- •Електричне поле. Напруженість електричного поля.
- •Потенціал електричного поля. Різниця потенціалів. Напруга.
- •Провідники і діелектрики. Речовина в електричному полі.
- •Електроємність. Конденсатор. Енергія електричного поля.
- •Вплив електричного поля на живі організми
- •Електричний струм. Закон Ома для ділянки кола. Опір
- •Електричний струм. Закон Ома для ділянки кола. Опір
- •Електричне коло. Джерела і споживачі електричного струму. Ерс
- •Закон Ома для повного кола. Робота і потужність струму
- •Закон Ома для повного кола. Робота і потужність струму
- •Електропровідність напівпровідників. Власна та домішкова провідність.
- •Магнітне поле. Взаємодія провідників зі струмами.
- •Дія магнітного поля на провідник зі струмом. Сила Ампера.
- •Вимушені електричні коливання. Змінний струм.
- •Коливальний рух, вільні, вимушені коливання, гармонічні коливання, параметри коливань, математичний маятник.
- •Поширення механічних коливань у пружному середовищі, поперечні та повздовжні хвилі.
- •Виникнення електромагнітних коливань у коливальному контурі, частота власних коливань, резонанс.
- •Утворення і поширення електромагнітних хвиль, принципи сучасного радіозв’язку.
- •Шкала електромагнітних випромінювань.
- •Розвиток уявлень про природу світла, джерела і приймачі світла.
- •Поширення світла в різних середовищах, оптична густина середовища.
- •Відбивання світла, плоске дзеркало.
- •Заломлення світла, лінза.
- •Світло як електромагнітна хвиля, інтерференція світлових хвиль.
- •Дифракція світлових хвиль, дифракційна решітка.
- •Корпускулярно-хвильовий дуалізм світла, квантові властивості світла, маса, імпульс та енергія кванта.
- •Фотоефект, рівняння ейнштейна для фотоефекту, застосування фотоефекту.
- •41.Історія вивчення атома. Ядерна модель атома. Квантові постулати н. Бора.
- •42.Випромінювання та поглинання атомами. Атомні та молекулярні спектри.
- •43.Спектральний аналіз та його застосування.
- •45.Атомне ядро. Протонно - нейтронна модель атомного ядра. Ядерні сили. Енергія зв'язку атомного ядра.
- •46. Класифікація елементарних частинок. Кварки. Космічне випромінювання.
- •47. Способи вивільнення ядерної енергії: синтез легких та поділ важких ядер.
- •48. Ланцюгова реакція. Поділ ядер Урану.
- •49.Ядерна енергетика. Термоядерний синтез.
- •50.Радіоактивність. Види радіоактивного випромінювання. Отримання та застосування радіонуклідів. Дозиметрія.
41.Історія вивчення атома. Ядерна модель атома. Квантові постулати н. Бора.
Відкриття складної будови атома - найважливіший етап становлення сучасної фізики, який позначився на ньому її наступному розвитку. У процесі створення теорії будови атома, яка пояснила атомні.
Планетарна модель атома багато пояснила в будові атома, але одразу після її створення виникли труднощі: ядро заряджено позитивно, а електрони - негативно. Між ними існує кулонівська сила притягання. Для того, щоб електрони не впали на ядро, вони мусять рухатись навколо нього з доцентровим прискоренням. З теорії Максвелла випливає, що якщо заряд рухається з прискоренням, то при цьому має випромінюватись електромагнітна хвиля, а розрахунки показують, що за час Dt 10 -8 c електрон, рухаючись по спіралі мусить припинити свій рух.
Дослідні ж дані показували, що за нормальних умов атом не випромінює енергію і існує як завгодно довго.
Вихід із ситуації 1913 року запропонував датський фізик Нільс Бор. Він створив теорію атома на основі таких постулатів:
1. Атомна система може перебувати тільки в особливих стаціонарних, або квантових станах, кожному з яких відповідає певна енергія En. У стаціонарному стані атом енергію не випромінює.
2. Перехід атома з одного стаціонарного стану в інший супроводжується випромінюванням чи поглинанням фотонів, енергію яких hn визначають за формулою
hnkn = Ek – En, (1)
де k і n - цілі числа (номери стаціонарних станів), якщо Ek > En фотон з частотою nkn випромінюється, якщо Ek < En - поглинається.
3. Радіуси rn стаціонарних станів задовольняють умову:
. (2)
де n = 1, 2, 3, …, m - маса електрона, - зведена стала Планка.
42.Випромінювання та поглинання атомами. Атомні та молекулярні спектри.
Виходячи з постулатів Бора, можна пояснити процес поглинання і випромінювання енергії атомами. Якщо атом поглинає енергію, то при цьому він переходить у збуджений стан. Його електрон може підніматися на вищу орбіту. Якщо існують вакансії для електрона ближче до ядра, то з часом електрон займає їх, переходячи на більш низький енергетичний рівень. Енергія, яка при цьому вивільняється, випромінюється атомом у вигляді кванта світла.
Якщо світло випромінюють розріджені гази, то атоми газу знаходяться так далеко один від одного, що не чинять ніякого впливу на випромінювання сусідніх атомів, і у спектрі такого джерела будуть спостерігатись лише певні лінії. Цей спектр називають лінійчастим спектром.
Якщо світло випромінюють тверді тіла, рідини чи дуже сильно стиснені гази, то на випромінювання кожного з атомів суттєво впливають сусідні атоми. Унаслідок цього можна спостерігати розмивання ліній в спектрі випромінювання і плавний перехід від одного кольору до іншого. Так виглядає суцільний спектр.
Лінійчастий спектр кожного хімічного елемента є індивідуальним. Цю властивість використовують для спектрального аналізу сполук, оскільки кожний атом цього елемента в його складі випромінює свої лінії, які не зливаються з лініями інших елементів. Цю речовину обов'язково потрібно перевести в газоподібний стан і дуже нагріти, щоб вона світилась. Прилади, які використовують для спектрального аналізу, називають спектрографами.