- •1. Походження грошей. Роль держави у творенні грошей.
- •2. Сутність грошей. Гроші як гроші і гроші як капітал.
- •3. Еволюція форм грошей. Причини та значення демонетизації золота.
- •4. Поняття неповноцінних грошей та характеристика їх різновидів - паперових і кредитних грошей. Переваги кредитних грошей перед паперовими.
- •5. Різновиди сучасних кредитних грошей. Характеристика банкноти, "класична" і сучасна банкнота. Депозитні та квазігроші.
- •6. Вартість грошей. Чинники, що обумовлюють вартість неповноцінних грошей. Форми прояву вартості грошей.
- •7. Функція грошей як міри вартості.
- •8. Функція грошей як засобу обігу.
- •9. Функція грошей як засобу платежу.
- •10. Функція грошей як засобу нагромадження вартості.
- •11. Функція світових грошей.
- •12. Якісні властивості грошей.
- •13. Роль грошей у розвитку економіки: кількісний та якісний аспекти.
- •14. Еволюція ролі грошей в економіці України.
- •15. Класична кількісна теорія грошей, її сутність, характеристика основних постулатів.
- •16. Вклад м.І.Туган-Барановського у розвиток монетаристської теорії.
- •17. Вклад Дж.М.Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей.
- •18. Сучасний монетаризм. Вклад м.Фрідмана у монетаристську теорію.
- •19. Синтез кейнсіанських та неокласичних позицій у сучасній кількісній теорії грошей.
- •20. Сутність та економічна основа грошового обороту.
- •21. Модель грошового обороту. Характеристика окремих потоків грошового обороту та їх взаємозв'язку.
- •22. Порядок балансування грошових потоків в окремих суб'єктів та в грошовому обороті в цілому.
- •23. Структура грошового обороту за формою платіжних засобів та за економічним змістом.
- •24. Грошова маса: сутність, склад та фактори зміни обсягу і структури.
- •25. Характеристика базових грошей та грошових агрегатів.
- •26. Швидкість обігу грошей, її сутність, порядок визначення, фактори впливу та роль в макроекономічній стабілізації.
- •27. Закон грошового обігу.
- •28. Механізм зміни маси грошей в обороті. Роль центрального та комерційних банків у цьому механізмі.
- •29.Грошово-кредитний мультиплікатор.
- •30.Сутність, особливості функціонування та інструменти грошового ринку.
- •31. Інституційна модель грошового ринку.
- •32. Структура грошового ринку за окремими критеріями. Характеристика та взаємозв'язок окремих сегментів ринку.
- •33. Попит на гроші: сутність, цілі та мотиви попиту на гроші. Чинники, що впливають на попит на гроші. Крива попиту на гроші.
- •34. Пропозиція грошей, її сутність, особливості формування та чинники зміни. Крива пропозиції грошей.
- •35. Графічна модель грошового ринку. Рівновага попиту і пропозиції та процент.
- •36. Заощадження та інвестиції в механізмі грошового ринку.
- •37. Сутність, призначення та основні елементи грошової системи.
- •38.Характеристика основних видів грошових систем та їх еволюція.
- •39.Створення та розвиток грошової системи України.
- •40.Державне регулювання грошового обороту як складова економічної політики, його задачі, методи та наслідки.
- •41.Грошово-кредитна та фіскально-бюджетна політика в системі державного регулювання грошового обороту. Дискусії щодо переваг та недоліків кожної з них.
- •42.Суть, (види) цілі та інструменти грошово-кредитної політики.
- •43.Проблеми монетизації бюджетного дефіциту та валового внутрішнього продукту в Україні.
- •44.Сутність, закономірності розвитку та види інфляції. Способи вимірювання інфляції.
- •45.Причини інфляції. Монетариський та кейсіанський підхід щодо визначення причин інфляції.
- •46.Економічні та соціальні наслідки інфляції.
- •47. Особливостіінфляції в Україні.
- •48. Державнерегулюванняінфляції: основнінапрямки та інструменти.
- •49. Сутність, цілі та видигрошових реформ.
- •50.Особливості проведення грошової реформи в Україні.
- •51.Поняттявалюти та валютнихвідносин. Конвертованістьвалюти, її суть, видизначенняпередумови.
- •52. Валютнийринок: суть та структура, чинники, щовизначаютькон'юнктуру валютного ринку.
- •53. Функції та операції валютного ринку.
- •54. Валютний курс: сутність, роль та фактори, щовизначаютьйогодинаміку та рівень.
- •55. Економічніоснови, режими та методирегулюваннявалютнихкурсів. Режим валютного курсу в Україні.
- •56. Поняття та призначення валютних систем. Елементи національної валютної системи. Розвиток валютної системи в Україні.
- •57. Валютна політика та валютне регулювання, їх особливості в Україні.
- •58. Платіжний баланс: сутність, структура та роль в механізмі валютного регулювання.
- •59.Золотовалютні резерви: сутність, призначення та роль в механізмі валютного регулювання.
- •60. Поняття, розвиток та основні елементи світової та міжнародної валютних систем.
- •61. Загальні передумови та економічні причини, що визначають необхідність кредиту.
- •62. Сутність кредиту, його структура, еволюція та зв'язок з іншими економічними категоріями.
- •63. Стадії та закономірності руху кредиту на мікро- і макрорівнях. Принципи кредитування
- •64. Форми, види та функції кредиту.
- •65. Характеристика банківського кредиту.
- •66.Характеристика міжгосподарського кредиту, його переваги та недоліки, особливості розвитку в Україні.
- •67. Характеристика споживчого кредиту. Особливості його розвитку в Україні.
- •68. Характеристика державного кредиту. Особливості його розвитку в Україні.
- •69. Характеристика міжнародного кредиту. Особливості його розвитку в Україні.
- •70. Економічні межі кредиту. Кредитні відносини в умовах інфляції.
- •71. Сутність позичкового проценту, його функції та чинники, що впливають на рівень проценту.
- •72. Роль кредиту в розвитку економіки.
- •73. Розвиток кредитних відносин в Україні в перехідний період до ринкових відносин.
- •74. Сутність, призначення та види фінансового посередництва.
- •75. Поняття банку, місце банків на грошовому ринку.
- •76. Функції та роль банків.
- •77. Сутність, принципи побудови та функції банківської системи.
- •78. Особливості розвитку та побудови банківської системи в Україні.
- •79. Небанківські фінансово-кредитні установи, їх види, та особливості функціонування в Україні.
- •80. Центральні банки: сутність, призначення, правовий статус, організаційна структура.
- •82. Діяльність центрального банку як банку банків.
- •83. Походження та розвиток центральних банків. Створення Європейської системи центральних банків.
- •84. Становлення та основні напрями діяльності Національного банку України.
- •85. Поняття, призначення та класифікація комерційних банків.
- •86. Особливості становлення та розвитку комерційних банків в Україні.
- •87. Основи організації та діяльності комерційних банків в Україні.
- •88. Пасивні операції комерційних банків.
- •89. Активні операції комерційних банків.
- •90. Банківські послуги.
- •91. Стійкість банківської системи та механізм її забезпечення.
- •1. Походження грошей. Роль держави у творенні грошей.
54. Валютний курс: сутність, роль та фактори, щовизначаютьйогодинаміку та рівень.
Вал. курс- це співідн., за яким одна валюта обмінюється на іншу, або "ціна" грошової одиниці однієї кр-ни, що визначена в грош. одиниці іншої кр-ни.Установлення курсу називається котируванням валют.(пряме і обернене). Вал. курс відбиває взаємодію сфер національної та світової економік. Якщо основні хар-ки кожної валюти формуються у межах нац. госп-в, то їх кількісне порівняння відбувається у зовн-ек. операціях. Вал. курс порівнює нац. вартості не прямо, а опосередковано - через їх відносну купівельну спроможність. Це забезпечує наявність вартісних критеріїв при проведенні міжнародних розрахунків, дає змогу вимірювати ефективність зовн-ек. операцій.
Як ціновий інструмент вал. курс вик: для визначення цін при укладанні зовнішньо торг. контрактів, для обміну валютами у процесі торгівлі товарами, руху капіталу, для порівняння нац.. і світових ринків.
Як інструмент економ. регулювання вал. Курс широко вик. де-вою:
1.для впливу на розвиток зовн. торгівлі, стимулювання чи де стимулювання експорту, імпорту; 2.для впливу на стан конюктури нац.. валютного ринку, державних фінансів.
Вартісною основою вал. курсу є паритет купівельних спроможностей валют, який виражає співвідношення середніх рівнів національних цін на товари, послуги, інвестиції. Розрізняють кон’юнктурні та структурні (довгострокові) чинники, які впливають на валютн. курс. Кон’юнктурні чинники пов’язані з коливанням ділової активності, політ. та військово-політ. обстановки, з чутками (іноді ажіотажними), здогадками та прогнозами. Поряд з кон’юнктурними чинниками, вплив яких важко передбачити, на динаміку вал. курсу впливають івідносно довгострокові тенденції, які визначають стан тієї чи іншої нац. грош. одиниці у валютній ієрархії. Це такі чинники: 1) зростання нац. доходу; 2) темпи інфляції - чим ↑ темпи інф. в кр-ні, тим ↓ курс її валюти; 3) стан платіжного балансу - активний платіжний б-с сприяє ↑ нац. валюти, пасивний - навпаки; 4) різниця прцентних ставок у країнах - ↑ % ставки стимулює приплив іноземних капіталів, ↓ - навпаки; 5) діяльність вал. ринків та спекулятивні вал. операції; 6) ступінь використання певної валюти на євроринку і в міжнар. розрах-х; 7) ступінь довіри до валюти на нац. та світовому ринках;8) валютна пол-ка; 9) ступінь розвитку фондового ринку.
55. Економічніоснови, режими та методирегулюваннявалютнихкурсів. Режим валютного курсу в Україні.
При золотому стандарті в основі вал. курсу лежав золотий паритет - відношення вагової кількості чистого золота , що містилося в двох грошових одиницях, які обмінювалися одна на одну. В умовах золотого стандарту відх. вал. курсу від вал. паритету не могло бути значним. Воно обмежувалося витратами, пов’язаними із транспортуванням золота за кордон з метою обміну його на необхідну валюту, або здійснення прямих платежів. Це відх. фактично не перевищувало 1% від паритету у кожний бік. Межі такого відх. називаються золотими точками. Базою вал. курсу до середини 70-х р. був офіційний золотий паритет валют. Унаслідок Ямайської вал. реформи 1976-78 рр. юридично була оформлена відмова кр-н від від золотих паритетів як основи вал. курсів. Офіційний золотий паритет утратив реальне екон. значення. Нині основою визначення вал. курсів є співвідн. купів. спроможностей нац. валют. Купівельна спроможність в-ти - це сума товарів та послуг за їх цінами, які можна придбати за нац. грош. одиницю. При зростанні курсу нац. в-ти товари, які експортовані з цієї кр-ни, стають дорожчими за кордоном, а імпортовані товари - дешевшими, і навпаки. Сучасні типи режимів вал. курсів у світовій вал. с-мі включають фіксований і плаваючий режими. При фіксованому режимі вал. курс фіксується до однієї валюти або кошика валют. Плаваючі курси змінюються в залежності від попиту та проп-ї на вал. ринку. Головними методами регулювання вал. курсу є валютна інтервенція та дисконтна пол-ка. Вал. інтервенція - це пряме втручання центр. банку або казначейства у вал. ринок. Вона зводиться до купівлі та продажу центр. банком або казначейством інвалюти. Центр. б-к купує інвалюту, коли її проп-я надмірна та курс низький, і продає, коли курс інвалюти високий. Таким способом обмежується коливання курсу нац. валюти. Суть дисконтної політики зводиться до підвищення або зниження дисконтн. ставки центр. емісійного банку з метою вплинути на рух зарубіжних короткостр. капіталів. Підвищуючи дисконтну ставку у періоди погіршення стану платіжного балансу, центр. банк стимулює приплив капіталів з країн, де дисконтна ставка нижча, тобто сприяє поліпшенню стану платіжного балансу. Методами вал. регулювання, що використовуються традиційно, є девальвація та ревальвація - зниження та підвищення вал. курсу. Україна використовувала кілька режимів вал. курсу - від плаваючого до фіксованого з подальшим переходом до керованого плаваючого курсу. У грудні 1992 р. було визначено ринковий (плаваючий) режим вал. курсу укр. карбованця. На практиці така с-ма означала фактичне введення режиму конвертованості валюти без попереднього забезпечення відпов. екон. умов: конкурентоспроможної стр-риек-ки, гнучкої с-ми цін, розвитку банківської інфрастр-ри та ін. Результатом такого підходу стала хронічна нерівновага на вал. ринку, доларизація внутр. обороту та бартеризація зовнішньоторг. обороту. У 1993 р. уряд наполіг на прийнятті НБУ адміністративно фіксованого курсу карбованця, який призвів до зниження ефективності експорту, збільшення частки бартерних операцій ,зменшення надх. іноз. в-ти на внутр. р-к,
зростання внутр. боргу, "втечі" капіталів за кордон. З часом все більше уваги стали приділятиринковим методам стабілізації вал. курсу , і фіксований вал курс було замінено на так зв регульований (плаваючий). З 1994 р. було запроваджено ринк. мех-м визначення курсу на основі попиту і проп-ї. Протягом 1996 та першої половини 1997 рр. НБУ підтримував плаваючий (ринковий) курс на відносно стабільному рівні в межах установленог овал. коридору. Наприкінці 1997 р. змінилась міжнар. кон’юнктура, почався відплив короткостр. капіталів із нових ринків, до яких належить і У. Нерезиденти У. стали активно продавати ОВДП. Це значно зменшило проп-ю і водночас збільшило попит на валюту. Для утримання стабліьності курсу гривні НБУ був змушений використати власні резерви, накопичені раніше, неодноразово переглядалися межі вал. коридору. З листопада 1999 р. НБУ відмовився від вал. коридору та проголосив перехід до гнучкого вал. курсу при збереженні деяких адміністративних обмежень ринку, що визначалися умовами, які склалися на ринку після фін. кризи 1998 р. НБУ установлює офіційний вал. курс за двома групами валют: перша група - це переважно вільноконвертовані валюти. Ці валюти присутні у міжнар. розрах-х, котируються на міжнар. ринках або щоденно використовуються у розрах-х міжцентр. банками кр-н СНД. За цими валютами курс установлюється щоденно. Друга група - це валюти, за якими торгівельні операції та неторгівельнірозрах-ки відбуваються рідше. За цими валютами курс установлюється раз на місяць.