47

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут міжнародних відносин

Кафедра країнознавства

Укладачі:

професор В.І.Головченко

доцент П.М.Ігнатьєв

КРАЇНОЗНАВСТВО: АЗІЯ, АФРИКА, ЛАТИНСЬКА АМЕРИКА

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

для студентів спеціальності 6.030400 „Міжнародні відносини”

Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол № ___

від „___” ________ 2011 р.

Директор Інституту міжнародних відносин

_______________________ В.В.Копійка

КИЇВ – 2012

Робоча навчальна програма з дисципліни „Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка”

Укладачі: доктор політичних наук, професор В.І.Головченко; доктор політичних наук, доцент П.М.Ігнатьєв

Лектори: доктор політичних наук, професор В.І.Головченко; доктор політичних наук, доцент П.М.Ігнатьєв

Викладач: доктор політичних наук, доцент П.М.Ігнатьєв; асистент П.В.Бовсунівський

Погоджено

з науково-методичною комісією

„____” _______________ 2011 р.

____________________________

КИЇВ - 2012

Пояснювальна записка

Мета, завдання, структура та загальна характеристика курсу. Навчальна дисципліна „Країнознавство (частина 1): Азія, Африка, Латинська Америка” є нормативним курсом у структурно-логічній схемі програми освітньо-професійної підготовки бакалавра зі спеціальності „Міжнародні відносини” (6.030400) напряму підготовки 0304 „Міжнародні відносини”^*. Курс розрахований на один семестр, закінчується іспитом у 2-му семестрі.

Об’єктом курсу є країни Азії, Африки та Латинської Америки.

Предметом курсу є географічне розташування, природнокліматичні умови, мінерально-сировинні ресурси, етноконфесійний склад населення, особливості культурно-історичного розвитку, політико-правових систем, державного устрою, народногосподарських комплексів, зовнішньої політики країн Азії, Африки та Латинської Америки, а також відносини України з ними.

Метою курсу є формування у студентів комплексного підходу до вивчення країн і регіонів Азії, Африки та Латинської Америки, розуміння тенденцій світового розвитку і закономірностей формування сучасної політичної карти світу, уявлення про цивілізаційний підхід до вивчення країн і регіонів, розуміння глобальних і регіональних тенденцій світового розвитку, а також ознайомлення студентів із найважливішими питаннями проблемного та культурно-образного країнознавства афразійського й латиноамериканського просторів.

Вивчення дисципліни ставить перед викладачем і студентом низку завдань:

• ознайомлення студентів із понятійно-категоріальним апаратом курсу „Країнознавство”;

• вивчення історичних, культурно-цивілізаційних, геополітичних, суспільно-економічних, політико-правових, етнодемографічних і природно-кліматичних особливостей розвитку країн і регіонів Азії, Африки та Латинської Америки;

• формування вміння використовувати країнознавчу інформацію у майбутній фаховій роботі.

Курс повинен дати студентові загальні знання про:

1. понятійно-категоріальний апарат наукової дисципліни „Країнознавство”, зокрема, дефініції та властивості геосистем, визначення держави, країни та роль цих акторів у міжнародних відносинах;

2. загальну структуру країнознавчих досліджень;

3. друковані, інтернетівські й мультимедійні джерела країнознавчої інформації;

4. особливості системного і комплексного підходів у дослідженнях країн та регіонів;

5. типологію країн Азії, Африки й Латинської Америки та їхніх регіональних об’єднань;

6. геополітичні, природно-кліматичні, етнодемографічні, культурно-цивілізаційні, історичні, суспільно-економічні та політико-правові особливості розвитку країн і регіонів;

7. науково-практичні складові країнознавства.

Опанувавши курс, студент повинен набути такі вміння:

1. добирати, систематизувати й аналізувати країнознавчу інформацію;

2. будувати загальну схему країнознавчої характеристики;

3. орієнтуватися в політичних, соціальних та гуманітарних проблемах сучасного світу;

1. використовувати методології системного (у тому числі, геосистемного та геокомплексологічного) та порівняльного підходів у дослідженні міжнародних відносин, зокрема, застосовувати системний підхід при побудові схем країнознавчих досліджень;

1. формулювати припущення, передбачення та прогнози у міжнародних відносинах;

2. визначати місце держави у міжнародних відносинах регіону й частини світу;

1. складати наукову бібліографію з країнознавчої та міжнародно-політичної проблематики;

1. готувати письмові та усні реферати, а також презентації із запропонованої проблематики, використовуючи для цього сучасні комп’ютерні технології;

2. застосовувати країнознавчі знання для формування сучасного „образу” майбутньої професії.

Вивчаючи курс, студент разом зі знаннями та вміннями має також набути активну громадянську позицію у питаннях захисту національних інтересів України у відносинах із КНР, Індією, Японією, Турецькою Республікою, Іраном, ПАР, Бразилією, Мексикою та іншими державами Азії, Африки й Латинської Америки.

Місце навчальної дисципліни у структурно-логічній схемі програми освітньо-професійної підготовки бакалавра зі спеціальності „Міжнародні відносини” (6.030400) напряму підготовки 0304 „Міжнародні відносини”. Для розуміння студентами змісту країнознавства і формування „образу” майбутньої професії, у процесі викладання „Країнознавства” активно використовується предметна область дисциплін, які прослуховуються студентами на першому курсі навчання: „Дипломатична історія України”, „Економічна історія”, „Політологія”, „Соціологія”, „Теорія та історія держави і права”, „Логіка”, „Іноземна мова”. При цьому кожна суспільна дисципліна розглядається як джерело країнознавчої інформації.

Вивчення дисципліни передбачає також наявність у студентів загальних знань зі шкільного курсу всесвітньої історії, географії материків і соціально-економічної географії, біології, зарубіжної літератури, музики, малювання тощо.

Знання, отримані в ході вивчення курсу, є базовими при вивченні таких дисциплін, як „Іноземна мова спеціальності”, „Історія політичних вчень”, „Конфліктологія та теорія переговорів”, „Зовнішня політика України”, „Зовнішня політика країн Азії”, „Зовнішня політика країн Африки”, „Зовнішня політика країн Латинської Америки”, „Міжнародні відносини і світова політика”, „Теорія міжнародних відносин”, „Політологія”, „Релігієзнавство”, „Історія міжнародних відносин” тощо.

Інформаційні джерела. Базові підручники, навчальні посібники („основна література”), підручники, монографії, словники, енциклопедії, наукові статті („додаткова” і „довідкова” література), документальні джерела („джерела”) і джерела Інтернет.

Обсяг навчального навантаження. Навчальна дисципліна „Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка”  вивчається студентами впродовж одного семестру (лекцій − 34 години, практичних занять – 18 годин, самостійної роботи − 55 годин).