17

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут міжнародних відносин

Кафедра країнознавства

Укладачі:

професор В.І.Головченко

доцент Кравчук О.А.

КРАЇНОЗНАВСТВО: АЗІЯ, АФРИКА, ЛАТИНСЬКА АМЕРИКА

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ

для студентів спеціальності 6.030400 „Міжнародне право”

(за модульно-рейтинговою системою)

Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол № _1__

від „_29__” ___серпня___ 2008_ р.

В.о.директор Інституту міжнародних відносин

_______________________ В.В. Копійка

КИЇВ – 2009_

Методичні поради з дисципліни „Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка”

Укладачі: доктор політичних наук, професор В.І.Головченко; кандидат політичних наук, доцент П.М.Ігнатьєв

Лектори: доктор політичних наук, професор В.І.Головченко; кандидат політичних наук, доцент П.М.Ігнатьєв

Викладач: кандидат політичних наук, доцент П.М.Ігнатьєв

Погоджено

з науково-методичною комісією

„__2__” _____вересня________ 2007_ р.

____________________________

Загальна характеристика курсу

Мета, завдання, структура та загальна характеристика курсу. Навчальна дисципліна „Країнознавство (частина 2): Азія, Африка, Латинська Америка” є нормативним курсом у структурно-логічній схемі програми освітньо-професійної підготовки бакалавра зі спеціальності „Міжнародне право” (6.030400) напряму підготовки 0304 „Міжнародні відносини”^*. Курс розрахований на один семестр.

Об’єктом курсу є країни Азії, Африки та Латинської Америки.

Предметом курсу є географічне розташування, природнокліматичні умови, мінерально-сировинні ресурси, етноконфесійний склад населення, особливості культурно-історичного розвитку, політико-правових систем, державного устрою, народногосподарських комплексів, зовнішньої політики країн Азії, Африки та Латинської Америки, а також відносини України з ними.

Метою курсу є формування у студентів комплексного підходу до вивчення країн і регіонів Азії, Африки та Латинської Америки, розуміння тенденцій світового розвитку і закономірностей формування сучасної політичної карти світу, уявлення про цивілізаційний підхід до вивчення країн і регіонів, розуміння глобальних і регіональних тенденцій світового розвитку, а також ознайомлення студентів із найважливішими питаннями проблемного та культурно-образного країнознавства афразійського та латиноамериканського просторів.

Вивчення дисципліни ставить перед викладачем і студентом низку завдань:

• ознайомлення студентів із понятійно-категоріальним апаратом курсу „Країнознавство”;

• вивчення історичних, культурно-цивілізаційних, геополітичних, суспільно-економічних, політико-правових, етнодемографічних і природно-кліматичних особливостей розвитку країн і регіонів Азії, Африки та Латинської Америки;

• формування вміння використовувати країнознавчу інформацію у майбутній фаховій роботі.

Курс повинен дати студентові загальні знання про:

1. понятійно-категоріальний апарат наукової дисципліни „Країнознавство”, зокрема, дефініції та властивості геосистем, визначення держави, країни та роль цих акторів у міжнародних відносинах;

2. загальну структуру країнознавчих досліджень;

3. друковані, інтернетівські й мультимедійні джерела країнознавчої інформації;

4. особливості системного і комплексного підходів у дослідженнях країн та регіонів;

5. типологію країн Азії, Африки й Латинської Америки та їхніх регіональних об’єднань;

6. геополітичні, природно-кліматичні, етнодемографічні, культурно-цивілізаційні, історичні, суспільно-економічні та політико-правові особливості розвитку країн і регіонів;

7. науково-практичні складові країнознавства.

Опанувавши курс, студент повинен набути такі вміння:

1. добирати, систематизувати й аналізувати країнознавчу інформацію;

2. будувати загальну схему країнознавчої характеристики;

3. орієнтуватися в політичних, соціальних та гуманітарних проблемах сучасного світу;

1. використовувати методології системного (у тому числі, геосистемного та геокомплексологічного) та порівняльного підходів у дослідженні міжнародних відносин, зокрема, застосовувати системний підхід при побудові схем країнознавчих досліджень;

1. формулювати припущення, передбачення та прогнози у міжнародних відносинах;

2. визначати місце держави у міжнародних відносинах регіону й частини світу;

1. складати наукову бібліографію з країнознавчої та міжнародно-політичної проблематики;

1. готувати письмові та усні реферати, а також презентації із запропонованої проблематики, використовуючи для цього сучасні комп’ютерні технології;

2. застосовувати країнознавчі знання для формування сучасного „образу” майбутньої професії.

Вивчаючи курс, студент разом зі знаннями та вміннями має також набути активну громадянську позицію у питаннях захисту національних інтересів України у відносинах із КНР, Індією, Японією, Турецькою Республікою, Іраном, ПАР, Бразилією, Мексикою та іншими державами Азії, Африки й Латинської Америки.

Місце навчальної дисципліни у структурно-логічній схемі програми освітньо-професійної підготовки бакалавра зі спеціальності „Міжнародне право” (6.030400) напряму підготовки 0304 „Міжнародні відносини”. Для розуміння студентами змісту країнознавства і формування „образу” майбутньої професії, у процесі викладання „Країнознавства” активно використовується предметна область дисциплін, які прослуховуються студентами на першому курсі навчання: „Історія України”, „Загальна історія держави і права”, „Політологія”, „Соціологія”, „Правничі системи сучасності”, „Історія політичних та правових вчень”. При цьому кожна суспільна дисципліна розглядається як джерело країнознавчої інформації.

Вивчення дисципліни передбачає також наявність у студентів загальних знань зі шкільного курсу всесвітньої історії, географії материків і соціально-економічної географії, біології, зарубіжної літератури, музики, малювання тощо.

Знання, отримані в ході вивчення курсу, є базовими при вивченні таких дисциплін, як „Історія міжнародного права”, „Іноземна мова спеціальності”, „Історія політичних та правових вчень”, „Конфліктологія та теорія переговорів”, „Зовнішня політика України”, „Міжнародні відносини та зовнішня політика”, „Теорія міжнародних відносин”, „Право міжнародних організацій”.

Інформаційні джерела. Базові підручники, навчальні посібники („основна література”), підручники, монографії, словники, енциклопедії, наукові статті („додаткова” і „довідкова” література), документальні джерела („джерела”) і джерела Інтернет.

Обсяг навчального навантаження. Навчальна дисципліна „Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка”  вивчається студентами впродовж одного семестру (лекцій - 40 годин, практичних занять – 32 години, самостійної роботи - 72 години; всього 144 години).

Структура курсу. Курс складається з двох модулів:

Модуль 1. Країни Азії й Африки.

Модуль 2. Країни Латинської Америки.

Комплексний підсумковий модуль.

Модуль 1 „Країни Азії й Африки” передбачає вивчення дев’яти тем:

Тема 1. Утворення і розвиток Китайської Народної Республіки;

Тема 2. Японська імперія у світовій цивілізації;

Тема 3. КНДР і Республіка Корея;

Тема 4. Країни Індокитаю;

Тема 5. Острівна Південно-Східна Азія;

Тема 6. Країни Південної Азії на шляху незалежного розвитку;

Тема 7. Країни Середнього Сходу;

Тема 8. Країни Близького Сходу;

Тема 9. Країни Тропічної та Південної Африки.

Вивчення тем 1-9 передбачає прослуховування студентом лекцій, а вивчення тем 1-2 і 4-9 передбачає також активну участь у практичних заняттях.

Модуль 2 „Країни Латинської Америки” передбачає вивчення восьми тем:

Тема 10. Загальний огляд Латинської Америки;

Тема 11. Аргентинська Республіка;

Тема 12. Республіка Чилі;

Тема 13. Боліваріанська Республіка Венесуела;

Тема 14. Республіка Колумбія;

Тема 15. Федеративна Республіка Бразилія;

Тема 16. Республіка Перу;

Тема 17. Центральна Америка;

Тема 18. Країни Карибського басейну.

Вивчення тем 10-18 передбачає прослуховування студентом лекцій. Теми 10-16 вимагають активної участі у практичних заняттях.

Підсумковий контрольний модуль передбачає написання письмового іспиту з матеріалу курсу. Семестровий екзамен – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу за семестр. Складання екзамену здійснюється під час екзаменаційної сесії відповідно до затвердженого в установленому порядку розкладу в комісії, яку очолює завідувач кафедри.

З метою забезпечення об’єктивності оцінок та прозорості контролю набутих студентами знань та вмінь, семестровий контроль здійснюється у письмовій формі або з використанням комп’ютерних інформаційних технологій.