13

Феномен свідомості

1. Проблема походження свідомості. Концепції

2. Структура та функції свідомості. Чинники формування свідомості

3. Свідоме та несвідоме в структурі освоєння реальності. Інтуїція, уява, творчість.

4. «Масова свідомість», «суспільна свідомість», «колективний інтелект».

5. Свідомість та мова

1. людське буття неможливе без свідомості. „Здатність людини діяти свідомо, - каже Юнг, – це єдине, що робить її людиною”(Про природу психе, 57).

СВІДОМІСТЬ – самодіяльний, самостворювальний процес вписування окремих подій, явищ, вражень, відчуттів, у тотальне поле інтелектуального предметного конструювання.

Свідомість – це здатність людини активно й цілеспрямовано відображати явища, речі й предмети зовнішнього світу і свої внутрішні стани, співвідносити їх із собою (своїм Я), а також перетворювати їх відповідно до своїх потреб та уявлень про світ належний, бажаний, світ як цінність.

Однією з спроб є визначення свідомості в „Оксфордському словнику англійської мови”, яке містить аж сім пунктів. Наведемо деякі з них:

а)свідомість як знання або спільність знання чогось з іншим;

б)причетність до чогось разом з іншим;

в)внутрішнє знання;

г)здатність індивіда бути свідком своїх власних дій, коли я входжу в роль іншого;

д)свідомість як рефлексивна свідомість, як здатність до знання про свій суб’єктивний досвід і до його розпізнавання.

Перші уявлення про свідомість виникли ще у давні часи, коли люди зрозуміли, що процеси, які відбуваються у їхній голові, відрізняються від усіх інших, які є в природі.

Особливі властивості тоді приписували душі.

Перші складності у розумінні свідомості пов»язані із тим, що ми не бачимо її. Ми не можемо зафіксувати свідомість, не можемо зафіксувати думку на рівні наукового спостереження. Тож виникає думка про те, що свідомості взагалі не існує, чи що її можна звести до роботи організму чи психіки ( біхевіоризм, натурфілософія)

У ХХ столітті поширеним стало пояснення свідомості як особливої

Форми відображення дійсності, як здатності відтворювати і перекомбіновувати наявні форми буття.

ОЗНАКИ СВІДОМОСТІ ЛЮДИНИ:

• особливий ( небіологічний) тип поведінки

людина стає здатною на самопожертву. А не діє за схемою «стимул-реакція».

• використання предметів культури за призначенням

Здійснюється на основі соціокультурних процесів з використанням штучних знарядь та засобів життєдіяльності.

• Оперування змістом, що не наданий у безпосередній реальності ( уява)

• Творчість

• Цілеспрямованість думок людини

• Мова

Потреба у ній пов»язана із необхідністю зафіксувати такий зміст, який не можна передати демонстрацією речей. Мова – основний носій і передатчик досвіду.

Свідомість не фіксується приладами, проте фіксує себе сама: існує самосвідомість або само рефлексія свідомості (думки).

Отже, свідомість має унікальні властивості, які зумовлюють неможливість її прямого вивчення та вимірювання, проте вихідні ознаки свідомості дозволяють стверджувати її реальне існування, але в особливих якостях та характеристиках.

КОНЦЕПЦІЇ ПОХОДЖЕННЯ СВІДОМОСТІ:

1. релігійна – свідомість є проявом «іскри Божої», вкладеної у людину Богом при творенні світу. Внаслідок гріхопадіння людина розрізняє добро і зло, а також сприймає дійсність не цілісно, а частково. Наявність «божественної іскри» зумовлює прагнення до вищого, здатність пізнавати істину, не обмежує її аспектами існування людини та її виживання.

2. концепція єдиного інформаційного поля – усі процеси у світі супроводжуються обміном інформацією, а людська свідомість – один з проявів. Людську свідомість не можна звести до інформації, але вона має до неї безпосереднє відношення: мозок людини можна уподібнити до приймача інформації, в якому соціальне середовище відіграє функції « настроювача». Свідомість є одним з проявів дії єдиного світового інформаційного поля.

3. трудова теорія – свідомість виникає внаслідок розвитку праці: людина і її свідомість формуються по мірі розвитку суспільної праці. Ця теорія не пояснює походження свідомості - перші знаряддя праці ( думка-дія)

4. дуалістична концепція – в основі всіх світових процесів лежать два начала: матеріальне і духовне. Свідомість є виявленням духовного начала.

5. еволюційна концепція – свідомість є результатом поступового розвитку живих організмів або форм відображення дійсності. «насіння життя» розсіяна по всьому світу і за сприятливих умов дає результат і в свідомій діяльності. Теорія Дарвіна: людська свідомість є наслідком удосконалення живих організмів.

6. концепція активного діяльного само породження свідомості людини на основі природно-космічних процесів.

Отже, жодна з концепція не може пояснити всіх складностей свідомості і її походження. Свідомість є індивідуальною, проте сягає загальних питань ( сенс життя). Життєва діяльність – визначна функція. З появою свідомості у людини з»являється нова мотивація.