5. Види пам'яті еом, характеристика зовнішньої пам’яті пеом

Зовнішня

-гнучкий диск

-жорстокий диск

-оптичний диск

Зовнішня пам’ять призначена для довгострокового зберігання програм і даних. Пристрої зовнішньої пам’яті є енергозалежні при виключені блоку живлення не приводять до втрат даних. Об’єм є важливою характеристикою зовнішньої пам’яті. Об’єм зовнішньої пам’яті можна збільшувати, добавляючи все нові і нові накопичувачі.

Не менш важливими характеристиками зовнішньої пам’яті є час доступу до інформації і швидкість обміну інформації. Ці параметри залежать від пристрою зчитування інформації і організації типу доступу до неї. По типу доступу до інформації пристрої зовнішньої пам’яті діляться на два класи: пристрої прямого доступу та пристрої послідовного доступу. При прямому – час доступу до інформації не залежить від її місця розміщення на носії. При послідовному – час доступу залежить від місця розміщення інформації.

Основними носіями зовнішньої пам’яті накопичувачі – зовнішні запам’ятовуючі пристрої. Зовнішні запам’ятовуючі пристрої(ЗЗП) забезпечують довгострокове збереження програм і даних. Найбільш поширеними є такі типи ЗЗП:

? Накопичувачі на магнітних дисках(НМД);

? Накопичувачі на гнучких магнітних дисках(НГМД);

? Накопичувачі на жорстких магнітних дисках(НЖМД);

? Накопичувачі на оптичних дисках(НОД);

? Накопичувачі на магнітних стрічках(НМС);

Відповідно, фізичними носіями інформації, з якими працюють ці пристрої, є магнітні диски(МД), магнітні стрічки(МС) і оптичні диски(ОД).

Перейдемо до другого питання, в якому розглянемо кожен з видів дисків.

2. Види дисків: гнучкі, жорсткі, оптичні.

Оптичні диски (ОД).

Давайте запишемо:

Оптичні диски , або лазерні – це диски, на поверхні яких інформація записана з допомогою лазерного променя.

Назва цих дисків визначається методом запису і зчитування інформації. Інформація на доріжках створюється потужнім лазерним променем, який випалює на поверхні диска впадини і являє собою чергування впадин і виступів. (Показую оптичний диск)

Об’єм інформації, яка зберігається на лазерному диску досягає 750 Мбайт, що відповідає інформації звукового файлу тривалістю 74 хв. Інформацію на лазерному диску неможливо змінити. Її можна тільки зчитувати. Ця властивість і визначала назву оптичного диску як ком пакт – диск тільки для читання.

Є диски, що дають змогу здійснювати тільки читання даних. Інформація записується на диск під час його виготовлення і потім не може бути змінена. Такі диски називаються CD ROM. На них можна записувати тексти, програми, зображення, звук, фрагменти відеофільмів. Існують також оптичні диски, інформація на яких може перезаписуватись. Вони називаються CD – R.

Жорсткі МД. ЖМД або “вінчестери” є обов’язковим компонентом ПК. Перший ЖД був випущений в філії фірми ІВМ в невеликому місці Вінчестері.

ЖД – це декілька алюмінієвих пластинок покритих магнітним шаром, які разом з механізмом зчитування і запису поміщені в герметично закритий корпус в середині системного блоку.

Жорсткі диски

- відноситься до класу носіїв з прямим доступом до інформації;

- для збереження інформації він поділяється на доріжки і сектори ;

- для доступу до інформації один двигун дисководу обертає пакет дисків, а другий встановлює головки в місце зчитування(запису) інформації;

- об’єм вищий ніж ІД і займає від декількох сотень Мб до кількох десятків Гб;

- швидкість обміну інформації в 10 раз більша.

Для звертання до жорсткого диску використовується ім’я, задане латинською буквою С.

Гнучкі МД. ГМД – це дискети, або флопідиски. Ці диски є найбільш поширеними носіями інформації (показую дітям дискети).

Диски називаються гнучкими тому, що пластинковий диск, який розміщений всередині захисного конверта, дійсно гнеться.

Найбільш відомими є ГД розміром 3,5 дюйма. Диск покритий з верху спеціальним магнітним шаром, який забезпечує зберіг інформації та даних.

Дисковод для ГД відноситься до групи накопичувачів прямого доступу і встановлюється в середині системного блоку. Диск встановлюють в середину дисковода і при звертанні до нього відповідної програми головка запису/читання встановлюється на потрібне місце. Один двигун дисковода забезпечує обертання диску в середині захисного конверта. Другий – переміщає головки запису/читання по поверхні диску і визначає час доступу до інформації.

6.Призначення, основні характеристики пристроїв вводу даних.

До пристроїв, без яких не може працювати сучасний персональний комп'ютер, належить клавіатура. З її допомогою в комп'ютер вводиться найрізноманітніша інформація, що потрібна для розв'язування задач.

Клавіатура - це необхідний пристрій введення інформації ***

Не тільки клавіатура використовується для введення інформації в комп’ютер, є і інші пристрої.

Сканер, маніпулятор типу миші, трекбол є найбільш розповсюдженими пристроями введення інформації в комп’ютер.

Крім того, до пристроїв введення інформації належать:

- джойстіки, найчастіше використовуються в комп’ютерних іграх;

- пристрої оптичного розпізнавання символів;

- світлові пера;

- сенсорні екрани (екрани, які чутливі до дотиків)

- засоби введення графічної інформації:

Графічні планшети і електронні планшети

Миша – це пристрій, за допомогою якого можна керувати місцезнаходженням курсора на екрані дисплея і вибирати об’єкти для подальшої роботи.

Сканери. Для введення в комп’ютер різних зображень – текстів, малюнків та іншої графічної інформації, щоб нанесені на папір або на якусь іншу поверхню, використовуються пристрої, які називаються сканерами. Сканери є двох типів: ручні і настільні.

Що таке модем?

Сучасне життя вимагає створення все більш різноманітних видів телекомунікацій.

Телекомунікації – це засоби передачі інформації на відстань.

Комп’ютерні телекомунікації, що з’явилися порівняно недавно, вважаються найперспективнішим видом передачі інформації з одного комп’ютера до іншого. Здійснюється така передача інформації за допомогою телефонної мережі. Використовуються й інші лінії зв’язку. Через відмінності між сигналами комп’ютера і сигналами, що використовуються в телефонній мережі, необхідно мати пристрій, який здійснює перетворення сигналів комп’ютера в сигнали телефонної мережі і, навпаки, сигналів телефонної мережі в сигнали, зрозумілі для комп’ютера. Таким пристроєм є модем. Модеми можуть знаходитися всередині системного блоку комп’ютера або в окремому корпусі і бути підімкненими до комп’ютера. Модем є пристроєм введення так само як пристроєм виведення інформації.

Модем – це пристрій, що призначений для перетворення сигналів комп’ютера, і навпаки. Найважливішою характеристикою модема є швидкість передачі даних. Ця величина вимірюється кількістю бітів, що передаються за одну секунду (біт/сек).

Більшість модемів сумісні з телефаксами, що дозволяє вісилати та отримувати факси безпосередньо комп’ютером.