3.Вимоги щодо знань, умінь і навичок відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики

• Розуміння методологічних засад, категорій, понять, загальної психології, сформованість системного підходу до визначення особливостей виникнення, механізмів функціонування, факторів розвитку психіки в філогенезі та онтогенезі, розуміння природи психічних явищ з позицій різних наукових парадигм.

Вміння аналізувати, порівнювати, класифікувати, систематизувати психічні явища відповідно до їх істотних ознак.

• Сформованість знань про предмет, завдання, принципи, нейрофізіологічні основи психіки та поведінки людини, розуміння теоретико-методологічних та методичних основ психофізіологічного дослідження.

Володіння основними дослідницькі методами психофізіології.

• Розуміння загальних проблем психічного розвитку та його характерних вікових типологічних особливостей, закономірностей розвитку людини в процесі індивідуального життя. Сформованість знань осіб, що вступають про основні теорії научіння, принципи та закономірності взаємозв’язку процесів навчання і розвитку людини.

Володіння вміннями психологічного аналізу та прогнозування ефективності організації навчання, виховання учнів, ефективності професійно-педагогічної діяльності.

• Розуміння відмінностей між окремими індивідами (від нервової системи, до типу особистості, темпераменту, характеру) та групами людей, видів та форм їх вияву.

Володіння засобами психодіагностики і корекції реальних механізмів, які формують відмінності.

• Зорієнтованість осіб, що вступають, у структурі психодіагностики як теоретичної дисципліни: сформованість понять та методологічних підходів у сучасній психодіагностиці).

Володіння вміннями оцінювати психометричні параметри вимірювального інструментарію (валідність, надійність, достовірність, стандартизованість), здійснювати психодіагностичні обстеження, обробляти та інтерпретувати його результати.

• Сформованість знань про критерії достовірності різниці між вибірками по рівню досліджуваної ознаки, розуміння змісту критеріїв виявлення різниці в розподілі досліджуваної ознаки.

Сформованість вмінь та навичок кореляційного та регресійного аналізу.

• Опанування понятійним апаратом соціальної психології, здатність до аналізу соціально-психологічних характеристик особистості, розуміння її структури та аспектів функціонування в системі соціально-психологічної взаємодії, визначення психологічних особливостей соціальних груп та динамічних процесів, соціальних спільностей, психології масової поведінки.

Сформованість вмінь та навичок щодо використання методів та методичних процедур у дослідженні феноменів соціально-психологічної реальності.

• Розуміння основних характеристик праці як специфічної діяльності людини, особливостей процесу професійного самовизначення особистості.

Володіння вміннями та навичками організації професійної орієнтації в закладах освіти та і виробничому середовищі.

• Сформованість знань про характеристики систем „людина-машина” (СЛМ) і основні функції особистості у них. Розуміння психофізіологічних основ роботи людини у СЛМ та можливостей їх урахування при проектуванні нової техніки та організації робочого середовища оператора, етичних та організаційно-професійних проблем діяльності практичного психолога.

Володіння вміннями щодо визначення психічних станів та працездатності людини у СЛМ, можливості організації оптимальної взаємодії людини з технікою та ефективного психологічного супроводу.

• Розуміння соціально-психологічних закономірностей правотворчої і правозастосувальної діяльності.

Вміння застосовувати засоби виявлення і корекції психологічних ознак кримінальної та девіантної поведінки.

• Сформованість понятійного апарату клінічної психології, розуміння принципів розмежування психічних феноменів та психопатологічних симптомів, параметрів суб’єктивного ставлення до хвороби соматично хворої людини.

Володіння методами нейропсихологічного та патопсихологічного дослідження, сформованість вмінь організації та проведення клінічного інтерв’ю.