- •Електричне поле. Напруженість електричного поля.
- •Потенціал електричного поля. Різниця потенціалів. Напруга.
- •Провідники і діелектрики. Речовина в електричному полі.
- •Електроємність. Конденсатор. Енергія електричного поля.
- •Вплив електричного поля на живі організми
- •Електричний струм. Закон Ома для ділянки кола. Опір
- •Електричний струм. Закон Ома для ділянки кола. Опір
- •Електричне коло. Джерела і споживачі електричного струму. Ерс
- •Закон Ома для повного кола. Робота і потужність струму
- •Закон Ома для повного кола. Робота і потужність струму
- •Електропровідність напівпровідників. Власна та домішкова провідність.
- •Магнітне поле. Взаємодія провідників зі струмами.
- •Дія магнітного поля на провідник зі струмом. Сила Ампера.
- •Вимушені електричні коливання. Змінний струм.
- •Коливальний рух, вільні, вимушені коливання, гармонічні коливання, параметри коливань, математичний маятник.
- •Поширення механічних коливань у пружному середовищі, поперечні та повздовжні хвилі.
- •Виникнення електромагнітних коливань у коливальному контурі, частота власних коливань, резонанс.
- •Утворення і поширення електромагнітних хвиль, принципи сучасного радіозв’язку.
- •Шкала електромагнітних випромінювань.
- •Розвиток уявлень про природу світла, джерела і приймачі світла.
- •Поширення світла в різних середовищах, оптична густина середовища.
- •Відбивання світла, плоске дзеркало.
- •Заломлення світла, лінза.
- •Світло як електромагнітна хвиля, інтерференція світлових хвиль.
- •Дифракція світлових хвиль, дифракційна решітка.
- •Корпускулярно-хвильовий дуалізм світла, квантові властивості світла, маса, імпульс та енергія кванта.
- •Фотоефект, рівняння ейнштейна для фотоефекту, застосування фотоефекту.
- •41.Історія вивчення атома. Ядерна модель атома. Квантові постулати н. Бора.
- •42.Випромінювання та поглинання атомами. Атомні та молекулярні спектри.
- •43.Спектральний аналіз та його застосування.
- •45.Атомне ядро. Протонно - нейтронна модель атомного ядра. Ядерні сили. Енергія зв'язку атомного ядра.
- •46. Класифікація елементарних частинок. Кварки. Космічне випромінювання.
- •47. Способи вивільнення ядерної енергії: синтез легких та поділ важких ядер.
- •48. Ланцюгова реакція. Поділ ядер Урану.
- •49.Ядерна енергетика. Термоядерний синтез.
- •50.Радіоактивність. Види радіоактивного випромінювання. Отримання та застосування радіонуклідів. Дозиметрія.
Електропровідність напівпровідників. Власна та домішкова провідність.
Речовини типу кремнію і германію, електропровідність яких має проміжне значення у порівнянні з провідниками й діелектриками називаються напівпровідниками.
Напівпровідник — матеріал, електропровідність якого має проміжне значення між провідностями провідника та діелектрика і відрізняються від провідників сильною залежністю провідності від концентрації домішок, температури і різних видів випромінювання. Основною властивістю цих матеріалів є збільшення електричної провідності з ростом температури.
Напівпровідники, в яких вільні електрони і «дірки» з'являються в процесі іонізаціїатомів, з яких побудований весь кристал, називають напівпровідниками з власною провідністю. В напівпровідниках з власною провідністю концентрація вільнихелектронів дорівнює концентрації «дірок».
Для створення напівпровідникових приладів часто використовують кристали з домішкової провідністю. Такі кристали виготовляються за допомогою внесення домішок з атомами тривалентного або пятивалентного хімічного елемента. Так, введення в елементарний напівпровідник IV групи періодичної системи елементів, наприклад Si, домішки елементів V групи (донорів) викликає появу додаткових електронів і, відповідно, домінуванню електронної провідності (n - тип), введення елементів III групи, викликає появу додатковихх дірок (p-тип).
p-n перехід. Напівпровідниковий діод, його застосування.
Елекгронно-дірковий (або p-n) перехід виникає при контакті напівпровідників з різним типом провідності, який здійснюється їх сплавленням, або іншими технологіями. В напівпровіднику p-типу концентрація дірок набагато перевищує концентрацію електронів. В напівпровіднику n-типу концентрація електронів набагато перевищує концентрацію дірок. Якщо між двома такими напівпровідниками встановити контакт, то виникне дифузійний струм. Носії заряду, хаотично рухаючись перетікатимуть із тієї області, де їх більше у ту область, де їх менше. При такій дифузії електрони та дірки переносять із собою заряд. Як наслідок, область на границі стане зарядженою. Та область у напівпровіднику p-типу, яка примикає до границі розділу, отримає додатковий негативний заряд, принесений електронами, а погранична область в напівпровіднику n-типу отримає позитивний заряд, принесений дірками. Таким чином, границя розділу буде оточена двома зарядами протилежного знаку. Електричне поле, яке виникає внаслідок утворення областей просторового заряду, спричиняє дрейфовий струм у напрямку протилежному дифузійному струму. При сталій температурі та відсутності зовнішніх впливів р-n перехід знаходиться в динамічній рівновазі, тобто дрейфовий і дифузійний струми компенсують один одного.
Напівпровідниковий діод - двоелектродний прилад, принцип дії якого базується на використанні явищ, що виникають між частинами напівпровідника з провідностями p- і n-типу.
Напівпровідникові діоди застосовується практично у всіх електронних схемах, та в багатьох електричних.
Магнітне поле. Взаємодія провідників зі струмами.
Провідник зі стркмом створює у просторі магнітне поле.
Магнітне поле – це особливий вид матерії. Властивості магнітного поля:
Існує навколо рухомих зарядів
Діє тільки на рухомі заряди
З віддаленням від зарядів – послаблюється.
Теорія Ампера: Всередині магнітів існують молекулярні струми (мікроструми); вони створені рухом електронів в атомах; всі речовини мають певні магнітні властивості.
Лінії магнітної індукції (силові лінії) – використовуються для зображення магнітних полів.
Сили взаємодії провідників зі струмом визначаються законом Ампера. Із закону Ампера виходить, що паралельні провідники з постійними струмами, що течуть в одному напрямі, притягуються, а в протилежному — відштовхуються. Нейтральні речовини без електричного струму можуть втягуватися в магнітне поле (парамагнетики) або виштовхуватися з нього (діамагнетики). Виштовхування діамагнетиків з магнітного поля можна використати для левітації. Феромагнетики намагнічуються в магнітому полі й зберігають магнітний момент при знятті прикладеного поля.