1.Склад та структура зсу. Коротка характеристика родів військ. Підрозділи, частина, зєднання, обєднання.

З бройні сили – цене єдина військова структура, воєнна могутність України складається з структур. ЗС – призначені для боротьби з зовнішнім вогрогом ЗС бувають на загальних принципах – принцип єдиноначальності.

Загальне керівництво ЗСУ здійснює

Кожен вид ЗС поділяється на роди військ.

Розлянемо сухопутні війська (нараховують 6 радів військ)

Частини та зєднання спеціальних військ

Відділення (5 ... 15 чол)

Взвод (декілька відділень 20 ...50 чол)

Рота (50 ... 200 чол) батарея

Батальйон (150...1000) дивізіон

Полк бригада

Дивізія (20000 чол)

2.Сучасний бій та його види. Загальновійськовий бій його зміст та види.

Бій – це організовані та узгоджені з метою, місцем і часом удари, вогонь і маневір підрозділів, частин та зєднаннь з метою знищення (розгрому) противника, бидбиття його ударів і виконання інших тактичних завданнь в обмеженному районі протягом короткого часу.

Види бою:

Загальновійськовий, морський, повітрянний, протиповітнянний, вогневий.

Сутність ЗВБ заключається в ураженні противника та його розгрому шляхом нанесення сильних ударів всіма видами зброї, своєчасним використанням результатів цих ударів активними та рішучіми діями воюючіх сторін, повною напругою моральних та фізичних сил особового складу, його бойовою згортованністью та непохильною волею до перемоги.

Види ЗВБ: наступ оборони.

Оборона це вид ЗВБ який проводиться з метою зриву або відбиття наступу переважаючих сил противника. Нанесення противнику максимально можливих втрат, утримання важливих займанних районів, рубежів місцевості, створення умов для переходу у рішучій наступ.

Наступ – це вид загального військового бою який проводиться з метою розгрому або знищення противника та оволодінням найважливішими роубежами, районів.

3.Основні фактори, які визначають характер і способи ведения Загальновійськового бою.

Основной фактор, определяющий развитие боя:

• средство вооруженной борьбы (вооружение);

• силы вооруженной борьбы (личный состав, психологическая подготовка, моральная готовность)

Основными факторами, определяющими развитие боя, являются изменения в вооружении и технике и личный состав армии (см. выше). Кроме того, на развитие боя оказывают влияние:

• характер операций и войны в целом, требования оперативного искусства и стратегии к тактике;

• организационная структура войск;

• противник – его вооружение и техника, организация войск, способы действий;

• уровень развития военной теории, степень боевой и политической подготовки войск, боевые традиции и национальные особенности армии.

Способы действия на поле боя. Их квалифицируют по видам.

Виды общевойскового боя: наступление, оборона.

Наступление – основной вид боя. Оно имеет решающее значение для победы над врагом. Цель наступления – полный разгром противостоящего противника в короткие сроки и овладения важными районами (рубежами, объектами) местности.

Оборона – вид боя, имеющий цель сорвать или отразить наступление, удар превосходящих сил противника и нанести ему значительные потери, удержать важные районы (рубежи, объекты) и тем самым создать благоприятные условия для перехода в решительное наступление.

Характерные черты современного ОВБ.

Современный ОВБ характеризуется:

1. Решительностью (решительность политических и военных целей).

2. Высокой маневренностью (результат применения мощных средств поражения, роста подвижности общевойсковых частей и соединений благодаря их полной моторизованности и высокой степени механизации, а также ростом отсутствия сплошного фронта в обороне и наступлении).

3. Напряженностью (обусловлена стремлением и возможностью противоборствующих сторон вести активные боевые действия с решительными целями; применение в бою большого количества сложных систем оружия большой разрушительной силы; массовые потери людей, вооружения, техники и материальных средств; большое психологическое воздействие на людей последствий воздействия качественно нового оружия, а также взаимодействие противоборствующих сторон с целью подавления воли противника к дальнейшему сопротивлению).

4. Скоротечностью (определяется мощью применяемых средств поражения и их быстродействием, способность войск в короткие сроки наносить решительное поражение противнику).

5. Быстрыми и различными изменениями обстановки (боевые действия развиваются исключительно динамично, с резким переходом от одного вида боя к другому, обстановка в ходе боя может меняться не только по часам но и по минутам).

6. Разнообразием применяемых способов ведения ОВБ (порядок применения сил и средств при выполнении боевых задач).

7. Развертыванием боевых действий на земле и в воздухе, на широком фронте, на большую глубину и ведение их в высоком темпе (стало возможным благодаря резкому увеличению боевых возможностей войск, дальнобойности и эффективности средств поражения).