Положення для контролю:
Укладальник піднімає камеру стабілізуючого парашута на висоту пояса.
Помічник біля камери основного парашута.
Задача: Спостерігач виявив цеп піхоти противника, яка наступає на відстані 1000м біля Ор.№1 по ширині вона від одного до іншого флангу перекривається двома сірниковими коробками у довжину (одна коробка 5см). Визначити ширину цепу противника.
Дано: |
Рішення: |
Д = 1000м У = 2-00 (одна сірникова коробка по довжині складає 1-00) |
В = Відповідь: ширина цепу піхоти складає 200м. |
=
200м
Відпрацювати норматив 1 повітряно - десантної підготовки. Екзаменаційний білет № 29
Порядок роботи командира взводу при підготовці до десантування та бойових дій.
З одержанням завдання на підготовку до десантування і виконання бойового завдання командир взводу (відділення) повинний:
перевірити стан бойових машин (бронетранспортерів), наявність пального, укладання боєприпасів;
екіпірування особового складу;
підготовку до швартування озброєння, бойової техніки;
установку робочих частот на радіостанціях і радіотехнічній апаратурі збору десанту;
стан засобів десантування і якість швартування озброєння, бойової техніки й інших матеріальних засобів і підготовку парашутів;
поставити бойові завдання особовому складу,
провести з особовим складом передстрибкове тренування;
вивести взвод (відділення) на аеродром,
завантажити озброєння, бойову техніку і матеріальні засоби, провести їхній перед польотний огляд і посадку особового складу в літаки (вертольоти).
Екіпірування особового складу визначається старшим командиром і звичайно включають: індивідуальну зброю з боєприпасами; приймач апаратури «Збір»; продовольство; засоби індивідуального захисту; комплект індивідуальної медичної допомоги; шанцевий інструмент; компас, спорядження і десантне обмундирування по сезоні (див. додаток 2).
При десантуванні в горах, пустелі, північних районах, а також узимку в екіпірування особового складу додатково включаються гірське спорядження, малогабаритні ємкості з питною водою і тепле обмундирування.
Кількість предметів екіпірування і їх вага не повинні ускладнювати дії десантників. З цією метою частина боєприпасів, продовольства і деякі інші предмети екіпірування за рішенням старшого командира можуть десантуватися в бойових машинах (бронетранспортерах) і вантажних контейнерах.
Швартування озброєння і бойової техніки взводу (відділення) проводяться в районі очікування чи на аеродромі. При цьому усі роботи проводяться особовим складом взводу (відділення) відповідно до заздалегідь розроблених технологічних карт, що визначає порядок робіт і обов'язку особового складу відділення (розрахунку, екіпажа). Монтаж радіотехнічної апаратури «Збір» на об'єкти здійснюється командиром відділення (розрахунку, екіпажа).
Підготовка зашвартованих об'єктів до завантаження в літаки (вертольоти) проводиться особовим складом під керівництвом командира взводу і посадових осіб повітрянодесантної служби.
Командир взводу приймає рішення на десантування і бойові дії, ставить бойові завдання й організує взаємодію перед виходом на аеродром (посадочний майданчик) чи безпосередньо на аеродромі (посадочному майданчику), як правило, на макеті місцевості чи по великомасштабній карті (схемі). Своє рішення, завдання відділенням приданим підрозділам і вогневим засобам він уточнює на місцевості після приземлення.
При різкій зміні обстановки в районі десантування бойова задача взводу (відділенню) може бути уточнена чи змінена перед посадкою особового складу в літак (вертоліт) чи в польоті. Командир взводу (відділення) у цьому випадку зобов'язаний негайно довести ці зміни до підлеглих, після приземлення вчасно чи уточнити поставити нову бойову завдання на місцевості.
У тому випадку, коли бойова задача ставиться одночасно всьому особовому складу роти командиром роти, командир взводу (відділення) перевіряє знання бойового завдання підлеглими й уточнює її.
Командир відділення ставить бойові завдання особовому складу після приземлення і збору в тилу противника.
При доведенні порядку десантування командир взводу вказує:
місця бойових машин і кожного десантника в літаку (вертольоті) і послідовність десантування (висадки);
швидкість і напрямок вітру в районі десантування;
курс польоту літаків (вертольотів), що здійснюють десантування (висадку);
площадку приземлення і характерні орієнтири на напрямку висування у вихідне положення для наступу (пункт збору).
Крім того, він зобов'язаний довести до особового складу правила поведінки десантників у польоті і порядок користування бортовим кисневим обладнанням літака.
Вихід взводу (відділення) з району очікування на аеродром (посадочний майданчик) для завантаження озброєння і бойового техніки і посадки особового складу в літаки (вертольоти) здійснюється в складі роти (взводу) по команді (сигналу) старшого командира.
З виходом на аеродром (посадкову площадку) командир взводу вказує: місця стоянки літаків (вертольотів), які десантують взвод, їх бортові номери, час і сигнал початку посадки особового складу в літаки (вертольоти).
Завантаження озброєння і бойової техніки в літаки (вертольоти) здійснюється особовим складом взводу (відділення). Перед польотний огляд завантажених у літаки (вертольоти) озброєння і бойового техніки і визначення їхньої готовності до десантування проводиться командиром взводу (відділення) спільно з фахівцями повітрянодесантної служби і командиром екіпажа літака (вертольота).
Після завантаження бойової техніки і вантажів у літаки (вертольоти) і перевірки готовності їх до десантування (вивантаження) командир взводу (відділення) перевіряє в підлеглих правильність підготовки парашутів, припасування спорядження і кріплення зброї для здійснення стрибка.
Посадка особового складу в літаки (вертольоти) здійснюється безпосередньо перед злетом чи по сигналу (команді) старшого корабельної групи.
Одержавши сигнал чи команду, десантники швидко вишукуються у літака (вертольота) і здійснюють посадку. Посадка і розміщення десантників у літаку (вертольоті) здійснюється в порядку, установленому для даного типу літака (вертольота) відповідно до плану завантаження і посадки особового складу, який розробляється командиром батальйону і узгоджується командиром (представником) частини військово-транспортної авіації.