- •Предмет і метод економічної теорії.
- •Суспільне виробництво та його результати.
- •3. Ефективність економічної діяльності та її показники.
- •4. Суть та типи економічних систем суспільства.
- •Суть власності як економічної категорії. Об’єкти власності.
- •6. Товар і його властивості. Двоїстий характер праці втіленої в товарі.
- •Податкова система: суть, роль, функції, види.
- •Відтворення: суть, види, типи. Проблеми реалізації валового продукту.
- •Державне регулювання ринкової економіки: форми та методи.
- •Світове господарство: суть та умови формування.
- •Міжнародні економічні відносини та проблеми економічної безпеки України.
- •Особливості розвитку України на перехідному стані до ринку.
- •Виникнення, суть та функції грошей. Форми вартості грошей.
- •Інфляція: суть, причини, види, типи. Антиінфляційні засоби.
- •Суть та характерні риси ринку, його переваги і недоліки. Суть ринкової інфраструктури та її функції. Ринкова інфраструктура на Україні.
- •Банки: суть, види, основні банківські операції.
- •Суть конкуренції, її роль в ринковій економіці. Методи конкурентної боротьби.
- •29.Види і методи конкурентної боротьби.
- •Причини виникнення, роль та основні форми монополій.
- •Антимонопольне законодавство і державне регулювання конкуренції в Україні.
- •Підприємництво: суть, умови, функціонування, функції. Основні види підприємницької діяльності. Підприємницький ризик.
- •Суть капіталу. Первісне нагромадження капіталу. Робоча сила як товар. Ситуація в Україні.
- •Кругообіг капіталу та його стадії. Обіг капіталу.
- •Прибуток: суть, види. Норма прибутку та фактори, що впливають на його величину. Доходи населення та джерела їх формування. Номінальні та реальні доходи.
- •Грошова маса та її структура, характеристика грошових агрегатів.
- •Суть, причини економічних криз. Циклічність ринкової економіки.
- •Необхідність та форми державного регулювання ринкової економіки.
- •Види, рівень та показники безробіття, економічні наслідки безробіття.
- •Державне регулювання зайнятості, та його здійснення в Україні.
- •Податки та їх функції. Податкова система. Види податків. Крива Лаффера.
- •Держбюджет: суть, структура. Бюджетний дефіцит та його причини. Державний борг. Ситуація в Україні.
- •Монетарна політика держави: цілі, об’єкти та інструментарій.
- •Міжнародна валютна система та етапи її розвитку. Міжнародні гроші. Валютні курси.
- •Суспільне виробництво та його результати.
- •Ефективність економічної діяльності та її показники.
- •Суть власності як економічної категорії. Об’єкти власності.
Суть капіталу. Первісне нагромадження капіталу. Робоча сила як товар. Ситуація в Україні.
Капітал, поряд з такими категоріями, як товар, гроші, попит, пропозиція, ціна, належить до найголовніших в ринкових відносинах. Однак його місце – особливе. Він знаходить прояв в товарі (товарний капітал), в грошах (грошовий капітал), попит, пропозиція та ціна виступають як чинники (фактори), від яких в значній мірі залежить капітал. Одночасно капітал має суттєвий і зворотний вплив – попит, пропозиція і ціна залежать від обсягів капіталу.
Капітал як економічна категорія – є теоретичним вираженням виробничих відносин між власниками засобів виробництва і власниками робочої сили. Тобто – це історично обумовлене, суспільно – виробниче відношення між підприємцями, що володіють засобами виробництва, і людьми найманої праці (робітниками), які позбавлені будь – яких засобів виробництва.
К. Маркс звертав увагу на декілька визначень капіталу:
1. Капітал – це вартість, яка створює додаткову вартість, або капітал – це самозростаюча вартість; 2. Капітал – це не річ, а певне суспільне, належне певній історичній формації суспільства виробниче відношення, яке представлене в речі і надає цій речі специфічного суспільного характеру; 3. Капітал – це не просто сума матеріальних і вироблених засобів виробництва, це перетворені в капітал засоби виробництва, які самі по собі так само мало є капіталом, як золото або срібло самі по собі – грішми. Як вказувалось вище, К. Маркс продуктивний (функціонуючий, реальний) капітал поділяв на постійний – С та змінний – V. Під постійним він розумів вкладення коштів в засоби виробництва, який не змінює величини своєї вартості в процесі виробництва (С – від слова “Сonstantes Kapital”). Змінним він вважав кошти, вкладені в робочу силу, який (капітал) в процесі виробництва змінює свою вартість. (V – від слів “Variables Kapital”). Попередники К. Маркса – представники меркантилізму, фізіократичної школи і класичної політичної економії – ототожнювали капітал з річчю, із засобами виробництва. Меркантилісти ототожнювали капітал з грішми, фізіократи – відносили до капіталу інструменти, сировину й інші речові фактори виробництва, А. Сміт та Д. Рикардо також вважали капіталом засоби виробництва. Згідно теорії трьох факторів виробництва Ж. Б. Сея, капітал – це один із факторів, який приносить його власнику прибуток. Дж. С. Мілль під капіталом розумів попередньо нагромаджений запас продуктів минулої праці. Він забезпечує необхідні для виробничої діяльності будівлі, охорону, знаряддя і матеріали, а також засоби існування для працівників під час виробничого процесу.
Мілль вважав капіталом ту частину власності підприємця (фабриканта), яка утворює фонд для здійснення нового виробництва.
Оригінальними є погляди Дж. С. Мілля на те, що виробнича діяльність обмежується розмірами капіталу; що капітал є наслідком не споживання, а заощадження (зберігання); що капітал постійно споживається, але одночасно й відновлюється (відтворюється); що не праця викликає попит на капітал, а, навпаки, капітал викликає попит на працю.
Сучасна західна економічна думка під капіталом розуміє засоби виробництва, створені людиною, які полегшують здійснення процесу праці, в багато разів збільшуючи її продуктивність. Тобто капітал розглядається як ресурс виробництва, поряд з працею, землею та підприємницькою здатністю.