8. Вимоги до складання звіту

До від’їзду з практики студенту необхідно оформити технічний звіт, який повинен бути ілюстрований схемами, кресленнями, фотографіями та зразками оформлених (заповнених) документів (наряди, акти, відомості та ін.). Робота по підготовці звіту ведеться систематично протягом всієї практики. Написання і оформлення повинне відбуватись із дотриманням прийнятих правил оформлення текстової частини звітних документів у відповідності до вимог ДСТУ, ГОСТів.

Текстова частина звіту повинна мати 30-60 сторінок рукописного або друкованого тексту (формату А4). У звіті найбільш детально повинні викладатись матеріали, які в подальшому можуть використовуватись при виконанні курсового і дипломного проектування.

До звіту по практиці необхідно додати, також, такі матеріали:

• план або схему зрошуваного масиву;

• креслення, схеми, графіки, фотографії і дані, що характеризують ділянку зрошення, виробничі процеси і роботу студента;

• описання пропозицій і удосконалень, які застосовуються на роботі.

Зміст звіту залежить від бази практики. Для основних баз пропонуємо приблизний зміст і особливості підготовки звіту.

8.1. Сільськогосподарські підприємства (господарства) різної форми власності

При проходженні практики в господарствах з різною формою власності приблизний зміст звіту з практики може бути таким.

ТИТУЛЬНИЙ ЛИСТ

ВСТУП

1.КОРОТКИЙ ОПИС ОБ´ЄКТА ПРАКТИКИ.

1.1.Місце знаходження об’єкта проходження практики.

1.2.Характеристика природних умов зрошуваного масиву.

1.3.Характеристика господарської діяльності підприємства на якому проходить практика.

1.4.Структура і схема управління виробничими підрозділами, функції органів управління.

2.ПОЛИВНА ТЕХНІКА, ЯКА ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ НА ОБ´ЄКТІ ПРАКТИКИ.

2.1.Технічні характеристики поливних машин, що застосовують в господарстві.

2.2.Організація збереження поливної техніки в міжполивний період.

2.3. Технічний догляд та поточний ремонт поливної техніки.

3.ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ ПОЛИВУ.

3.1.Режим зрошення сільськогосподарських культур на сівозміні.

3.2.Робота гідротехніка з організації поливу.

3.3.Встановлення поливних норм на дощувальних машинах.

4.ЗРОШУВАЛЬНА ТА ДРЕНАЖНА МЕРЕЖА.

4.1.Характеристика джерела зрошення.

4.2.Насосна станція, яка обслуговує меліоративний об’єкт.

4.3.Міжгосподарська та внутрішньогосподарська зрошувальна мережа.

4.4.Гідротехнічні споруди на зрошувальній мережі.

4.5.Колекторно-дренажна мережа та споруди на ній.

5. ОХОРОНА ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ.

6. МАТЕРІАЛИ ПО ВИКОНАННЮ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАВДАННЯ.

7. УЧАСТЬ СТУДЕНТА В СУСПІЛЬНІЙ РОБОТІ ВИРОБНИЧОГО КОЛЕКТИВУ.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ СТУДЕНТА ПРАКТИКАНТА ЩОДО ПОЛІПШЕННЯ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

ДОДАТКИ.

При написанні цього звіту основним джерелом інформації повинен бути технічних проект зрошуваних масивів, що є в наявності даного господарства.

Характеристику природних умов можна, крім того, описати використовуючи різні довідники по клімату, ґрунтах, геологічних і гідрогеологічних умовах. Характеристику господарської діяльності сільськогосподарського підприємства можна надати вивчивши і проаналізувавши річні звіти відповідних підрозділів господарства. Тут можна представити інформацію в динаміці за роками, виділити профілюючі галузі і напрямки. Необхідно також виконати прогноз господарської діяльності.

При вивченні характеристик поливної техніки необхідно скористатись інструкціями, якими повинні комплектуватись ці машини. В нагоді можуть стати довідники з техніки поливу і зрошення, де є детальні описи більшості машин. Для опису нових вітчизняних і закордонних машин можна залучити відомості із Інтернету. Для більш наглядної характеристики поливної техніки звіт можна ілюструвати фотографіями, схемами і рисунками.

Для представлення відомостей про поливний режим в господарстві, де проходить виробнича практика, необхідно навести у звіті проектний або експлуатаційний на даний рік режим зрошення (строки і норми поливу). Необхідно також описати як він складений і як виконувався в поточному році, охарактеризувати умови, що впливають на його формування (організаційні, погодні).

В звіті необхідно охарактеризувати роботу гідротехніка господарства: при обслуговуванні поливної техніки і зрошувальної мережі, призначенні поливів і підготовці заяви на води на них, призначенні заробітної платні підлеглим. При цьому можна навести витяги із посадових інструкцій, бланки заяв на воду і закриті наряди та іншу документацію, що веде гідротехнік.

При встановленні тієї чи іншої поливної норми застосовують різні методи. В звіті необхідно описати той метод, який підходить до техніки поливу машин, що застосовані в господарстві. Це можуть бути методи основані на фіксуванні певного часу поливу, фіксуванні швидкості руху дощувальних машин, обліку вилитої води.

Для зрошення сільськогосподарських культур застосовують в основному поверхневі води, які часто мають незадовільну якість. Тому особливу увагу необхідно приділяти характеристиці джерела зрошення, його кількісних характеристик, хімічному складу зрошувальної води і оцінці її придатності для зрошення.

В більшості зрошуваних масивів України вода подається за допомогою насосних станцій тому у звіті необхідно представити характеристику насосної станції, що обслуговує зрошувані землі даного господарства. Тут необхідно вказати скільки і які насоси використані на даній насосній станції, їх технічні характеристики, наявність допоміжного обладнання і устаткування, особливості при їх обслуговування.

При застосуванні сучасних поливних пристроїв застосовують в основному закриту зрошувальну мережу. Лише при пропусках витрат від джерела зрошення на зрошувані масиви на великих системах застосовують канали, як правило магістральний. Якщо такий канал є на землях базового господарства, необхідно дати його детальну характеристику (протяжність, форма поперечного перерізу, ширина понизу, закладання відкосів, похил, розрахункова глибина, максимальна пропускна здатність, протифільтраційні покриття, пристрої по обліку води та ін.). Закрита зрошувальна мережа характеризується – протяжністю, діаметром і матеріалом труб, пропускною їх здатністю. При наявності стальних труб необхідно описати наявні заходи щодо боротьби з їх корозією.

Гідротехнічні споруди на зрошувальній мережі призначені для розподілу води по окремих її елементах, регулювання витрат і напорів. На відкритій зрошувальній мережі частіше за все застосовують: водовипуски в канал і водозабори із каналу, перегорожуючі і регулюючі споруди, переїзди. На закритій зрошувальній мережі застосовують: регулюючі басейни, регулюючі (оглядові) колодязі, гідранти підключення поливної техніки, вантузи, споруди для звільнення мережі від зрошувальної води.

Для підтримання задовільного гідрогеолого-меліоративного стану на зрошуваному масиві застосовують дренажно-колекторну систему. Тому необхідно навести її характеристику: протяжність, діаметри і матеріал труб, наявність і конструкцію оглядових колодязів і гирлових споруд. При відсутності колекторно-дренажної мережі необхідно навести обґрунтування недоцільності її застосування. При цьому бажано навести довгостроковий проноз динаміки рівня ґрунтових вод.

В сучасних умовах важлива роль приділяють питанням охороні праці і безпечним методам роботи. Тому у звіті повинен бути освітлений такий розділ. Тут необхідно вказати які наявні посади є в господарстві, що відповідають за організацію охорони праці. Які інструктажі і з якою черговістю проводяться із працівниками господарства. Хто і в яких випадках проводив такі інструктажі із студентами-практикантами. Крім того в даному розділі необхідно описати безпеку праці при проведенні робіт з поливу сільськогосподарських культур.

Матеріали індивідуальної роботи в більшості випадків повинні мати паспортні дані базового господарства на рік проходження практики. Приклад оформлення паспорту базового господарства наведений в додатку А. Крім того, індивідуальним завданням можуть бути:

• збір гідрометеорологічних даних спостережень за останні 20-30 років по найближчій метеостанції, що необхідні для розрахунку проектного режиму зрошення;

• дані про характеристики фізико-механічних, агрогідологічних, фізико-хімічних властивостей ґрунту визначені спеціальними установами на землях господарства де проходить практика;

• технічні характеристики нових вітчизняних та імпортних машин і механізмів, що застосовуються на меліорованих землях господарства;

• технологій вирощування сільськогосподарських культур на меліорованих землях даного господарства.

В кінці звіту повинні бути висновки та пропозиції студента практиканта щодо поліпшення виробничих процесів.