30.Розкрийте суть зондувальних досліджень. Їх класифікація.

ЗОНДУВАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ мають за мету визначити суть поставленої проблеми чи проблеми, що може постати перед підприємством, а також висунути гіпотези, що пропонують можливі відповіді на поставлені питання. Зондувальні дослідження широко вживані і дуже популярні на підприємствах, оскільки вимагають малих витрат на проведення, крім того, вони прості, а їх результати легко надаються до інтерпретації. Для їх проведення звичайно застосовують неформальні методи - в основному якісні, а не кількісні. Специфічною метою досліджень такого типу може бути: • чіткіше окреслити погано сформульовану чи надто широку проблему; • дозволити досліднику ознайомитися з проблемою в досліджуваному ним секторі; • прояснити окремі концепції; • допомогти сформулювати гіпотези для подальшої емпіричної перевірки; • зібрати і проаналізувати легко доступну інформацію. Розрізняють два основних типи зондувальних досліджень - документальне і якісне, у рамках яких існують кілька методів їх проведення..Особливості всіх цих методів - гнучкість і відсутність формалізму. Зондувальні дослідження: Документальні (Аналіз вторинних даних і спеціальної літератури; Опитування експертів і учасників; Дослідження подібних випадків) Якісні (Дискусія у фокус-групі; Дослідження індивідуальних мотивів поведінки)

31. Визначте та проаналізуйте методи прогнозування попиту.

Прогнозування попиту – це оцінка перспективного попиту на товари й послуги, необхідна для розрахунку планів виробництва й реалізації продукці. Як тільки компанія зустрічається з посиленням конкуренції, то практично всі методи підвищення ефективності діяльності необхідно задіяти, щоб забезпечити стійку позицію й прибутковість компанії. Прогнозування в даному ключі є ефективним елементом конкурентної боротьби. У прогнозуванні є одне правило – прогноз повинен бути максимально точним з урахуванням строків його складання й вартості реалізації. Методи прогнозування можна класифікувати по двох вимірах: ступінь волі процесу прогнозування від суб’єктивності й більшого або меншого ступеня аналітичності цього процесу. У крайніх точках цих вимірів перебувають суб’єктивні й об’єктивні методи й методи наївні й причинно-наслідкові. 1. Суб’єктивні методи. Таке визначення припускає, що процеси, використовувані для формування прогнозу, не викладені в явній формі й невіддільні від імені, що робить прогноз. 2. Об’єктивні методи. Процеси прогнозування чітко сформульовані й можуть бути відтворені іншими особами, які неминуче прийдуть до формулювання такого ж прогнозу. По суті це перше вимірювання протиставляє кількісні методи якісним, у яких домінують інтуїція, творчість і уява. 3. Наївні методи. Прогноз формулюється на базі спостережень за минулою еволюцією досліджуваною змінної (наприклад, рівень первинного попиту), без урахування в явній формі основних рушійних факторів. 4. Причинно-наслідкові (казуальні) методи. Фактори, що визначають попит, ідентифіковані, і їх імовірні майбутні значення спрогнозовані; з них виводиться ймовірне значення попиту, за умови реалізації прийнятого сценарію. Це друге вимірювання протиставляє методи екстраполяції методам, що пояснюють взаємозв’язку, незалежно від їх якісного або кількісного характеру