34

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут міжнародних відносин

Кафедра країнознавства

Укладачі:

професор В.І.Головченко

доктор політології П.М.Ігнатьєв

КРАЇНОЗНАВСТВО: АЗІЯ, АФРИКА, ЛАТИНСЬКА АМЕРИКА

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

для студентів 1-го курсу

спеціальності 6.030400 „Міжнародні економічні відносини”

Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол № 1

від „31” серпня 2011 р.

Директор Інституту міжнародних відносин

_______________________ В.В.Копійка

КИЇВ – 2011

Робоча навчальна програма з дисципліни „Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка”

Укладачі: доктор політичних наук, професор В.І.Головченко; доктор політичних наук, доцент П.М.Ігнатьєв

Лектори: доктор політичних наук, професор В.І.Головченко; доктор політичних наук, доцент П.М.Ігнатьєв

Викладачі: доктор політичних наук, професор В.І.Головченко; доктор політичних наук, доцент П.М.Ігнатьєв

Погоджено

з науково-методичною комісією

„____” _______________ 2011 р.

____________________________

КИЇВ - 2011

Вступ

Дисципліна „Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка” є базовою нормативною дисципліною для спеціальності 6.030400 „Міжнародні економічні відносини”. Викладається на І курсі в 1 семестрі у обсязі 144 годин, з них -лекцій - 32 год., семінарських занять - 18 год., самостійної роботи - 94 год. Закінчується іспитом.

Метою навчальної дисципліни є формування у студентів комплексного підходу до вивчення країн і регіонів Азії, Африки та Латинської Америки; уявлення про цивілізаційний підхід до вивчення країн і регіонів; розуміння закономірностей формування сучасної політичної карти планети, глобальних і регіональних тенденцій світового розвитку, а також ознайомлення студентів із найважливішими питаннями проблемного та культурно-образного країнознавства афразійського й латиноамериканського просторів.

Досягнення зазначеної мети передбачає вирішення таких завдань навчальної дисципліни:

- ознайомлення студентів із понятійно-категоріальним апаратом курсу „Країнознавство”;

- вивчення історичних, культурно-цивілізаційних, геополітичних, суспільно-економічних, політико-правових, етнодемографічних і природно-кліматичних особливостей розвитку країн і регіонів Азії, Африки та Латинської Америки;

- опанування критеріїв типології країн Азії, Африки й Латинської Америки та їхніх регіональних об’єднань;

- формування в студентів уміння використовувати країнознавчу інформацію у майбутній фаховій роботі.

Предмет навчальної дисципліни включає географічне й геополітичне розташування, природнокліматичні умови, мінерально-сировинні ресурси, етноконфесійний склад населення, особливості культурно-історичного розвитку, політико-правових систем, державного ладу й устрою, народногосподарських комплексів, зовнішньої політики країн Азії, Африки та Латинської Америки, а також відносини України з ними.

Вимоги до знань та вмінь

Студент повинен знати:

- понятійно-категоріальний апарат наукової дисципліни „Країнознавство”, зокрема, дефініції та властивості геосистем, визначення держави, країни та роль цих акторів у міжнародних відносинах;

- загальну структуру країнознавчих досліджень;

- друковані, інтернетівські й мультимедійні джерела країнознавчої інформації;

- особливості системного і комплексного підходів у дослідженнях країн та регіонів;

- країнознавчу типологію держав Азії, Африки й Латинської Америки та їхніх регіональних об’єднань;

- геополітичні, природно-кліматичні, етнодемографічні, культурно-цивілізаційні, історичні, суспільно-економічні та політико-правові особливості розвитку країн і регіонів;

- науково-практичні складові країнознавства.

Студент повинен вміти:

- добирати, систематизувати й аналізувати країнознавчу інформацію;

- будувати загальну схему країнознавчої характеристики;

- орієнтуватися в політичних, правових, соціальних та гуманітарних проблемах сучасного світу;

- використовувати методології системного (у тому числі, геосистемного та геокомплексологічного) та порівняльного підходів у дослідженні міжнародних відносин, зокрема, застосовувати системний підхід при побудові схем країнознавчих досліджень;

- формулювати припущення, передбачення та прогнози у міжнародних відносинах;

- визначати місце держави у міжнародних відносинах регіону й частини світу;

- складати наукову бібліографію з країнознавчої та міжнародно-політичної проблематики;

- готувати письмові та усні реферати, а також презентації із запропонованої проблематики, використовуючи для цього сучасні комп’ютерні технології;

- застосовувати країнознавчі знання для формування сучасного „образу” майбутньої професії;

- обстоювати активну громадянську позицію в питаннях захисту національних інтересів України у відносинах із КНР, Індією, Японією, Турецькою Республікою, Іраном, ПАР, Бразилією, Мексикою та іншими державами Азії, Африки й Латинської Америки.

Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі спеціальності

Нормативна навчальна дисципліна „Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка” є складовою циклу професійно-практичної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр” і виступає базовою для вивчення таких спеціальних дисциплін як „Міжнародні відносини та світова політика”, „Міжнародні економічні відносини”, „Історія міжнародних економічних відносин”, „Світова економіка”.

Система контролю знань та умови складання іспиту

Навчальна дисципліна „Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка” оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з двох модулів.

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою.

Поточний контроль:

- якісна участь у дискусії на семінарському занятті (участь в усній дискусії,

підготовка реферату) – до 6 балів

за кожне заняття: 7 х 6 = 42 бали

- виконання модульних контрольних

робіт – до 5 балів за кожну роботу: 2 х 5 = 10 балів

- виконання передбачених цією програмою двох індивідуальних завдань

самостійної роботи (на вибір студента з тематики для кожного модуля) –

до 4 балів за кожне завдання: 2 х 4 = 8 балів

За результатами означених форм поточного контролю студент може

отримати протягом семестру до 60 балів

Підсумковий контроль:

- підсумковий семестровий іспит (письмова робота та усна співбесіда) –

до 40 балів (2 завдання по 20 балів) 2 х 20 = 40 балів

РАЗОМ 100 балів

Шкала відповідності:

За 100-бальною шкалою	Оцінка за національною шкалою
90 – 100	5	Відмінно
75 – 89	4	Добре
60 – 74	3	Задовільно
1 – 59	2	Незадовільно