1. Особливості макроекономічного аналізу

Макроекономіка є однією із галузь економічної науки, що формує наукові уявлення при функціонування економіки як єдиного цілого. В основі макроекономіки, як і інших економічних наук, лежить фундаментальна суперечність: ефективного використання обмежених ресурсів для задоволення безмежних потреб суспільства. Особливістю макродослідження є її аналіз з позиції всієї сукупності макроекономічних суб’єктів.

В основі макроекономіки лежать мікроекономічні явища та процеси. А це означає що: 1) макроекономічні показники є результатом зведення показників окремих домогосподарств та фірм; 2) макроекономічні закономірності відображають тенденції масової поведінки на мікрорівні; 3) при побудові макромоделей виходять з того, що домогосподарства та фірми приймають оптимальні мікрорішення; 4) макроекономічні процеси є результатом взаємодії економічних агентів та економічної політики держави.

Визначення обє’кта макроекономічного дослідження випливає з розмежування її як науки з мікроекономікою. Зважаючи на те, що макроекономіка досліджує господарську діяльність та взаємодію всієї сукупності господарських суб’єктів, її об’єктом сьогодні є національна економіка. Конкретизувати об’єкт макроекономіки можна, якщо зважати на відповідний тип виробничих відносин, який панує в тій чи іншій економічній системі. Для більшості сучасних країн об’єктом макроекономіки є змішана економічна система.

Головними ознаками національної економіки є: 1) наявність тісних економічних зв’язків між суб’єктами господарювання на основі поділу праці; 2) загальноекономічне середовище, в якому функціонують ці суб’єкти (грошове законодавство, фінансова система); 3) загальноекономічний центр, який контролює діяльність суб’єктів (держава); 4) система економічного захисту (протекціонізм, ліцензування тощо).

Основними суб’єктами економіки є: • домогосподарства; • фірми; • держава; • закордон.Методологія – це система або сукупність принципів, прийомів наукового дослідження економічних явищ та процесів. До загальнонаукових методів макроекономіки відносять: – логічний та історичний; – аналізу і синтезу; – індукції та дедукції; – системно-функціональний аналіз; – поєднання нормативного та позитивного підходів. Спеціальними методами макроекономіки є: – агрегування; – математичне моделювання; – економічний експеримент.

Агрегування – це поєднання окремих одиниць або даних в одну одиницю. Виділяють 4 основні агрегати(суб’єкти економіки).Також макроекономічне агрегування поширюється і на ринки: • товарний (сукупність товарів та послуг, які можуть використовуватись як предмети споживання та засоби виробництва); • ресурсний (сукупність виробничих ресурсів); • фінансовий (грошово-кредитний, фондовий ринки).

Макроекономічне математичне моделювання – це метод, при якому в спрощеному вигляді і при багатьох припущеннях встановлюють основні залежності між макроекономічними показниками (ВВП, НД, ЧВП, ВНП та інші). Макроекономічні моделі містять : – зовнішні (екзогенні) змінні, які, як правило, встановлюються держаними структурами (рівень податків, грошової пропозиції …); – ендогенні змінні – змінні, які є результатом моделі (вихідні змінні) (рівень ВВП, інфляції, зайнятості …).

Економічний експеримент – це штучне відтворення економічного явища або процесу для його подальшого вивчення. Він пов’язаний із іменами Кейнса та Фрідмена.

Методи макроекономіки дозволяють виконати 2 важливі функції: 1) позитивного аналізу, який відповідає на питання «Що є?» і оперує економічними фактами та подіями незалежно від суб’єктивних оцінок та формуючи наукові уявлення про це явище; 2) нормативного аналізу, який відповідає на питання «Що треба зробити, щоб досягти визначених цілей?».