5.Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття:

Термін

Визначення

Мастит

це запалення молочної залози

Мастопатія

патологічний стан молочних залоз, зумовлений розладом гормональної регуляції, що характеризується ущільненням та вогнищевою гіпертрофією її тканини.

Фіброаденома молочної залози

це доброякісна пухлина молочної залози, що зустрічається найчастіше

Визначення

Мастит – це гостре запальне захворювання молочної залози.

Епідеміологія

В етіологічній структурі даного захворювання з часткою 80 – 90 % превалює гострий лактаційний мастит.

Етіологія

Найчастіше причиною виникнення лактаційного маститу є висхідне її інфікування неспецифічною гноєрідною мікрофлорою (стафілококи, стрептококи, кишкова паличка). Вхідними воротами інфекції є мікротравми сосків. Інфікування також можливе шляхом гематогенного чи лімфогенного поширення інфекції з інших органів. Виникненню лактаційного маститу суттєво сприяє порушення відтоку молока.

Класифікація

1. За перебігом захворювання:

• Гострий мастит;

• серозний;

• інфільтративний (абсцедуючий);

• флегмонозний;

• гангренозний;

• Хронічний мастит;

  • гнійний;

  • негнійний;

2. За видом інфекційного чинника:

• неспецифічний мастит (збудники стафілокок, стрептокок);

• специфічний мастит (туберкульозний, сифілітичний);

Клініка

Початок розвитку маститу слід диференціювати від гострого застою молока, що часто передує його виникненню.

Початок захворювання гострий, хвора скаржиться на різкий біль та набряк молочної залози, спостерігається підвищення температури тіла до 38 – 39 °С, Вражена молочна залоза збільшена в розмірах, шкіра над зоною інфільтрату гіперимована, спостерігається розширення підшкірних вен, тріщини на сосках, регіонарні лімфатичні вузли збільшені та чутливі при пальпації. Серозна фаза розпочинається раптово з болей в ділянці залози та підвищення температури тіла. При огляді залоза збільшена в об’ємі, конур її збережений, пальпація – болюча.

Подальше прогресування захворювання призводить до виникнення інфільтративної форми. Молочна залоза збільшена, набрякла, шкіра над інфільтратом гіперимована, при пальпації визначається різко болючий інфільтрат без чітких меж. З’являються головні болі, безсоння, гіпертермія до 39 – 40 °С.

Абсцедування інфільтрату характеризується наростанням всіх клінічних проявів захворювання та розм’якшенням інфільтрату з утворенням флюктуації.

Для флегмонозного маститу характерна гіпертермія до 40 °С з лихоманкою, молочна залоза різко збільшена в об’ємі, шкіра над нею набрякла, блискуча, гіперимована. Спостерігається ранній реґіонарний лімфаденіт.

Для гангренозного маститу характерний вкрай важкий стан хворої. Температура тіла досягає 40 – 41 °С, пульс 120 – 130 на хв. Молочна залоза різко збільшена в об’ємі, шкіра над нею гіперимована набрякла з ділянками некрозів та наявністю міхурів з гнійним вмістом.

Діагностика

Діагностика маститу в типових випадках не складна та здійснюється переважно на основі оцінки характерних клінічних проявів даного захворювання.

Консерватив-

не лікування

На початковому етапі гострого маститу показано консервативне лікування, до якого відноситься:

• іммобілізаці молочної залози;

• усунення лактостазу та венозного застою в молочній1 залозі. Показане відсмоктування молока аспіратором, масаж молочної залози. Зціжене аспіратором молоко може бути застосоване для вигодовування дитини лише після пастеризації.

• антибіотикотерапія;

• швидко прогресуючий мастит є показом до медикаментозного пригнічення лактації. З цією метою застосовують бромокриптин (парлодел), гормональні препарати, обмеження прийому рідини.

Хірургічне

лікування

Показанням до оперативного лікування є наявність абсцедування. Операція виконується під загальним наркозом.

Варіанти розрізів:

• радіальний – при підшкірній на інтрамамарній локалізації абсцесів;

• дугоподібний – по краю ареоли. Оптимальний для розкриття параареолярних абсцесів;

• по перехідній складці під молочною залозою – при ретромамарному маститі.

Оперативній прийом включає радикальне розкриття, дренування гнійників, видалення некротичних тканин, налагодження проточного дренування.

Визначення

Мастопатії – група захворювань молочної залози, при яких змінюються кількісні взаємовідношення залозистої, жирової і сполучної тканини, спостерігається гіперплазія епітелію, посилена продукція секрету, розширення дрібних протоків із утворенням мікрокіст, гіперплазія та фіброз сполучної тканини, формування великих кист та вузлових проліфератів.

Епідеміологія

За даними більшості авторів різні форми мастопатій зустрічаються у 20 – 80 % жінок дітородного віку. Останнім часом спостерігається суттєве омолодження даного захворювання, коли перші прояви мастопатій почали реєструватись вже у п’ятнадцятирічному віці.

Етіопатогенез

Важливу роль в етіопатогенезі даного заворювання відіграють розлади нейро-гуморальної регуляції функції молочних залоз.

Доцільно виділяти наступні фактори ризику виникнення мастопатій:

1. спадковість – наявність даного захворювання у родичів по материнській лінії;

2. запальні захворювання придатків матки;

3. захворювання щитоподібної залози;

4. захворювання печінки;

5. цукровий діабет, ожиріння;

6. нерегулярне статеве життя, аборти;

7. травми молочних залоз;

8. алкоголь, тютюнопаління;

9. відсутність вагітності, пізня вагітність, короткий період грудного вигодовування;

10. ранній початок та пізне припинення менструальної функції;

Класифікація

1. Дифузні:

• фіброзно-кистозна форма (хвороба Шіммельбуша) – ущільнення без чітких контурів, вік 35-45 років, часто передує раку молочної залози;

• аденозна форма (хвороба Реклю) – фіброзна тяжистість із вузловими утвореннями, вік 25-30 років, рак молочної залози виникає рідко;

• фіброзна форма ;

• епітеліоз.

2. Локалізовані:

• вузлова форма ;

• солітарна киста;

• внутріпротокова папілома (хвороба Мінца, кровоточивий сосок, цистаденопапілома) – особливо повинно насторожити припинення виділень, часто передує раку молочної залози;

• фіброаденома – вузол з чіткими контурами у молодих жінок. В рак не перероджується.

• Фелоїдна (листовидна) фіброаденома – виникає в будь-якому віці. Швидко розвивається. Перероджується у фібросаркому.

Клініка

Дифузні мастопатії клінічно проявляються болісним набуханням молочних залоз, яке посилюється в передменструальний період. Можуть бути виділення з сосків, що нагадують молозиво. В міру прогресування захворювання болі стають менш інтенсивними та на перший план виступає формування обмежених ущільнень в одній чи обох молочних залозах. При пальпації молочної залози визначається ущільнення з нерівною поверхнею, болісність та тяжистість тканини молочної залози.

Вузлова мастопатія характеризується наявністю в одній чи обох молочних залозах постійних вогнищ ущільнення, незалежно від фази менструального циклу.

Діагностика

В переважній більшості випадків діагноз мастопатії встановлюється самими жінками в результаті самообстеження. Для достовірної діагностики застосовують ультразвукове обстеження та мамографію.

Лікувальна

тактика

Лікування дифузної мастопатії спрямоване на нормалізацію функції залоз внутрішньої секреції, лікування запальних захворювань статевих органів та припинення проліферативних процесів в молочній залозі.

При вузловій формі мастопатії показане оперативне лікування – секторальна резекція молочної залози з гістологічним дослідженням.

Визначення

Фіброаденома молочної залози – доброякісна пухлина молочної залози, що зустрічається найчастіше.

Епідеміологія

В переважні більшості випадків зустрічається у жінок 15 – 35 річного віку як солітарне утворення в одній з молочних залоз.

Класифікація

Розрізняють периканалікулярну та інтраканалікулярну фіброаденоми.

Клініка

Фіброаденома має округлу форму, чіткі контури, не спаяна з навколишніми тканинами, пальпація її безболісна, периферичні лімфатичні вузли не збільшені.

Діагностика

Пальпаторне дослідження молочних залоз, ультразвукове дослідження та мамографія.

Лікувальна

тактика

Секторальна резекція молочної залози.