Сортамент чавунних труб

Вид труб	Довжина, м	Умовний прохід, мм	Товщина стінки, мм			Маса 1 м погонної довжини труби,кг
			Клас ЛА	Клас А	Клас Б
Напірні	2-10	65-1256	6, 7-22,5	7, 4-24,8	8-27	11, 3-628
Каналізаційні	0, 75-2,1	50-150	4	4,5	5	4,6-43,6

Випускають напірні (для транспортування рідини під тиском) і каналізаційні чавунні труби. Вони характеризуються довжиною, внутрішнім діаметром (умовним проходом), товщиною стінки (з розподілом на класи), масою 1 м погонної довжини. Сортамент чавунних труб наведений у табл. 2.3.

При замовленні чавунних труб і сполучних частин указують їхній вид, розміри, клас, стандарт, наприклад труба ЧНР150х6000 Б; труба Б-1 300 ЛА; труба ТЧК 100 2000; косинець В40х25; патрубок П-100х250. При цьому використовують такі позначення: Р - розтрубна; Б-1 - тип гумової манжети; Б; ЛА - клас труби; ТЧК - труба чавунна каналізаційна; В - косинець; П - патрубок; Н - напірна; 150; 100 (40x25) - умовні проходи; 6000; 2000 - довжина, мм.

Упаковують труби в контейнери, пакети, касети або погоджують дротом з урахуванням розташування розтруба. Фітинги укладають в контейнери або транспортують і зберігають без упакування у зв'язуванні.

Чавунні труби й сполучні частини до них поставляють партія мі, кожну з яких супроводжують документом про якість установленої форми.

Феросплавами називають сплави заліза з іншими елементами. По способі одержання їх підрозділяють на доменні й електропічні. Вони використовуються для розкислення й легування стали. Букви в марках феросплавів відбивають найменування компонентів, а цифри - зміст основного елемента: вуглецю або корисних домішок (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Марки феросплавів і зміст у них домішок

Феросплав	Марка	Зміст домішок
Феросиліцій	ФС20	Кремнію 20 %
	ФС92	Кремнію не менше 92 %
Сілікомарганець	СМн2б	Кремнію не менш 26 °/г
Феромарганець	ФМнО,5	Вуглецю 0,5 %
Марганець металевий	Мр1	Вуглецю 1 %
Кремній кристалічний	Кр1	1 %
Сілікокальцій	СК20	Кальцію не менш 20 %
Феросілікохром	ФСХ13	Кремнію 10-16 %
Хром металевий	Х99Б	Хрому не менше 99 %
Феровольфрам	ФВ70	Вольфраму не менш 70 %
Феромолібден	ФМобО	Молібдену не менш 60 %

Сталь — основний конструкційний матеріал, ковкий залізовуглецевий сплав зі змістом вуглецю 0,1 — 1,4 %. У її хімічний склад входять домішки: постійні (вуглець, марганець, кремній, сірка 1 фосфор), сховані (кисень, азот і водень), випадкові (мідь, цинк, свинець і інші метали, що попадають у сталь із шихтовими матеріалами) і спеціальні (легуючі добавки — хром, нікель, молібден, вольфрам, ванадій і ін.).

Класифікація сталі здійснюється по наступних ознаках:

• призначенню — конструкційна, інструментальна, жароміцна, будівельна й ін.;

• способу одержання — мартенівська, киснево-конверторна, електросталь;

• способу виготовлення виробів — лита, кута, катана, штампована й т.д.;

• способу розкислення — кипляча, напівспокійна, спокійна;

• хімічному складу — вуглецева, низьколегована, високолегована, складнолегована;

• структурі — доевтектоідна, евтектоїдна, заевтектоїдна (після отжигу) і перлітного, мартенситного й аустенітного класів (після нормалізації);

• якості — звичайної, підвищеної якості, якісна, високоякісна.

Вуглецева сталь не містить ніяких спеціальних добавок. По кількості вуглецю її підрозділяють на низько (до 0,3%), середньо (0, 3-0,6%) і високовуглецеву (0,7-1,6%). Чим більше вуглецю, тим вище міцність і твердість, але нижче пластичність стали. Вуглецева конструкційна сталь (вуглецю 0,1-0,85%) випускається звичайної якості груп А ( Сто-Стб), Б (Бмст1, Бкст7, Мст2, Кст5 і ін.) і В (Вмстб, Вст2 і ін.), якісна (05кп, 08пс, 65Г и ін.) і автоматна (А12, А40Г и ін.). Інструментальна (вуглецю 0, 65-1,4%) вуглецева сталь (В7, В13А, В8Г, В8ГА й ін.) застосовується для виготовлення різних інструментів. Цифри в маркуваннях вуглецевих конструкційних якісних сталей відповідають змісту вуглецю в сотих частках відсотка, а в інструментальних - у десяті.

До складу легованої сталі, крім вуглецю, входить одна або кілька добавок (легуючих елементів) у кількості, що помітно змінює структуру сталі, її властивості й умови обробки. Маркування легованої сталі складається зі сполучення букв і цифр, що відбивають її хімічний склад. На першому місці маркування - цифра, що вказує середній зміст вуглецю. Далі йдуть букви, що позначають ті або інші легуючі елементи, і цифри, що характеризують їхній середній зміст у відсотках. Буква "А" наприкінці маркування позначає високоякісну сталь.

Основними легуючими елементами, використовуваними при виробництві сталей, є марганець (збільшує міцність, прокаливаемость і зносостійкість), кремній (поліпшує міцність властивості, корозійну й жаростійкість), хром (підвищує міцнісні, механічні й ріжучі властивості, корозійну стійкість і прокаливаемость), нікель (підвищує міцність і корозійну стійкість, не знижуючи ударної в'язкості), молібден (підвищує прокаливаемость, глибину загартування, в'язкість при низьких температурах, ковкість і абразивну стійкість), вольфрам (підвищує твердість і ріжучі властивості).

Асортименти легованих сталей включає конструкційні (низько - і средньолеговані, якісні й високоякісні, цементуємі й що поліпшуються) (табл. 2.5), інструментальні сталі (у тому числі швидкорізальні) і стали з особливими властивостями (жароміцні, коррозионностойкие, жаростійкі з більшим электро-опором).

Таблиця 2.5