14.Розробка елементів навчальних занять з економіки (моделі засвоєння бази знань з економічних тем, методичної карти заняття, плану проведення занять) для різних вікових груп.

Многое пишите ка в курсовой, точной информации по вопросу нет.

Модель засвоєння бази знань— це перелік елементів змісту навчання з визначенням рівня засвоєння кожного з них.

До елементів бази знань відносять такі: поняття, терміни, факти, символи, судження; тенденції, властивості, теорії, критерії, закони; правила, принципи, норми, методи, процеси, алгоритми, засоби.

Засвоїти знання — це, щонайменше, бути здатним: а) відтворювати елементи бази знань; б) застосовувати елементи бази знань для вирішення типових завдань предметної галузі; в) використовувати базу знань для здобуття нових знань, для вирішення нових завдань унових умовах, у нестандартних ситуаціях.

Методична карта заняття, елементи:

1. Поняття, які необхідно згадати:

2. Нові поняття: План теми.

3. Структура уроку за часом: разом_хв

4 Література: для вчителів, для учнів, основна, додаткова

5.Цілі та завдання уроку: учні повинні знати, учні повинні вміти, МЗБЗ

6 Ілюстративний блок, наочність

7Труднощі при вивчення теми

8Закріплення м-лу: питання задачі, дискусія на тему

9 Контроль: тести…

10 Самостійна робота: реферат на тему, есе…

Плани занять:

Структура практичного заняття: попередній контроль знань, навичок і вмінь студентів; формулювання загальної проблеми та її обговорення за участю студентів; розв'язування завдань та їх обговорення; розв'язування контрольних завдань, їх перевірка й оцінювання. Оцінки за окремі практичні заняття враховують, виставляючи підсумкову оцінку з відповідної навчальної дисципліни.

Структура лабораторного заняття: проведення поточного контролю підготовленості студентів до виконання конкретної лабораторної роботи, виконання її завдань, підготовка індивідуального звіту про виконану роботу і захист його перед науково-педагогічним працівником.

15.Методики стимулювання та мотивації до ефективної навчальної діяльності з економічних дисциплін.

Сукупність внутрішніх факторів, що зумовлюють поведінку і діяльність людини і підтримують її на необхідному рівні, називається мотивацією.

Методи стимулювання й мотивації навч-пізн діяльності діляться на 2 групи:

Група І - методи стимулювання інтересу до навчання: +створення ситуації інтересу при викладанні матеріалу (використання пізнавальних ігор, цікавих пригод, гумористичних уривків, перегляд навчальних телепередач, кінофільмів). +пізнавальні ігри як метод набувають великого значення для стимулювання (ігри-подорожі, вікторини тощо). У грі обов'язково повинні бути ведучі, виконавці, експерти, глядачі. +навчальні дискусії можуть викликати інтерес до предмета, коли вони вміло організовані. Важливу роль відіграють правила проведення дискусії, ініціатива вчителя та ведучого; +аналіз життєвих ситуацій викликає інтерес учнів як метод застосування теоретичних знань на практиці.

Група ІІ - методи стимулювання обов'язку й відповідальності.

Головне в цьому методі - привчити дитину жити не тільки за стимулом «хочеться», а й за стимулом «треба», «необхідно»; +роз'яснення мети навчального предмета - основним є: «Це згодиться в житті», «Без цього не можна бути освіченою та культурною людиною», «У майбутньому це стане тобі необхідним»; +вимоги до вивчення предмета (орфографічні, дисциплінарні, організаційно-педагогічні). Їх виконання привчає учнів до дисциплінованості. +заохочення та покарання в навчанні: оцінка учня за успіхи, усне схвалення та осуд педагога.

Прийоми діяльності вчителя, що сприяють формуванню мотивації в цілому: +_включення учнів у колективні форми діяльності; +залучення учнів до оцінної діяльності й формування адекватної самооцінки; +співробітництво учня й учителя, спільна навчальна діяльність; +заохочення пізнавальної активності учнів, створення творчої атмосфери; +цікавість викладання навчального матеріалу (незвичайна форма подачі матеріалу, емоційність мови вчителя, пізнавальні ігри, цікаві приклади та досвід); +уміле застосування заохочення й покарання.