує їх, а також містить норми адміністративного, фінансового, трудового права, які регулюють господарську діяльність. Господарське право і найближче до нього за змістом цивільне право співвідносяться як загальне і спеціальне. Цивільне право визначає загальні засади регулювання майнових та особистих немайнових відносин, в які вступають фізичні і юридичні особи, а господарське — конкретизує цивільно-правові норми відносно конкретних сфер і видів господарської діяльності.
Предметом правового регулювання господарського права є — суспільні відносини у сфері управління економікою, виробництвом і реалізацією продукції, виконання робіт і надання послуг з метою отримання прибутків чи без такої мети.
З цього погляду господарське право становить систему норм, які регулюють господарську діяльність, господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами й іншими учасниками відносин у сфері господарювання. Тобто, зміст предмета господарського права визначається двома поняттями: "організація господарської діяльності" та "здійснення господарської діяльності".
Легальне визначення господарської діяльності подано в різних нормативно-правових актах:
- ст. 1 Закону України від 16 квітня 1991 р. "Про зовнішньоекономічну діяльність" господарська діяльність визначається як будь-яка діяльність, у тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом і обміном матеріальних та нематеріальних благ, які виступають у формі товару;
- у Законі України від 28 грудня 1994 р. (діє в редакції Закону України від 22 травня 1997 р.) "Про оподаткування прибутку підприємств", у п. 1.32 подано дещо інше визначення, а саме:
"Господарська діяльність -будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі якщо безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені і на користь першої особи".
З урахуванням положень зазначених та інших законів ч. 1 ст. З Господарського кодексу України (далі ГК України), визначає:
"Під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Отже, господарська діяльність - це суспільно-корисна діяльність суб'єктів господарювання на професійній основі стосовно виготовлення продукції, надання послуг, виконання робіт не для власного споживання, а для задоволення потреб третіх осіб.
Зважаючи на вищезазначене, визначимо ознаки господарської діяльності:
- її здійснюють суб'єкти господарювання;
- вона полягає у виробництві продукції, виконанні робіт, наданні послуг не для власних потреб виробника, а для задоволення потреб третіх осіб;
- вона здійснюється на професійних засадах;
- результати такої діяльності мають вартісний характер і реалізуються за плату, тобто функціонують як товар;
- ця діяльність поєднує і приватні інтереси виробника, і публічні інтереси держави та споживачів.
Господарська діяльність (господарювання), згідно зі ст. 6 ГК України здійснюється на таких загальних принципах:
забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання;
свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом;
вільний рух капіталів, товарів і послуг на території України;
обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів і безпеки суспільства й держави;
захист національного товаровиробника;
заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.
Залежно від мети і способу організації та здійснення господарської діяльності, згідно з ч. 2 ст. З ГК України, вона є двох видів - підприємницькою (комерційною) та некомерційною господарською діяльністю. Господарська діяльність, котра здійснюється суб'єктами господарювання для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, — це підприємництво, а суб'єкти такої діяльності — підприємці.
Господарська діяльність, яка здійснюється суб'єктами господарювання без мети отримання прибутку, - некомерційна господарська діяльність. Вона здійснюється з метою задоволення соціально-економічних потреб незалежно від прибутковості.
Організація господарської діяльності становить другу складову господарських відносин. ГК України не розкриває зміст поняття "організація господарської діяльності". Кодекс визначає це поняття як систему заходів, спрямованих на раціональне поєднання в часі та просторі всіх елементів господарської системи певного регіону (Автономної Республіки Крим, певної територіальної громади), певного суб'єкта господарювання.
До елементів господарської системи відносять:
1) суб'єкти, 2) майнову базу, 3) нормативну й 4) інформаційну системи.