69.Новітня історія

Б. М. Єльцин, обраний на З'їзді народних депутатів СРСР у 1989 році та президентом республіки в 1990 році, оголосив про економічний і політичний суверенітет республіки. У 1991 році партійні організації були виведені з підприємств. Після провалу антигорбачовського путчу в серпні 1991 року Єльцин став основною фігурою в СРСР, розпустив КПРС і КП РРСФР, СРСР перестав існувати. В грудні 1991 року було створено Співдружність Незалежних Держав (СНД). Незалежність Російської Федерації була визнана США й іншими західними країнами в січні 1992 року, Росія зайняла місце колишнього СРСР у Раді безпеки Європи; нова конституція була прийнята на референдумі 1992 року. У 1993 році З'їзд народних депутатів намагався обмежити владу Єльцина. Розпустивши 21 вересня 1993 року Верховну Раду та придушивши правий переворот 4 жовтня 1993 року, президен зумів зосередити усі важелі державної влади у власних руках.У грудні 1993 року відбулися вибори до новоствореної Державної Думи — нижньої палати парламенту за новою конституцією, що вступила в дію в грудні.У кінці 1994 року Росія почала операцію з відновлення конституційного порядку в Чеченської республіки, у якій до влади прийшло угрупування, яке добивалося відділення від Росії. Акція переросла в повноцінну війну, що тривала до серпня 1996 року, і була завершена підписанням Хасавюртівської угоди.В 1996 році в Росії відбулися вибори Президента. Президентом знову було обрано Єльцина Б. М., який зміг перемогти представника від комуністичної партіїГ. А. Зюганова. Однак через хворобу, влада в країні до 1998 року фактично належала олігархам на чолі з Б. А. Березовським.В 1998 році Росія пережила зміну трьох прем'єр-міністрів та дефолт, що дуже негативно вплинув на економічний стан.1999 рік пройшов під знаком пошуку наступника Єльцина його «сім'єю». Так, знову було змінено трьох прем'єр-міністрів, і, нарешті,вибір було зупинено на В. В. Путіні. Одночасно була розпочата Друга чеченська війна (під назвою «антитерористична операція»), що різко підняла рейтинг невідомого до того часу політика. 31 грудня 1999 року Єльцин Б. М. добровільно залишає посаду Президента Росії, виконувати обов'язки призначено прем'єр-міністра Путіна, якого й обирають президентом на всеросійських виборах навесні 2000 року.Дуже сприятлива кон'юнктура ринку початку 2000-х на ринку вуглеводнів (так, ціни на нафту зросли з 19 в 1998 до 82 в 2006 році американських доларів за барель) сприяли швидкому розвитку російської економіки. Прихід до влади Путіна і його команди ознаменувався відходом від ліберального шляху розвитку. З'являються факти наступу на журналістику і свободу слова. Парламент, який відігравав значну роль наприкінці 1990-х, стає маріонетковим органом. Скасовуються прямі вибори голів суб'єктів федерації, тепер кандидатів на посаду голови суб'єкта пропонує Президент РФ, і затверджує місцевий законодавчий орган. Водночас, у середині країни повністю придушується певна автономія олігархів — незгодні або полишають Росію (Гусинський, Березовський), або отримують тривалі строки ув'язнення (Ходорковський).2004 року Путіна В. В. було знов переобрано президентом на другий термін.2008 року президентом обрали Медведєва Дмитра Анатолійовича.8 серпня 2008 року Росія вступила в збройний конфлікт із Грузією.

44

Кубинська революція (переворот) — озброєне повстання опозиційного руху на чолі з Фіделем Кастро, яке почалося 26 липня 1953 року зі штурма казарм Монкада і призвело до повалення диктаторського режиму президента Фульхенсіо Батисти на Кубі (1952—1958роки) 1 січня 1959 року. Кубинська революція — це також здійснення соціально-економічних програм нового революційного уряду, який очолив Фідель Кастро. 1 травня 1961 року Фідель Кастро проголосив кубинську революцію соціалістичною.