76

МОЗ

Первомайський медичний коледж

ЦМК загальноосвітніх дисциплін

Матеріали для підготовки до іспиту

з загальної біології

Частина ІІ

2011-2012 н.р.

Зміст

№ з/п	Зміст питань	Сторінка
35.	Дигібридне схрещування. Третій закон Менделя.	4
36.	Взаємодія алельних і неалельних генів.	6
37.	Хромосомна теорія спадковості. Зчеплене успадкування. Успадкування ознак зчеплених зі статтю.	7
38.	Мінливість організмів та її форми. Модифікаційна мінливість та її характеристики.	10
39.	Мінливість організмів та її форми. Мутаційна мінливість. Мутагени. Класифікація мутацій.	11
40.	Селекція як наука. Методи селекції.	15
41.	Основні напрями біотехнології. Генна інженерія. Трансгенні організми.	17
42.	Характеристика ембріогенезу. Зародкові оболонки. Гістогенез і органогенез.	20
43.	Аномалії ембріонального розвитку. Вади розвитку.	23
44.	Типи постембріонального розвитку. Прямий і непрямий розвиток.	24
45.	Смерть - кінцевий етап онтогенезу. Клінічна, біологічна смерть. Реанімація.	26
46.	Регенерація, її форми та біологічне значення.	27
47.	Імунітет. Клітинний та гуморальний імунітет. Види імунітету.	29
48.	Трансплантація органів і тканин. Види трансплантації. Імунологічні механізми тканинної несумісності при трансплантації. Штучні органи.	31
49.	Характеристика еволюційних ідей додарвінівського періоду. Основні положення ї теорії Ч. Дарвіна.	33
50.	Вид, його критерії і структура.	36
51.	Основні напрямки макроеволюції. Біологічний прогрес і регрес. Ароморфоз, ідіоадаптація, дегенерація.	37
52.	Вчення про мікроеволюцію. Популяція - елементарна одиниця виду. Фактори мікроеволюції.	38
53.	Походження життя на Землі. Гіпотези виникнення життя.	39
54.	Розвиток життя на Землі. Основні геологічні ери, їх біологічна характеристика.	40
55.	Походження людини. Поняття про раси.	41
56.	Екологія як наука. Предмет, завдання, методи екологічних досліджень. Екологічні фактори.	44
57.	Адаптації живих організмів до існування в різних середовищах.	46
58.	Біогеоценоз та його структура. Трофічні сітки і ланцюги. Правило екологічної піраміди.	47
59.	Основи медичної паразитології. Тип Найпростіші. Морфологія, цикли розвитку, лабораторна діагностика, профілактика.	49
60.	Поняття про гельмінти. Вчення К.І.Скрябіна. Клас Сисуни: печінковий, котячий їх морфологія, цикл розвитку, лабораторна діагностика, профілактика.	53
61.	Клас Стьожкові черви: бичачий, свинячий ціп’яки, ехінокок. Морфологія і цикли розвитку, шляхи зараження, профілактика.	54
62.	Клас Власне круглі черви. Морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, лабораторна діагностика й профілактика захворювань.	56
63.	Тип Членистоногі. Загальна характеристика. Медичне значення. Клас Павукоподібні.	57
64.	Тип Членистоногі. Загальна характеристика. Медичне значення. Клас Комахи.	60
65.	Біосфера. Структура біосфери. Поняття про ноосферу. Вчення Вернадського.	62
66.	Екологічні проблеми сучасності. Шляхи та перспективи їх вирішення.	64

35. Дигібридне схрещування. Третій закон Менделя.

Дигібридне схрещування — схрещування, за якого батьківський організм відрізняється двома парами альтернативних ознак. Завдяки йому вдалося встановити, як успадкування однієї ознаки впливає на характер успадкування іншої. У досліді Мендель вивчав характер успадкування забарвлення і форми насіння гороху. Вихідні батьківські особини були гомозиготними за двома парами ознак.

У перший рік дослідження здійснювалось схрещування гомозиготних за двома парами ознак батьківських форм. Багаторазове повторення досліду дозволило встановити, що гібриди першого покоління були одноманітними за фенотипом. Тобто при схрещуванні рецесивної батьківської форми (з зеленими та зморшкуватими насінинами) з домінантною формою (жовті гладенькі насінини) гібриди першого покоління мають жовтий колір насіння та гладенькі:

На другий рік гібриди першого покоління були висіяні і досліджені отримані від них шляхом самозапилення гібриди другого покоління. Чисельні повторення дослідів засвідчили що розщеплення відбувається за схемою:

(3=1)² = 9 + 3 + 3 + 1:

Розщеплення:

жовте насіння : зелене насіння = 12 : 4 = 3 : 1;

гладеньке насіння : зморшкувате насіння = 12 : 3 = 3 : 1

Подібні співвідношення у розщепленні ознак дозволили Менделю сформулювати закон незалежного успадкування ознак (3-й закон Менделя):

З акон незалежного успадкування ознак можна пояснити незалежним розходженням негомологічних хромосом під час мейозу. У кожної особини беруться до уваги тільки дві пари хромосом. Ознаки забарвлення і форми насінин знаходяться в негомологічних хромосомах. У гомозиготних особин утвориться тільки один тип гамет АВ і ab. Диплоїдний набір відновлюється в гібридної особини — АаВb, тобто вона є дигетерозиготною за двома неалельними генами.

36. Взаємодія алельних і неалельних генів.

До складу генотипу входить велика кількість генів, які функціонують і взаємодіють як цілісна система. Г.Мендель у своїх дослідах виявив тільки одну форму взаємодії між алельними генами — повне домінування однієї алелі і повну рецесивність іншого. Генотип організму не можна розглядати як просту суму незалежних генів, кожен з яких функціонує поза зв'язком з іншими. Фенотипові прояви тієї або іншої ознаки є результатом взаємодії багатьох генів. Розрізняють дві основних групи взаємодії генів: взаємодія між алельними генами і взаємодія між неалельними генами. Проте слід розуміти, що це не фізична взаємодія самих генів, а взаємодія первинних і вторинних продуктів, які зумовлюють ту чи іншу ознаку. У цитоплазмі відбувається взаємодія між білками - ферментами, синтез яких визначається генами, або між речовинами, які утворюються під впливом цих ферментів.

Взаємодія алельних генів:

Повне домінування – явище, при якому домінантний ген повністю пригнічує рецесивний. Гетерозиготні організми по фенотипу завжди точно відповідає батьківській особині, гомозиготній за домінантним геном;

Н еповне домінування – явище, за якого домінантний ген не повністю пригнічує роботу рецесивного, у результаті розвивається проміжна ознака:

Множинний алелізм – явище, за якого ген представлений не двома алелями однієї ознаки, а більшою кількістю. Одним з прикладів прояву множинних алелей у людини є групи крові системи АВО. Відкриття АВО - системи груп крові належить К. Ландштейнеру (1901 рік). Генетичні дослідження показали, що в цій системі існують наступні співвідношення між генотипом і його фенотипним проявом:

• генотипи І^AІ^A і І^AІ⁰ дають однаковий фенотип - ІІ група крові (42%);

• генотип І^AІ^B визначає ІV групу крові (3%);

• генотип І⁰І⁰ зумовлює І групу крові (46%);

• генотип І^ВІ⁰ та І^ВІ^В визначають ІІІ групу крові (9%).

Кодомінування – явище незалежного один від одного прояву обох алелей у фенотипі гетерозиготи, іншими словами відсутність домінантно-рецесивних взаємозв’язків між алелями. Наприклад, взаємодія алелей І^а та І^в які визначають четверту групу крові людини;

Наддомінування – більш сильний прояв ознаки в гетерозиготному стані, ніж в гомозиготному. Так у дрозофіли є летальний рецесивний ген. Гомозиготні за домінантним геном особини є більш життєздатними, ніж гетерозиготні.

Взаємодія неалельних генів:

Комплементарність — такий тип взаємодії неалельних генів, коли один домінантний ген доповнює дію іншого неалельного домінантного гена, і вони разом визначають нову ознаку, яка відсутня у батьків. Прикладом комплементарної взаємодії генів у людини може бути синтез захисного білка - інтерферону. Його утворення в організмі пов'язано з комплементарною взаємодією двох неалельних генів, розташованих у різних хромосомах.

Епістаз - це така взаємодія неалельних генів, за якої один ген пригнічує дію іншого неалельного гена. Забарвлення плодів гарбузів, масть коней визначаються цим типом взаємодії.