8.2. Обласне і міжрайонні управління водного господарства
При проходженні практики в управліннях водного господарства приблизний зміст звіту практики може бути таким.
ТИТУЛЬНИЙ ЛИСТ
ВСТУП
1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА УПРАВЛІННЯ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА В ЯКОМУ ПРОХОДИТЬ ПРАКТИКА
1.1. Місцезнаходження об’єкта практики.
1.2. Характеристика господарської діяльності управління.
1.3. Структура і схеми управління виробничими підрозділами, функції органів управління.
2. ОПИС ОДНІЄЇ ІЗ ЗРОШУВАЛЬНИХ СИСТЕМ, ЩО ВХОДИТЬ ДО СКЛАДУ УПРАВЛІННЯ
2.1. Характеристика природних умов території на якій розташована зрошувальна система.
2.2. Джерело зрошення і водозабірні споруди (ГНС).
2.3. Міжгосподарська зрошувальна мережа і споруди на ній.
2.4. Внутрішньогосподарська мережа.
2.5. Зрошувальна техніка, яку використовують на системі.
2.6. Колекторно-дренажна мережа та споруди на ній.
3. ВОДОКОРИСТУВАННЯ НА ЗРОШУВАЛЬНІЙ СИСТЕМІ.
3.1. Плановий графік водокористування.
3.2. Корегування графіків водокористування під час поливного періоду.
3.3. Ціна на воду і її складові.
3.4. Звітність про виконані поливи.
4.ОЦІНКА МЕЛІОРАТИВНОГО СТАНУ ЗРОШУВАНИХ ЗЕМЕЛЬ І ЇХ ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ (ПАСПОЛРТИЗАЦІЯ).
5. ОХОРОНА ПРАЦІ НА ВИРОБНИЧИХ ОБ’ЄКТАХ УРАВЛІННЯ.
6. МАТЕРІАЛИ ПО ВИКОНАННЮ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАВДАННЯ.
7. УЧАСТЬ СТУДЕНТА В СУСПІЛЬНІЙ РОБОТІ ВИРОБНИЧОГО КОЛЕКТИВУ.
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ СТУДЕНТА-ПРАКТИКАНТА ЩОДО ПОЛІПШЕННЯ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.
ДОДАТКИ.
При написанні цього звіту основним джерелом інформації можуть бути звіти управління за минулі роки і поточна звітність, а також технічні проекти зрошувальних систем, що підпорядковуються даному управлінню.
Перш за все необхідно описати місцезнаходження управління, історію його створення і перереформування. Потрібно вказати:
якими основними документами керується у своїй роботі управління;
які завдання вирішує управління;
які зрошувальні системи підпорядковуються управлінню. Навести загальну інформацію про них:
площа зрошення, га;
площа дренажу, га;
головний водозабір, м3/с;
висота підйому води, м;
роки будівництва;
джерело зрошення та ін.
Необхідно також навести структуру управління виробничими підрозділами, функції органів управління. Як приклад на рис. 9.1 наведена структура Софіївського міжрайонного управління водного господарства.
При написанні звіту особливу увагу необхідна приділити характеристиці однієї із зрошувальних систем, що підпорядкована цьому управлінню. Це може бути найбільша за площею система, система, що має найбільш сучасну техніку поливу чи більш досконалі засоби подачі води, найбільш автоматизовані виробничі процеси. Ця система в подальшому може використовуватись студентом-практикантом для курсового та дипломного проектування. При проходженні практики у одному управлінні декількома студентами бажано щоб вибрані системи були різними.
Рис. 9.1. Структура міжрайонного управління водного управління
При описі зрошувальної системи необхідно охарактеризувати природні умови території на якій вона розташована. При цьому необхідно звернути увагу на такі питання:
місцезнаходження системи;
геоморфологічна характеристика (рельєф);
геологічні і гідрогеологічні умови;
клімат;
ґрунтовий покрив.
Особливу увагу необхідно приділити джерелу зрошення розглянутої зрошувальної системи. В залежності від виду (річка чи водосховище) необхідно вказати:
витрати води у поливний період для розрахункового року (для річки);
повний і корисний об’єм та ту частку яку безпосередньо можна забрати для потреб зрошення (для водосховищ і ставків);
якість зрошувальної води (незалежно від виду вододжерела);
немаловажним елементом для гідравлічного розрахунку і підбору насосів є режим рівнів води у вододжерелі.
В більшості випадків на зрошувальних системах вода подається за допомогою насосної станції, тому тут необхідно дати характеристику всіх наявних насосних станцій розглянутої системи. Необхідно вказати тип споруди кількість і марку насосів, їх подачу, напір.
На великих зрошувальних системах водоподаюча мережа поділяються на міжгосподарську і внутрішньогосподарську. Міжгосподарська мережа служить для подачі вод від джерела зрошення до точок водовиділів господарств. Для перекидання великих витрат як міжгосподарську мережу часто застосовують відкриті канали. Тому їх характеристика повинна включати: довжину, форму поперечного перерізу, ширину по низу, закладання відкосів, похил, розрахункову глибину при пропусках максимальних витрат, засоби боротьби з фільтрацією.
Внутрішньогосподарська мережа служить для розподілу води по всьому зрошуваному масиву і подачі воді безпосередньо до поливних пристроїв і машин. В більшості випадків її виконують у вигляді трубопроводів. Тому в даному розділі необхідно дати її характеристику: загальна протяжність, діаметри і матеріал труб, засоби боротьби із корозією труб.
Для нормальної роботи зрошувальної мережі на ній повинні бути передбачені гідротехнічні споруди.
Для поливу сільськогосподарських культур в сучасних умовах в Україні частіше застосовують дощування і краплинне зрошення, рідше полив по борознах. При опису зрошувальної системи необхідно охарактеризувати застосовані способи поливу, наявну техніку особливості при її застосуванні.
Для підтримання задовільного гідрогеолого-меліоративного стану на зрошуваному масиві застосовують дренажно-колекторну систему. Тому необхідно навести її характеристику: протяжність, діаметри і матеріал труб, наявність і конструкцію оглядових колодязів і гирлових споруд. При відсутності колекторно-дренажної мережі необхідно навести обґрунтування недоцільності її застосування. При цьому бажано навести довгостроковий проноз динаміки рівня ґрунтових вод.
У кожному управлінні водного господарства є служба водокористування, яка займається питаннями розподілу води по водокористувачах і облік її використання. У звіті студентів-практикантів необхідно відобразити роботу цієї служби стосовно зрошувальних систем. Необхідно описати яким чином складається план водокористування і навести такий план на поточний рік, яким чином здійснюється коригування плану водокористування зрошувальними системами в залежності від умов, що склалися в поточному році (погодні та організаційні).
В сучасних економічних умовах ведеться повний розрахунок за всі виконані послуги, тому для господарств водоспоживачів вода відпускається за певну оплату. У звіті необхідно вказати яка ціна на воду встановлена в межах даного управління, як вона змінюється для різних водоспоживачів і з яких основних затрат її призначають.
Ефективність вирощування сільськогосподарських культур на зрошувальних системах залежить від меліоративного стану зрошуваних земель, стану і справності зрошувальної мережі і споруд на них. Тому постійно ведеться контроль за їх станом. Організовано це ведеться під час інвентаризації (паспортизації) систем.
Еколого-меліоративний стан зрошуваних земель періодично оцінює гідрогеолого-меліоративна експедиція. При цьому здійснюється сольова зйомка, спостереження за рівнями ґрунтових вод. Тому у звіті студентів-практикантів необхідно відобразити ці питання. Бажано навести карти засолення ґрунтів, залягання рівнів ґрунтових вод та інших порушень еколого-меліоративного стану земель.
В сучасних умовах в будь-яких виробничих підприємства велика увага приділяється охороні праці і безпеці технологічних процесів. Тому студент-практикант повинен у своєму звіті відобразити яким чином вирішуються ці питання в управлінні де проходить виробнича практика. Необхідно звернути увагу на такі питання:
якими нормативними документами керується управління для охорони праці робітників управління;
хто очолює службу охорони праці;
хто і коли здійснює інструктажі з охорони і безпеки праці;
які інструктажі були проведені із студентами, які проходять практику в даному управлінні.
Індивідуальним завданням для студентів-практикантів в управліннях водного господарства можуть бути:
збір гідрометеорологічних даних спостережень за останні 20-30 років по найближчій метеостанції, що необхідні для розрахунку проектного режиму зрошення;
дані про характеристики фізико-механічних, агрогідологічних, фізико-хімічних властивостей ґрунту визначені спеціальними установами на землях господарства де проходить практика;
результати сольових зйомок, що проводились на зрошуваних землях підпорядкованих систем;
інформація про якість води, що застосовується для зрошення, її ціна і розрахунок затрат на подачу зрошувальної води.
техніко-економічні (паспортні) дані зрошувальних систем, що підпорядковуються даному управлінню.
В кінці звіту повинні бути висновки та пропозиції студента практиканта щодо поліпшення виробничих процесів.