4. Мусульманська філософія. Розповсюдження ісламу. Іслам в Україні

В Україні іслам поширений переважно в автономній республіці Крим. Мусульмани Криму належать до сунітського напрямку. В 1242 р. татаро-монголи завоювали півострів: Крим увійшов до складу Золотої Орди. У XV ст. у зв'язку з розпадом шгганньої в Криму виникло Кримське ханство, яке з 1457 р. увійшло до складу Османської імперії. На чолі мусульманського духовенства Кримського ханства стояв муфтій. Як вища духов-ла особа, він був другим після халіфа — турецького султана. Всім життям релігійної громади Криму керував імам. У XVIII ст. тільки в Бахчисараї було 32 мечеті. Відкривались мектеби і мед­ресе. У 60-х рр. XIX ст. в Криму було 23 медресе і 131 мектеб їшкола початкової освіти). У 1774 р., після війни Росії з Туреч­чиною, Кримське ханство отримало самостійність, але у 1783 р. вона була знову втрачена: Крим був приєднаний до Російської імперії, яка утискувала татар, що сповідували іслам, не лише економічно, а й духовно. У другій половині XIX ст. Крим зали-адило 161 тис. татар.

77

У 1917 р. татари становили лише 36,6% сільського і 11,3 % міського населення Криму. Зазнавало утисків татарське населен­ня Криму і за часів Радянського Союзу. У травні 1944 р. з Криму було виселено 188626 татар. Нині йде процес їх повернення до Криму, відродження мусульманських релігійних громад.

В Україні на початок 2005 р. діяло 472 мусульманських гро­мад, більша кількість яких знаходиться в Криму. Мусульманські громади України діють в структурі трьох самостійних центрів: в Києві — Духовне управління мусульман України (ДУМУ), в До­нецьку — Духовний центр мусульман України (ДЦМУ), в Сім­ферополі — Духовне управління мусульман Криму (ДУМК).

Мусульманська філософія являє собою систему релігійно-світоглядної орієнтації та методів обгрунтування віровчення іс­ламу, що розгорталася і функціонує в жорстких віроповчальних рамках. Основи релігійного вчення ісламу були закладені арабсь­ким релігійним і політичним діячем Мухаммедом, який прого­лошений мусульманами великим пророком і посланцем Бога. Основну частину догматики свого вчення, зокрема ідею страш­ного суду, потойбічного життя, окремі моральні принципи тощо, Мухаммед запозичив із Біблії. Недарма деякі історики релігії розглядають іслам як спрощену версію християнства з яскраво вираженим монотеїзмом. Мусульманський монотеїзм тісно пов'язаний із вченням про визначення, яке виключає будь-яку можливість вільного вибору і виступає основою фаталізму.

Філософське проблемне поле ісламу спочатку було обмежене морально-етичними повчаннями і яскраво вираженими соціаль­но-політичними принципами устрою: правовими аспектами жит­тя перших мусульманських громад» Ця обставина зробила нову релігію надто вразливою, а її соціальні і політичні норми та принципи виявилися майже нерухомими. Деякі з них почали за­старівати ще з часів перших халіфів. Необхідність перегляду ба­гатьох ісламських норм детермінувала виникнення різноманітних течій у мусульманстві. 1 хоча зовні це виглядало як суто релігійне явище, насправді в його основі лежали соціально-політичні про­цеси.

Теоретичні основи ісламу закладені трохи пізніше, в результа­ті його безпосередніх контактів і полеміки з християнською тео­логією. Початок мусульманському богослов'ю поклали дискусії, які розгорнулися на початку VIII ст. з приводу свободи волі і ви­значення, несотворимості «слова Божого», божественних атрибу­тів і трансцендентності Бога. Під безпосереднім впливом близь­косхідної християнської думки перші мусульманські богослови

78

познайомились із античною філософською спадщиною (платоні­змом, арістотелізмом), яка спричинила розвиток раціоналістич­них тенденцій у мусульманській теології (Абу-аль-Хасан, Хасан-аль Басрі, Васіл ібн Ата та ін.) У результаті виникла перша релі-гійно-філософська школа мутазілітів, яка розгорнула полеміку щодо місця і ролі розуму в інтерпретації мусульманського віро­вчення і активно застосувала в боротьбі із ортодоксами елементи античної діалектики. Мутазіліти виступили проти дослівного ро­зуміння текстів Корану, антропоморфного уявлення про Аллаха. Вони створюють вчення про свободу волі, моральну відповідаль­ність людини за свої дії. Людина у своїх вчинках вільна у виборі в межах системи дій, створеної Богом. Звідси апеляція мутазілітів до «ваги діянь». Бог не може свавільно змінювати міру відплати, тому що вона відповідає земним справам людини.

Звісно, що ці ідеї мутазілітів викликали жорстку протидію ор­тодоксального мусульманства. Але, розгорнувши в IX ст. бороть­бу проти мутазілітів, ортодокси змушені були все-таки сприйня­ти окремі мутазілітські ідеї та методи. На основі цього синкретизму стало можливим виникнення ортодоксального бого­слов'я — каламу. Його основоположником був Ашарі, відомий мутазіліт, який перейшов на позиції ортодоксального мусульман­ства. В каламі визначення і божественність походження Корану набувають значення догм, зберігається антропоморфне уявлення про Аллаха. Ортодоксальні мусульманські богослови — мутака-лїми створили вельми чисельну і різноманітну схоластичну літе­ратуру. Розробка основних положень ашарітського каламу отри­мала свос завершення у творах відомого на той час філософа Бакилакі (помЛОІЗ р.).

Ашарітам доводилось вести боротьбу не тільки з мутазіліта-ми, а й із крайніми ортодоксами, які виступили проти схильності ашарітів до компромісів. Так, ашаріти перейняли мутазїлітську атомістичну систему, яка була вільною інтерпретацією теорії Де-шшрїта та Епїкура. На думку метакалімів, існують не тільки ато-&ш простору, а й атоми часу. Безмежна їх кількість є основою всіх явищ Всесвіту. Але ці атоми не матеріальні, не мають маси. Кожен з них відокремлений один від одного абсолютною пусто­тою, їх рух, поєднання та зміни в них відбуваються завдяки акти­вній волі Аллаха. Аллах уявляється не тільки деміургом, творцем Всесвіту, що започаткував його словом «будь». Він знаходиться в стані безперервної творчої діяльності, створює одні атоми і зни­щує інші. Тому, наприклад, ріст і розвиток живих організмів, як і рослин, пояснюється тим, що Бог весь час творить нові атоми, а

79

випаровування та вивітрювання пояснюється тим, що він знищує окремі частини води і мінералів.

Мутакаліми заперечували наявність постійних властивостей і якостей речей, зв'язок між причиною і наслідком, а отже і будь-яку закономірність явищ.

Вони допускали тільки можливість звичайності, або «звички», що вкладена Богом у природу. Саме завдяки цій «звичці» регуля­рно відбуваються розливи Нілу та інших річок, в певні сезони мають місце мусони тощо. Але Бог у будь-який час може пору­шити таку «звичку», створивши чудо. У зв'язку з цим заперечу­вались не тільки закономірність, а й вічність світу, який був створений у часі і загине в результаті Страшного суду.

Але, незважаючи на це, школи мутазілітів та ашарі, апелюю­чи до античної філософії і намагаючись використати її в інтер­претації засад мусульманського віровчення, мимоволі створили благодатний ґрунт для виникнення і розквіту в IX — XII ст.ст. арабської філософії (аль-Кінді, аль-Фараб, ібн Сіна, ібн Рушд), яка стала помітною ланкою у світовій філософській думці між античною філософією й європейською середньовічною схолас­тикою. Основним завданням арабської філософії залишалось те саме намагання теоретичного обґрунтування віровчення ісламу і його церковної догматики. Спочатку араби перейняли у греків ідеї Платона і неоплатоніків, але згодом їх увага все більше зо­середжувалась на теоретичній спадщині Арістотеля, зокрема на його трактатах з метафізики, логіки та фізики. Щоправда арісто-телізм у них не культивувався у чистому вигляді. Він, як прави­ло, переплітався з елементами неоплатонізму, який більшою мі­рою відповідав інтересам теології. Ті ж окремі представники арабської філософії, які будували свої філософські системи в основному на арістотелізмі (ібн Сіна та ібн Рушд), неминуче приходили до жорсткої конфронтації з ісламською ортодоксією. Незважаючи на теоцентричність їх філософії, вони заперечують релігійну догму про творення Богом світу з «нічого», а єдиною основою буття, його вічним джерелом можливості вважають матерію. Богу, при цьому, відводиться лише роль вічного дже­рела дійсності. Відкинувши ідею потойбічного життя, безсмертя душі, воскресіння з мертвих, східні арістотеліки безсмертним визнають лише людство в цілому, його розумову діяльність. Щодо співвідношення науки та релігії, то ця проблема вирішу­ється ними в площині теорії «двоїстої істини», згідно з якою на­ука дає конкретні, часткові знання, а релігія — загальну картину світобудови.

80

Реакцією на цю інтелектуалізацію ісламу в арабській філосо­фії було виникнення арабського містицизму, представленого су­фізмом, який виступив не тільки проти східного а^істотелізму, а й проти мусульманської ортодоксальної теології. Його ідеологія сприйняла елементи вчення і практики східного християнства, неоплатонізму і буддизму. Заперечуючи ортодоксальну обрядо­вість і не визнавши авторитету ортодоксального духовенства, пантеїстично зорієнтовані суфії проповідували містичну, безко­рисливу любов до Бога, бажання злитися з ним. Кінцевою метою вони вважають нівелювання індивідуальних особливостей люди­ни та заміну їх божественними, уявлень про мусульманську єд­ність, що ґрунтовались на основі ідей ісламу про єдинобожжя (Саті аль-Хасурі). Центральною стає теорія «ісламського шляху» розвитку, яка широко пропагується багатьма міжнародними му­сульманськими організаціями.

Стислі підсумки

1. І слам — наймолодша світова релігія. Він виникає в VII ст. н.е. на Аравійському півострові.

2. Іслам — релігія, що динамічно розвивається. Про­ тягом XX ст. спостерігалося постійне зростання кі­ лькості мусульман серед населення земної кулі.

3. Головна особливість ісламу полягає в нерозривно­ му зв'язку між релігійно-культовим та суспільно- політичним життям.

4. На основі ісламу сформувалася високорозвинена цивілізація, що зробила значний внесок до скарбниці світової культури.

5. Засновник ісламу — Мухаммад (570—632) — один із великих релігійно-політичних діячів в історії люд­ ства.

6. Віровчення ісламу викладено в священній книзі — Корані. Мусульмани вірять в те, що «Немає ніякого Бога, крім Аллаха, а Мухаммад — посланець Аллаха».

7. Культова практика мусульман складається з обо­ в'язкової щоденної п'ятикратної молитви, посту в священний місяць рамадан, сплати благодійного по­ датку, паломництва до священного міста Мекки.

8. Основні напрямки в ісламі — суннізм і шиїзм.

81

Питання для самоконтролю

1. Я кою особливістю іслам відрізняється від інших світових релігій?

2. У багатьох країнах, де ланує іслам, існує особливий календар, який бере початок з моменту таємного переїзду Мухаммеда і мусульман з Мекки до Медини (Хіджри). Визначте, в якому столітті за цим кален­ дарем зараз живуть ці країни. Для цього:

• відніміть від року, в якому ми живемо за європейсь­ ким календарем, рікХаджри;

• поділіть число, яке отримали на 32;

• результат ділення додайте до кількості років, які минули від року Хіджри за європейським календарем.

3. Назвіть основні положення віровчення ісламу. Які з цих положень сприяють, на ваш погляд, розвитку в наш час ісламського екстремізму?

4. Які п'ять стовпів ісламу вам відомі? Який елемент — віровчальний чи культовий у ньому переважає і чому?

5. Скільки разів на день моляться мусульмани? Про що вони просять Аллаха під час ритуальної молитви?

6. Порівняйте уявлення мусульман та християн про гріх і загробну відплату.

7. У мусульман — п'ятниця, а у християн?

8. Які напрямки в ісламі Вам відомі? Поясніть, чому головні розходження між цими напрямками не стосу­ ються віроповчальних чи обрядово-культових пи­ тань?

9. Спробуйте порівняти релігійну організацію вже ві­ домих Вам світових релігій.

10. Чи згодні Ви з тим, що мулла — те ж саме, що і священик у християн ?

11. Чим відрізняється стстус священих споруд в іс­ ламі та християнстві?

12. У чому офіційно вбачає схожість та відмінність між християнством та ісламом сучасна католицька церква?

13. Який вплив здійснив іслам на виникнення «ісламсь­ кого світу», мусульманської цивілізації? У чому поля­ гає зміст цієї цивілізації для світової культури?

82

Тематика рефератів

1. С учасна соціально-політична доктрина ісламу.

2. іслам: спосіб життя як стиль мислення.

3. Християнство і іслам: соціокультурні проблеми ді- алога.

4. Релігія і секуляризм на сході.

5. Мусульманське право: питання теорії і практики.

Література

1. Г рушевський М. З історії релігійної думки на Україні. — К.: Освіта, 1992.

2. Калінін Ю. А.. Харьковщенко Е. А. Релігієзнавство: Підручник. — К.: Наукова думка, 1997.

3. Релігієзнавство. — К. В.ц.»Академія», 2000.

4. Релігієзнавство / Під ред. М. Заковича К. 2000.

5. Релігієзнавство / Під ред. С. Бублика К.: Юрінком Ін- тер, 1999.

6. Мень А. История религии. В 7-ми т. — М., 1991—1994.

7. Релігієзнавчий словник / Під ред. А. Колодного, Б. Ло- бовика — К.: Четверта хвиля, 1996.

8. Яблоков И. Н. Основьі религиоведения: Учебник. — М.: Вьісшая школа, 1994.

9. І¥аії IV. Мопі^отегу. Веііз Іпігодисгіоп Іо іЬе С?игап. — ЕйіпЬиг§Ь: Е<ІіпЬиг§ Шіуешіу Ргезз, 1970.

10. Шесіке IV. \Уотеп іп Шат. — Мопісіаіг, N1: АЬпег ЗсЬгатШ., 1981.

11. 1№оойу?агд, М. К. Ізіат іп Іауа: Могтаііуе Ріеіу апсі Музіісізт іп ІЬе 8икапа*е ої Уо^уакагіа. — Тисзоп: ШіуегзНу оГАгіхопаРгезз, 1989.

8 3

перший проміжний контроль

ТЕСТИ

1 ВАРІАНТ

І РІВЕНЬ

1. Яка з складових частин релігії є засадничою:

а) віровчення;

б) віра;

в) культ;

г) організація?

2. Автор, який вважав релігію колективною формою неврозу.

а) Ф.Вольтер;

б) К.Маркс;

в) 3. Фрейд.

3. Як називається поклоніння богам в образі тварин :

а) зооморфізм;

б) антропоморфізм;

в) фетишизм.

4. Фетишизм — це :

а) віра у надприродну спорідненість людей з тваринами та рослинами;

б) віра в надприродні можливості матеріальних предметів;

в) система заборон.

5. Монотеїзм виник:

а) у національно-державних релігіях;

б) у світових релігіях;

в) нетрадиційних релігіях.

6. Священні тексти в індуїзмі:

а) Пурани;

б) Веди;

в) Араньяки.

7. Серединний шлях звільнення від страждань нараховує:

а) вісім ступенів;

б) сім ступенів;

в) дванадцять ступенів.

84

8. Що означає життя згідно з вченням Раутами:

а) радість;

б) спокій;

в) страждання?

9. Яка релігія стала в Китаї і політикою, і адміністративною системою, і верховним регулятором економічних і соціальних процесів:

а) чань-буддизм;

б) конфуціанство;

в) даосизм?

10. Іслам виник: а) в VII ст. до н.е.; б)вУІІст.; в) в V ст.

11. Мухаммад для мусульман:

а) Посланець Аллаха;

б) Син Божий;

в) Боголюдина.

II РІВЕНЬ

1. Визначте структуру та функції релігії.

2. Охарактеризуйте первісні релігійні вірування.

3. Назвіть характерні риси етнічних релігій.

4. У чому своєрідність буддизму як релігії?

III РІВЕНЬ

1. Які з етнічних релігій нині є державними? Охарактери­ зуйте їх.

2. Визначте, з якої релігії походить догмат про Мессію та в яких ще релігіях він поширений?

3. Визначте, з якої релігії походить догмат про Страшний Суд над мертвими, що воскреснуть?

4. Назвіть п'ять категорій класифікації дій мусульманина за шаріатом.

85

2 ВАРІАНТ