1. Поняття організації роботи і управління в органах прокуратури.

На практичному рівні своєчасність і якість виконання завдань, які стоять перед прокуратурою, досягається шляхом застосування комплексу організаційних й управлінських заходів по впливу вищих за рівнем прокуратур на підлеглі органи та окремих її працівників з тим щоб отримати позитивні результати чи то на напрямі прокурорського нагляду , слідчої або іншої роботи. Тобто належний рівень організації роботи є запорукою успіху на будь-якому напрямі прокурорсько-слідчої діяльності і позитивно позначається на іміджі прокуратури в цілому. Організація роботи у прокуратурах усіх рівнів, а також у їх підрозділах забезпечується низкою організаційних чинників, які включають: розподіл обов”язків, планування, проведення колегій, координаційних, міжвідомчих, оперативних нарад, аналітичної роботи тощо.

Прокуратура – це автономна, самодостатня система. Управлінський вплив здійснюється лише в системі органів прокуратури. Ведеться дискусія з приводу того, яке поняття ширше – організація роботи чи управління. Частина вчених вважає, що управління входить в організацію роботи, інші - організація роботи входить в управління, деякі вважають, що ці поняття тотожні.

Термін управління з’явився в НПА з організації роботи в органах прокуратури, а саме Наказ ГПУ.

Організація – упорядкування, приведення будь-чого до певного порядку, визначеної системи.

Термін «управляти» означає керувати, спрямовувати діяльність когось на що-небудь.

Основними елементами організації роботи в органах прокуратури є:

1. Розподіл прокурорської роботи і службових обов’язків;

2. Створення та підтримання в органах прокуратури організаційного порядку;

3. Визначення системи контролю за її виконанням та ін. заходи організаційного характеру.

Організаційний порядок існує на найнижчій ланці прокуратури і організується шляхом розподілу службових обов’язків. Він не можливий без системи контролю (контрольні підрозділи).

Основні елементи управління:

1. Прийняття управлінських рішень та доведення їх до безпосередніх виконавців (прокурор приймає рішення, працівники під розпис ознайомлюються з ним);

2. Контроль за їх виконанням (Управлінську рішення – це накази, розпорядження, завдання, інші акти, які виходять від вищестоящих прокурорів).

Організація – це система заходів, спеціально створених та підтримуваних прокурором у підлеглому йому труд колективі.

Управління – це щодення його діяльність з упорядкування цієї системи, вирішення конкретних завдань, що постають перед прокуратурою і її органами в цілому.

Управління в органах прокуратури – це вплив на всю систему органів прокуратури або конкретні її ланки з метою упорядкування цієї системи (її ланок), забезпечення її оптимального функціонування та розвитку для ефективного вирішення завдань, що перед нею стоять.

2. Організаційна структура системи управління в органах прокуратури. Структура органів прокуратури характеризується:

1. За принципом рівнів ієрархії – багаторівнева – має 3 рівні з неоднорідними ланками;

2. За характером підпорядкованості – суворо централізована – всі нижчестоящі прокурори підпорядковуються вищестоящим, а вищестоящі – Генеральному прокурору України;

3. За цільовим призначенням та функціями, що виконуються – фіксована – визначена в законі, а її структура – перемінна – визначати структуру і штати має право лише Генеральний прокурор;

4. За принципом групування елементів системи на підсистему – складна – є територіальні та спеціалізовані (предметно-галузеві прокуратури).

5. За побудовою просторових зв’язків в системі органів та в окремих органах – лінійно-функціонального типу;

6. За порядком прийняття управлінських рішень – єдиноначального типу організації діяльності з елементами колегіальності (колегії, науково-методичні ради). Колегія – дорадчий орган, їх рішення вводяться в дію наказом керівника.

Найбільшим обсягом управлінських повноважень володіє Генеральний прокурор України. Далі – обласні - в нас є 32 прокуратури обласного рівня. В містах з районним поділом, поряд з прокуратурами районів, є прокуратури міст, які здійснюють координаційні і ін. функції управління стосовно районних прокуратур. Останньою найчисельнішою ланкою є прокуратури міст, районні, міжрайонні, районні в містах, а також прирівняні до них прокуратури (820 прокуратури).

4. Характеристика і класифікація загальних функцій управління. Основну увагу необхідно звернути на загальні функції управління, а саме: на прогнозування, плану­вання, організацію, керівництво, регулювання та контроль. У них віддзеркалюються основні напрями управлінської діяльності.

1. Функція прогнозування є визначальною, такою, що повин­на створити гарантії певної ефективності управлінського рішен­ня. Як управлінська функція прогнозування є напрямом діяль­ності, спрямованим на одержання й обробку інформації про май­бутній можливий стан організації та діяльності органів прокура­тури, що завершується формулюванням прогнозу щодо виник­нення, розвитку та припинення існування тих чи інших управлінських ситуацій, що мають значення для системи управління органів прокуратури. Прогноз як результат процесу прогнозування нерідко назива­ють передбаченням,що засноване на фактах майбутніх подій. Тому нерідко прогнозування називають функцією формування цілей.

2. У системі заходів удосконалення організації роботи важли­ве місце належить функції планування, яка, покликана забезпечи­ти виконання покладених на органи прокуратури завдань, що формулюються на основі прогнозу цілей діяльності прокуратури. Так, планування являє собою загальну функцію, здійснення якої спрямоване на виконання різноманітних завдань, пов'язаних з перспективним, поточним, оперативним плануванням, розробкою спеціальних планових документів, що враховують особливості розвитку керованої системи, забезпечують організаційну упоряд­кованість, послідовність і погодженість дій, раціональний розподіл сил і засобів, який здійснює прокуратура, тощо.

У прокурорській практиці відомі три види планування: пер­спективне, поточне й оперативне. Перспективні плани розробля­ються на термін від одного до п'яти років і мають за мету ство­рення умов для послідовної роботи прокуратури щодо зміцнення законності та правопорядку

Поточне планування є основним видом планування роботи в органах прокуратури-на півроку . Поточний план є фактично робочим пла­ном для кожного працівника прокуратури. Він відрізняється від перспективного не лише за терміном виконання, а й за змі­стом. Плани роботи Генеральної прокуратури України, прокуратур обласного рівня складати та затверджувати (підписувати) відповідним прокурорам на півроку з визначенням у них першочергових та перспективних заходів, які повинні щоквартально корегуватися. Зміни до планів вносити наказами керівників прокуратур. Забезпечувати цілеспрямованість, конкретність і реальність планів, їх відповідність вимогам часу та потребам практичної діяльності. Передбачати у планах найбільш важливі заходи з урахуванням стану законності, визначених пріоритетних напрямів, поширеності правопорушень та соціально-економічних проблем регіону. Прокурорам міст з районним поділом, міським, районним, міжрайонним та прирівняним до них прокурорам форми та періодичність планування роботи визначати самостійно, виходячи зі стану законності.

У результаті оперативного планування приймаються, напри­клад, індивідуальні плани роботи стажування молодих спеціалі­стів у прокуратурах районів і міст - це так звані індивідуальні плани стажування Окрім цього, в разі відрядження працівників також складається план роботи у відрядженні з переліком запла­нованих слідчих дій і обов'язковим зазначенням обсягу роботи кожного працівника, якщо їх декілька.

3. Функція раціоналізації системи управління зводиться до формування керуючої та керованої систем (об'єкта і суб'єкта уп­равління), інакше кажучи до забезпечення динамічної рівноваги внутрішніх процесів системи і до її упорядкування.. Формування орга­нізаційної структури вимагає дотримання такого правила: кожен елемент системи повинен спеціалізуватися на здійсненні однієї функції або групи однорідних чи тісно взаємозалежних функцій (підфункцій). З огляду на жорстку спеціалізацію підрозділів ор­ганів прокуратури дана функція спрямована також на забезпе­чення погодженості їхньої діяльності для виконання загальних завдань.

4. З функцією раціоналізації системи управління тісно зв'я­зане керівництво. Головним елементом у керівництві є досягнен­ня узгодженості дій підлеглих працівників органів прокуратури при виконанні покладених на них завдань прокурорсько-слідчої діяльності. Ця функція закріплена законодавцем у ст. 15 Закону Украї­ни "Про прокуратуру", де зазначено, що Генеральний прокурор України керує органами прокуратури України, видає накази, вказівки, розпорядження й інструкції, обов'язкові для виконан­ня всіма працівниками органів прокуратури.

5. Функцією контролю є перевірка виконання. Головна мета контролю полягає в тому, щоб поставлені перед органами проку­ратури завдання були вчасно і правильно виконані.

До основних видів (підфункцій) контролю, що застосовують­ся на практиці в органах прокуратури, варто віднести поточний і підсумковий контроль. Дехто з науковців розрізняє також по­передній контроль як напрям діяльності,яка покликана здійсню­вати оцінку обґрунтованості постановки завдань і вибору засобів їх виконання. На думку Якимчука, попередній контроль у тако­му його розумінні — це складова частина, підфункція функції організації управління. Необхідно звернути увагу на те, що чіт­кого поділу між поточним та наступним контролем немає, оскільки їх можна чітко розмежувати лише щодо виконання індивідуальних актів управління.

За місцем здійснення контролю розглядають такі його види, як перевірки на місцях та перевірки на основі документальної інформації про виконану роботу. Контроль виконання без виїзду на місце розглядають як пря­мий та непрямий. При прямому контролі інформація про вико­нання завдання чи визначеного роду роботи виходить безпосе­редньо від об'єкта контролю. При непрямому контролі інфор­мація про результати чи умови діяльності підлеглих органів про­куратури надходить до керівника опосередковано — через кана­ли, прямо не пов'язані з нижчестоящою прокуратурою (надіслали до ниж-честоящої прокуратури письмовий запит, одержали відповідь, і на цьому процес контролю завершується).

Отже, функції управління в органах проку­ратури - це основні напрями різного роду цілеспрямованої діяльності, що здійснюється в органах прокуратури, підрозділах і посадовими особами з метою досягнення узгодженості щодо ор­ганізації прокурорського нагляду і попереднього слідства, що ре­алізуються в управлінському процесі через визначені процедури. Для аналізу сутності функцій і для управлінської практики ісготне значення має класифікація функцій управління. Основна з класифікацій — за змістом виконуваних робіт, відповідно до якої розрізняються: загальні, спеціальні та забезпечуючі (допо­міжні) функції управління.