Людина не може бути сама собою,якщо вона не переросте саму себе.

(А.Сурожский)

Ніколи не залишайте Вашої самоосвітньої роботи і не забувайте,

що, скільки би Ви не вчились, скільки би не знали,

знанням та освіті немає ні кордонів, ні меж.

(М.О.Рубакін)

Установку "освіта на все життя" змінила нова парадигма - "освіта через все життя".

Саме сьогодні час формування нового типу людини – людини знань,людини інституціональної,соціальної,духовної.Світ потребує вищої духовної та моральної компоненти,піднесення духовних ідеалів.Сьогодні нашій країні потрібні не просто фахівці високого класу,а особистості з багатим духовним світом,бажаючі розвиватися та реалізовуватися у житті.

Ідея неперервної освіти виникла ще за часів Платона. Поняття "безперервна освіта", або "освіта впродовж життя" з’явилися вперше в англійській мові в 20-х рр. ХХ століття і асоціювалось з традицією навчання дорослих в країнах Північної Європи. Більш широко ці поняття почали використовувати на початку 60-х рр.  ХХ століття.

Наукова категорії "неперервне навчання" знаходить відображення у багатьох синонімічних термінах, таких як наприклад: "продовжена освіта" або "освіта, що продовжується" (continuing education), "пожиттєва освіта" (life long education), "освіта дорослих" (adult education), "подальша освіта" (further education), "перманентна освіта" (permanent education), і "освіта, що поновлюється" або "періодична (циклічна) освіта" (recurrent education).Проте наведені вище терміни не можна вважати синонімами, адже кожний з них має суттєві особливості.

Погляди щодо важливості неперервної освіти знаходимо і у великого німецького поета та мислителя І.В. Ґете, який писав: "Наші попередники могли задово­льнятися тим рівнем освіти, який вони здобували у своїй молодості, але, що стосується нас, то ми повинні знову приступати до навчання кожні п' ять років, якщо не прагнемо відстати від життя" [2, с. 17].

2)Зязюн І.А. Неперервна освіта як основа соціального поступу / І.А. Зязюн // Непере­рвна професійна освіта: теорія і практика : зб. наук. пр. - К .: Вид. центр НТУ "ХШ", 2001. - Ч. 1. - С. 15-23.

Крім того, вважається, що випускник навчального закладу, який не поповнює свої знання, щорічно втрачає 10% отриманої інформації, а для то­го, щоб підтримувати свою кваліфікацію, необхідно отримувати 20% нових знань щорічно [21, с. 180]. Тому вагому роль у процесі освіти посідає самос­тійне навчання, яке є невід'ємною частиною процесу формування конкурен­тних переваг, що визначається у прагненні особистості до постійного само­розвитку, в тому числі й в професійній сфері, здобутті додаткових знань, вмінь і навичок.

21)Гимпельсон В. Е. Спрос на труд и квалификацию в промышленности между дефицитом и избытком / В. Е. Гимпельсон // Экономический журнал ВШЭ. - М.: МГУ, 2007. - №2. - С. 163-199.

Якщо на початку ХХ століття кількість знань на планеті подвоювалась кожні 30 років, то сьогодні (за деякими оцінками) кожний рік  знання оновлюються на 15% і більше [10].

10)  Шафранов-Куцев Г.Ф., Деревнина А.Ю. Качество образования в стратегии управления классическим университетом // Университетское образование: практика и анализ. – 2002. – №2.

Вважається, що найбільш продуктивним в професійному, творчому та трудо­вому аспекті є вік від 25 до 35 років для більшості професій.

Таблиця[31, с. 58]

Моделі		Традиційна модель освіти		Модель неперервної освіти
Контекст освіти	Формальна освіта від початкової до вищої		Навчання протягом усього життя людини
Зміст	Засвоєння, повторення знань Спеціально організований курс навчання		Створення і застосування знань Інші джерела знань Застосування особистісних можливостей учнів
Механізми передачі знань	Навчальні програми, обмежені певними вимогами Формальні заклади Централізований контроль Знання, якими керує викладач		Варіативність навчання Інноваційні педагогічні підходи Технологічне забезпечення навчання Гнучка, децентралізована система Орієнтація на попит тих, хто навчається

31) Lifelong Learning in the Global Knowledge Economy: Challenges for DevelopingCountries / A World Bank Report Washington, D. C. – 2003 The International Bank for Reconstruction and Development / The World Bank. – 110 p.

Слід виділити основні причини, які лежать в основі незадоволення робото­давців професійною підготовкою молодих спеціалістів:

-відсутність практичних навичок, які необхідні для вико­нання виробничих завдань

(50 %);

-недостатньо розвинуті навички самостійного ведення роботи та самоконтролю, що обумовлюється передусім неадекватним ставленням молодих спеціалістів до організації та виконання своєї роботи на підприємствах (40 %);

- недостатня теоретична підготовка зі спеціальних дисциплін (10 %) [1, с. 28].

1)Анищенко І.В. Освітня складова державного механізму сприяння формуванню конкурентоздатного трудового потенціалу // Інвестиції: практика та досвід. - К., 2006. - № 3. - С. 27-32