Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ФІНАЛЬНА ШПАРГАЛКА.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
20.08.2019
Размер:
432.34 Кб
Скачать
  1. Антисипативний метод нарахування відсотку

Антисипативний (попередній) спосіб нарахування відсотків. Відсотки нараховуються на початку кожного інтервалу нарахування. Сума процентних грошей визначається, виходячи з нарощеної суми. Відсотковою ставкою буде відношення суми доходу, що виплачується за певний інтервал, до величини нарощеної суми, одержаної по закінченні цього інтервалу (у відсотках).

      

Відсотковою ставкою буде виражене у відсотках відношення суми прибутку, що сплачується за певний інтервал, до величини нарощеної суми, яка отримується в кінці цього інтервалу. Ставка, що визначається таким способом, називається (в широкому розумінні) обліковою ставкою або антисипативним відсотком.

Антисипативний метод нарахування відсотків застосовується не так часто, тільки у періоди високої інфляції.

2. Види реальних інвестицій

Інвестиції визначаються як всі види майнових та інтелектуаль­них цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької діяль­ності, в результаті якої може бути отримано прибуток або досяг­нуто соціальний ефект. Залежно від напряму вкладень виділяють дві основні форми інвестицій: реальні і фінансові.

Реальні інвестиції — це вкладення коштів у основні й оборотні виробничі засоби, в тому числі в матеріальні й нематеріальні активи.

До матеріальних реальних інвестицій відносяться:

  • нове будівництво

  • реконструкція

  • розширення

  • технічне переозброєння

  • підтримка діючих потужностей

  • приріст товарно-матеріальних запасів

Нематеріальні реальні інвестиції включають:

- інноваційні інвестиції (кошти вкладаються у нововведення з метою запровадження останніх науково-технічних розробок та успішної протидії конкурентам на товарних ринках)

- інтелектуальні

- освіта і підготовка кадрів

3. Визначення вартості капіталу

Важливим елементом оцінки вартості підприємства є визначення вартості капіталу, який є в його розпорядженні. Це поняття характеризує ціну залучення підприємством фінансових ресурсів. Інакше кажучи, це винагорода, за яку капіталодавці погоджуються вкладати кошти в дане підприємство. Згідно із сучасними тенденціями в теорії і практиці фінансової діяльності вартість капіталу підприємства рекомендується розраховувати на основі використання так званої моделі середньозваженої вартості капіталу (Weighted Average Cost of Capital = WACC):

,   

де Квк — очікувана ставка вартості власного капіталу; Кпк — очікувана ставка вартості позичкового капіталу; К — сума капіталу підприємства; ВК — сума власного капіталу; ПК — сума позичкового капіталу; S —ставка податку на прибуток.

Середньозважена вартість капіталу показує середню дохідність, якої очікують (вимагають) капіталодавці (власники та кредитори), вкладаючи кошти в підприємство. Вона залежить від структури капіталу, а також ціни залучення капіталу від власників і кредиторів. Зазначену модель можна деталізувати, виокремивши власний і позичковий капітал. Зокрема, вартість власного капіталу можна розраховувати в розрізі капіталу, залученого в результаті емісії простих і привілейованих акцій, реінвестованого прибутку тощо. Позичковий капітал можна поділити на короткострокові та довгострокові банківські позички, комерційні позички, облігаційні позички та ін.