Лабораторна робота № 3 Визначення органолептичних показників якості води (запах, смак, кольоровість, каламутність)
3.1. Органолептичний метод визначення запаху води
3.1. 1. Робота в лабораторії
Посуд:
1. Колба плоскодонна з притертою пробкою місткістю 250-350 мл.
2. Скло годинникове.
3. Баня водяна.
Сутність методу визначення запаху води. Характер та інтенсивність запаху визначають органолептичним методом. Характер запаху води визначають відчуттям сприйнятого запаху (землистий, хлорний, нафтопродуктів тощо).
Методика визначення
Запах питної води визначають відповідно до ГОСТ 3351-74. Проби води відбирають відповідно до ГОСТ 4979–49 і 2874–82 об’ємами не менше 500 мл. Проби не консервують і визначення проводять не пізніше, ніж через 2 години після відбору.
Визначення
запаху води здійснюють при температурі
і
.
При
в колбу з притертою пробкою місткістю
250–350 мл вміщують 100 мл води, яку
досліджують. Колбу закривають пробкою
і кілька разів перемішують обертальними
рухами, після чого колбу відкривають і
визначають характер та інтенсивність
запаху .
Для
визначення запаху при
у колбу на 250–350 мл вміщують 100 мл води,
закривають годинниковим склом і
нагрівають на водяній бані до
,
перемішують воду і, зсунувши скло вбік,
швидко визначають характер і інтенсивність
запаху.
Інтенсивність
запаху води, визначають при
і
і
оцінюють за п’ятибальною шкалою,
згідно з вимогами
табл.3.1.
Таблиця 3.1. Інтенсивність запаху
Інтенсивність запаху |
Характер виявленого запаху |
Оцінка інтенсивності запаху, бал |
1 |
2 |
3 |
Без запаху |
Відсутність запаху |
0 |
Дуже слабкий |
Запах не відчувається споживачем, але виявляється при лабораторному дослідженні |
1 |
Слабкий |
Запах помічається споживачем, якщо звернути на це його увагу |
2 |
Помітний |
Запах легко помічається і викликає несхвальний відгук про воду |
3 |
Виразний |
Запах звертає на себе увагу і примушує утриматися від пиття |
4 |
Дуже сильний |
Запах настільки сильний, що робить воду непридатною для використання |
5 |
Згідно з ГОСТ 2874–82 запах питної води повинен бути не більше 2 балів.
3.2. Органолептичний метод визначення смаку води
Сутність методу визначення смаку води. Характер та інтенсивність смаку й присмаку води встановлюють органолептичним методом. Розрізняють чотири основних вида смаку: солоний, кислий, солодкий, гіркий. Всі інші види смакових відчуттів називаються присмаками, наприклад хлорний, рибний, металевий тощо. Кількісну оцінку запаху, смаку й присмаку води проводять за п’ятибальною шкалою, згідно з ГОСТ 3351-74. Слід зауважити, що дослідження води на смак можливо тільки для вод бактеріологічно нешкідливих і нетоксичних. У сумнівних випадках воду слід прокип'ятити, охолодити до 15–20°С і тільки потім пробувати на смак.
Для визначення смаку досліджуваної води її набирають у рот малими порціями, не проковтуючи, і затримують у роті 3–5 сек. Інтенсивність смаку й присмаку визначають при і оцінюють за п’ятибальною системою, згідно з вимогами табл. 3.2.
Таблиця 3.2. Інтенсивність смаку й присмаку
Інтенсивність смаку й присмаку |
Характер смаку й присмаку |
Оцінка інтенсивності смаку й присмаку, бал |
1 |
2 |
3 |
Немає |
Смак і присмак не відчуваються |
0 |
Дуже слабкий |
Смак і присмак не відчуваються споживачем, але виявляються при лабораторному дослідженні |
1 |
Слабкий |
Смак і присмак помічаються споживачем, якщо звернути на це його увагу |
2 |
Помітний |
Смак і присмак легко помічаються і викликають несхвальний відгук про воду |
3 |
Виразний |
Смак і присмак звертають на себе увагу і примушують утриматися від пиття |
4 |
Дуже сильний |
Смак і присмак настільки сильні, що роблять воду непридатною для вживання |
5 |
Згідно з ГОСТ 2874–82 смак питної води повинен бути не більше 2 балів.