- •Вимоги до знань та вмінь
- •Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі спеціальності
- •Система контролю знань та умови складання іспиту
- •Навчально-тематичний план
- •Комплексна країнознавча характеристика
- •Тема 2.
- •Країнознавча характеристика україни
- •Лекція 2 (2 год.)
- •Країнознавча характеристика України
- •Тема 3.
- •Країнознавча характеристика російської федерації
- •Лекція 3 (2 год.)
- •Країнознавча характеристика Російської Федерації
- •Семінарське заняття 1 (2 год.) Країнознавча характеристика Російської Федерації
- •Країнознавча характеристика білорусі
- •Лекція 4 (2 год.)
- •Країнознавча характеристика Білорусі
- •Семінарське заняття 2 (2 год.) Країнознавча характеристика Білорусі
- •Країнознавча характеристика молдови
- •Лекція 5 (2 год.)
- •Країнознавча характеристика Молдови
- •Семінарське заняття 3 (2 год.) Країнознавча характеристика Молдови (Республіка Молдова)
- •Країнознавча характеристика держав закавказзя (азербайджану, вірменії, грузії)
- •Лекція 6 (2 год.)
- •Історичний та культурний розвиток народів Закавказзя. Країнознавча характеристика Грузії, Азербайджану та Вірменії
- •Семінарське заняття 4 (2 год.) Країнознавча характеристика держав Закавказзя (Азербайджану, Вірменії, Грузії)
- •Країнознавча характеристика казахстану і киргизстану
- •Лекція 7 (2 год.)
- •Країнознавча характеристика Казахстану і Киргизстану
- •Семінарське заняття 5 (2 год.) Країнознавча характеристика Казахстану і Киргизстану
- •Країнознавча характеристика таджикистану, туркменістану і узбекистану
- •Лекція 8 (2 год.)
- •Країнознавча характеристика Таджикистану, Туркменістану і Узбекистану
- •Семінарське заняття 6 (2 год.) Країнознавча характеристика Узбекистану
- •Семінарське заняття 7 (2 год.) Країнознавча характеристика Таджикистану і Туркменістану
- •Тема 9.
- •Особливості країнознавчої характеристики країн балтії (естонії, латвії, литви)
- •Семінарське заняття 8 (2 год.)
- •Особливості країнознавчої характеристики Естонії. Латвії і Литви
- •Проблемні теми для обговорення
- •Тема 10
- •Лекція 10 (2 год.) Загальні відомості про Європу
- •Лекція 11 (2 год.) Загальні відомості про Північну Америку
- •Лекція 12 (2 год.) Етнонаціональний та конфесійний склад населення Європи та Північної Америки
- •Семінарське заняття 9 (2 год.) Структурування міжнародних відносин у євроатлантичному просторі та формування спільноти національних держав
- •Тема 11
- •Семінарське заняття 10 (2 год.). Політичний розвиток Великої Британії‚ Ірландії та Канади
- •Тема 12
- •Президентська республіка англосаксонського типу: сша
- •Лекція 16 (2 год.)
- •Особливості державного устрою та політичної системи сша
- •Семінарське заняття 11 (2 год.) Основні етапи політичного розвитку сша
- •Тема 13
- •Європейський федералізм: федеративна республіка німеччина‚ австрія‚ швейцарія
- •Лекція 17
- •Європейський федералізм на прикладі Федеративної Республіки Німеччини
- •Семінарське заняття 12 (2 год.) Основні етапи формування та розвитку сучасної німецької державності
- •Завдання для самостійної роботи (4 год.)
- •Тема 14 європейський унітаризм: французька республіка
- •Тема 15
- •Семінарське заняття 14 (2 год.) Встановлення і повалення диктаторських режимів на півдні Європи
- •Тема 16
- •Монархії малих країн західної європи (андорра‚ бельгія‚ ватикан‚ ліхтенштейн‚ люксембург‚ монако‚ нідерланди)
- •Семінарське заняття 15 (2 год.)
- •Малі монархії країн Західної Європи
- •Тема 17
- •Країни північної європи
- •Семінарське заняття 16 (2 год.)
- •Особливості суспільно-політичного розвитку країн Північної Європи
- •Тема 18 народи балкан на шляху до формування національних держав
- •Тема 19 країни центральної європи: республіка польща, чеська республіка, словацька республіка, угорщина
- •Семінарське заняття 17 (2 год.) Країни Центральної Європи (2 год.)
- •Тема 20 інтеграційні процеси у європі та північній америці
- •Проблемні теми для обговорення:
- •Теми письмових рефератів
- •Питання для контролю і повторення курсу
- •Література Основна: до курсу в цілому:
- •До змістового модуля 1:
- •До змістового модуля 2:
- •Додаткова: до курсу в цілому:
- •До змістового модуля 1:
- •До змістового модуля 2:
- •Довідкова література:
- •Документи:
- •Інформація в Інтернеті:
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Інститут міжнародних відносин
Кафедра країнознавства
Укладачі:
Професор М.С.Дорошко
Доцент Р.А.Кривонос
КРАЇНОЗНАВСТВО
(частина 1):
країни пострадянського простору, Європи та Північної Америки
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ
для студентів ІІ курсу спеціальності 6.030400
„міжнародна інформація”
Затверджено
на засіданні кафедри
Протокол № 1
від „30” серпня 2012 р.
Директор Інституту міжнародних відносин
_______________________В.В. Копійка
КИЇВ – 2011
Робоча навчальна програма з дисципліни „Країнознавство (частина 1): країни пострадянського простору, Європи та Північної Америки”
Укладачі: доктор історичних наук, професор М.С.Дорошко; кандидат політичних наук, доцент Р.А.Кривонос
Лектори: доктор історичних наук, професор М.С.Дорошко
кандидат політичних наук, доцент Р.А.Кривонос
Викладачі: кандидат політичних наук, доцент Р.А.Кривонос
асистент П.В.Бовсунівський
Погоджено
з науково-методичною комісією
„____” _______________ 2011 р.
____________________________
.
ВСТУП
Мета, завдання, структура та загальна характеристика курсу. Навчальна дисципліна „Країнознавство (частина 1): країни пострадянського простору, Європи та Північної Америки” є нормативним курсом у структурно-логічній схемі освітньо-професійної програми підготовки бакалавра (6.030400) зі спеціальності „Міжнародна інформація” напряму підготовки 0304 „Міжнародні відносини”*. Курс розрахований на один семестр.
Викладається на ІІ курсі в 3 семестрі в обсязі 144 години, з них 38 годин – лекційні‚ 30 – практичні заняття, 76 годин – самостійна робота. Закінчується іспитом у 3 семестрі.
Об’єктом курсу є країни пострадянського простору, Європи та Північної Америки.
Предметом курсу є географічне розташування, природні ресурси, корисні копалини, особливості політичних систем, державного устрою, територіально-адміністративного поділу країн пострадянського простору, Європи та Північної Америки, а також відносини України з цими країнами.
Метою курсу є формування у студентів комплексного підходу до вивчення країн і регіонів пострадянського простору, Європи та Північної Америки; розуміння тенденцій світового розвитку і закономірностей формування сучасної політичної карти світу; уявлення про цивілізаційний підхід до вивчення країн, розуміння глобальних і регіональних тенденцій світового розвитку; а також ознайомлення студентів із найважливішими питаннями проблемного та культурно-образного країнознавства пострадянського та євроатлантичного простору.
Вивчення курсу ставить перед викладачем і студентом такі завдання:
ознайомлення студентів з понятійно-категоріальним апаратом курсу „Країнознавство”;
вивчення історичних, культурно-цивілізаційних, геополітичних, суспільно-економічних, політико-правових, етнодемографічних і природно-кліматичних особливостей розвитку країн і регіонів пострадянського простору, Європи та Північної Америки;
формування вміння використовувати країнознавчу інформацію у майбутній фаховій роботі.
Вимоги до знань та вмінь
Курс повинен дати студентові загальні знання про:
понятійно-категоріальний апарат наукової дисципліни „Країнознавство”, зокрема, дефініції та властивості геосистем, визначення держави, країни та роль цих акторів у міжнародних відносинах;
загальну структуру країнознавчих досліджень;
друковані, інтернетівські й мультимедійні джерела країнознавчої інформації;
особливості системного і комплексного підходів у дослідженнях країн та регіонів;
геополітичні, природно-кліматичні, етнодемографічні, культурно-цивілізаційні, історичні, суспільно-економічні і політико-правові особливості розвитку країн і регіонів;
науково-практичні складові країнознавства.
Опанувавши курс, студент повинен набути такі вміння:
добирати, систематизувати й аналізувати країнознавчу інформацію;
будувати загальну схему країнознавчої характеристики;
орієнтуватися в політичних, соціальних та гуманітарних проблемах сучасного світу;
використовувати методології системного (у тому числі геосистемного та геокомплексологічного) та порівняльного підходів у дослідженні міжнародних відносин, зокрема, застосовувати системний підхід при побудові схеми країнознавчих досліджень;
формулювати припущення, передбачення та прогнози у міжнародних відносинах;
визначати місце держави у міжнародних відносинах регіону й частини світу;
складати наукову бібліографію з країнознавчої та міжнародно-політичної проблематики;
готувати письмові та усні реферати, а також презентації із запропонованої проблематики, використовуючи для цього сучасні комп’ютерні технології;
застосовувати країнознавчі знання для формування сучасного „образу” майбутньої професії.
Вивчаючи курс, поряд зі знаннями та вміннями, студент має також набути активну громадянську позицію у питаннях захисту національних інтересів України у відносинах з Російською Федерацією, США й іншими державами СНД, Європи та Північної Америки.
Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі спеціальності
Нормативна навчальна дисципліна є складовою циклу професійно-практичної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр” і передбачає наявність у студентів загальних знань з курсів „Історія України”, „Політологія”, „Соціологія”, „Теорія та історія держави і права”, „Логіка”, „Іноземна мова”. При цьому кожна суспільна дисципліна розглядається як джерело країнознавчої інформації. Вивчення дисципліни передбачає також наявність у студентів загальних знань зі шкільного курсу історії, географії, біології, зарубіжної літератури, музики, малювання тощо.
Знання, отримані в ході вивчення курсу, є базовими при вивченні таких дисциплін, як „Економіка та зовнішньоекономічні зв’язки України”, „Іноземна мова спеціальності”, „Історія політичних та правових вчень”, „Конфліктологія та теорія переговорів”, „Міжнародні відносини і світова політика”, „Теорія міжнародних відносин”, „Міжнародні економічні відносини”, „Політологія”, „Релігієзнавство”, „Світова економіка” тощо.