- •1. Основні цілі, задачі та призначення системного аналізу об’єктів та процесів комп’ютеризації.
- •2. Що ви розумієте під поняттям „система”, „складна система”? Властивості та характерні особливості складних систем. Багатоаспектне визначення структури складних систем. Визначення границь системи.
- •3. Основні принципи системного підходу.
- •4. Основні види моделей, що застосовуються у системному аналізі. Модель системи типу "чорна скринька": місце застосування, стандартні вимоги до представлення, приклади.
- •5. Моделі потоків даних (dfd-моделі): призначення, місце застосування в системному аналізі, правила побудови, приклади.
- •6. Діаграми прецедентів в концепції uml: призначення, місце застосування в системному аналізі, правила побудови, приклади.
- •7. Узагальнені структурно-часові схеми: сутність, область застосування, приклади.
- •8. Sadt – діаграми: призначення, місце застосування в системному аналізі, правила побудови, приклади.
- •9. Загальна характеристика етапів системного аналізу. Варіанти підходів до змісту і послідовності реалізації етапів са.
- •10. Діаграми стану: std-моделі: призначення, місце застосування в системному аналізі, правила побудови, приклади.
- •11. Поняття проблеми системи. Аналіз цільових установок розробки системи.
- •12. Дослідження діючої системи. Побудови моделей опису діючої системи.
- •14. Функціональні моделі інформаційних технологій в рамках структурного та об’єктно-орієнтованого підходу до са.
- •15. Поняття прецеденту системи. Класифікація прецедентів, документування опису прецедентів різних класифікаційних груп.
- •16. Специфікації процесів або постановки задач системи. Їх структура та вимоги до формування.
- •17. Аналіз прецедентів системи. Діаграма прецедентів.
- •18. Опис системних операцій.
- •19. Що включає інформаційне забезпечення системи? Логічне проектування інформаційного забезпечення як складової технічного проекту системи.
- •20. Системи класифікації та кодування інформації. Ієрархічна та фасетна системи класифікації.
- •21. Комбіновані системи класифікації.
- •22. Класифікаційні та некласифікаційні системи кодування інформації.
- •23. Форми документів як моделі представлення вхідної та вихідної інформації. Поняття реквізиту та показника. Зони проектування форм документів.
- •24. Діаграми „сутність-зв”язок”: призначення, місце застосування, правила побудови, erd-стандарти. Сутності, відношення та зв’язки в нотації Чена.
- •25. Концептуальні моделі предметного середовища при об’єктно-орієнтованому аналізі системи. Поняття, специфікації та опис понять. Атрибути та асоціації. Типи асоціацій.
- •26. Нормалізація схем відношень. Вимоги до 1нф, 2нф, 3нф. Предметного середовища.
- •27. Принципи побудови концептуальної моделі.
- •28. Моделі інформаційних потоків: призначення, місце застосування в системному аналізі, правила побудови, приклади.
- •29. Словник даних.
- •30. Формулювання вимог до запитів до бд: Правила вербального опису моделей запитів, приклади опису. Трансформація вербального опису запиту в sql –запит.
26. Нормалізація схем відношень. Вимоги до 1нф, 2нф, 3нф. Предметного середовища.
Скоротити кількість аномалій (при додаванні, вилученні, оновленні) дозволяють спеціальні форми, які обмежують можливі структури об’єктів і зв’язки між об’єктами. Такі форми називаються нормальними формами.
Схема відношення знаходиться у 1НФ, якщо для кожного атрибут схеми, значення домену є атомарним (не є ні списком ні множиною). У загальному вигляді значення є атомарним, якщо в усіх відношеннях воно використовується як одне ціле, а не як деяка його частина.
Приклад: атомарне в таблиці
-
День народження
7. 06. 90
-
День
Місяць
Рік
7
червень
1996
Тобто1НФ – потребує, щоб кожний елемент даних одного запису був атомарний, мав 1 значення.
Схема відношення знаходиться в 2НФ, якщо воно знаходиться в 1НФ і кожний не первинній атрибут повністю залежить від ключа.
Атрибут називається первинним, якщо він вміщується в одному з ключів схеми, інакше атрибут – не первинний.
Схема відношення знаходиться в 3НФ, якщо вона знаходиться у 1НФ та 2НФ і немає транзитивних залежностей (циклів).
-
К од роботи
вартість
обсяг
час
бригада
Спеціал
.бригади
Вироби
бригади
Під нормалізацією розуміють процес приведення деякої схеми відношень до однієї з нормальних форм. Нормалізація виконується через декомпозицію. Декомпозиція вважається коректною, якщо вона володіє властивістю з’єднання без втрат інформації і зберігає вихідну множину залежностей. Такий підхід дозволяє значно скоротити кількість аномалій. Найчастіше використовується 3НФ.
Нормалізація схеми відношень — покроковий процес розбиття одного відношення (на практиці: таблиці) у відповідності до алгоритму нормалізації на декілька відношень на базі функціональних залежностей.
Таким чином, схема бази даних переходить у першу, другу, третю і так далі нормальні форми. Якщо відношення відповідає критеріям нормальної форми n, та всіх попередніх нормальних форм, тоді вважається, що це відношення знаходиться у нормальній формі рівня n.
Перша нормальна форма
Перша нормальна форма (1НФ, 1NF) утворює ґрунт для структурованої схеми баз даних:
Кожна таблиця повинна мати основний ключ: мінімальний набір колонок, які ідентифікують запис.
Уникнення повторень груп (категорії даних, що можуть зустрічатись різну кількість раз в різних записах) правильно визначаючи не-ключові атрибути.
Атомарність: кожен атрибут повинен мати лише одне значення, а не множину значень.
Друга нормальна форма
Друга нормальна форма (2НФ, 2NF) вимагає, аби дані, що зберігаються в таблицях із композитним ключем не залежали лише від частини ключа:
Схема бази даних повинна відповідати вимогам першої нормальної форми.
Дані, що повторно з'являються в декількох колонках виносяться в окремі таблиці.
Третя нормальна форма
Третя нормальна форма (3НФ, 3NF) вимагає, аби дані в таблиці залежали винятково від основного ключа:
Схема бази даних повинна відповідати всім вимогам другої нормальної форми.
Будь яке поле, що залежить від основного ключа, та від будь якого іншого поля, має виноситись в окрему таблицю.