51.Національний дохід по суті - це нова, створена суспільством за певний період часу (рік) вартість. Кількісно-національний дохід – це різниця між сукупним суспільним продуктом і фондом заміщення.

Національний дохід має як вартісну, так і натурально-речовуформи.

Величина національного доходу - це один з найважливішихмакроекономічнихпоказників. Віннайбільшповнодаєуявлення про рівеньекономічногорозвиткукраїни, а також про їїпотенційніможливостізабезпечуватидобробутнаселення й вирішуватисоціальніпроблеми.

Виходячи з того значення, якемаєнаціона¬льний доход, суспільствозавждизацікавлене в йогозростанні. Відчого ж вонозалежить? Визначаючинаціональний доход як новувартість, створену в галузях матеріального виробництва, можнавважати, щовсітіфактори, якісприяютьпідвищеннюефективно¬стівиробництваабозбільшеннюйогообсягів, є в той же час і факторами зростаннянаціонального доходу..

Кількістьпраці, затраченої в сферіматеріальноговиробництва. Чим більшепрацівитрачаєтьсясуспільствомвпродовж року у виробництві, тимбільшим є й національний доход.

Підвищенняпродуктивностіпраці. Ценайважливіший фактор зростаннянаціонального доходу. Хочапідвищенняпродук¬тивностіпраці не збільшуєнаціональний доход у вартісному вираженні3", вінзростає в натуральному обсязі, тобто, та ж вартість буде втілюватись у більшіймасірізноманітнихспоживнихвартостей.

3. Економія на постійномукапіталі. Цей фактор, як і попе¬редній, впливає не на вартісний, а на фізичний (натуральний) обсягнаціонального доходу.

Стадіїрухунаціонального доходу

Отже, національнийдоход - цеджерело, яке забезпечуєісну¬вання й розвитоксуспільства. Тому, щобзадовольнити потреби різнихкатегорійучасниківсуспільноговиробництва, а такожнагромадження, йогонеобхіднорозподілити. Причомурозподілити оптимально тому, щопропорціїподілунаціонального доходу безпосередньовпливають на особисті та сімейні доходи, зумовлюю¬чиматеріальний та соціальний статус окремих людей та соціаль¬нихгруп. Відпропорційрозподілунаціонального доходу залежать

Розподілнаціонального доходу виступає як сукупністьвідно¬син, щовиникають з приводу новоствореноївартостіміжбезпосе¬реднімиучасникамиїївиробництва - власникамифакторіввироб¬ництва (капіталу, праці, землі, інтелекту).

доходи формуються в результатіперерозподілунаціонального доходу, підякимрозумі¬єтьсясукупністьекономічнихвідносинміжучасникамисфериматеріальноговиробництва й представникаминематеріальноїсфери з приводу вторинногопривласненнянаціонального доходу. Механізмперерозподілунаціонального доходу є однією з найважливішихпідсистемнаціональноїекономічноїсистеми.

Використаннянаціонального доходу здійснюється в процесіспоживання й нагромадження

У результатірозподілу та перерозподілунаціонального доходу в усіхгрупахнаселення, підприємствах та установахутворюютьсякінцеві доходи, з реалізацієюякихпов'язаназаключнастадіярухунаціонального доходу - йоговикористання.

52.Охарактеризуйте нагромадження як процес розширеного відтворення, фонд нагромадження та норма нагромадження та економічний ріст

Політ-економічний аналіз категорії „нагромадження капіталу ” свідчить про те, що сутність цієї категорії виявляється в багатьох різних явищах. Вона виявляється насамперед у збільшенні уречевленої праці, вартості, що на поверхні економічного явища проявляється в збільшенні засобів і предметів праці та предметів споживання. Виходячи з цього, зроблено висновок, що сутність економічної категорії „нагромадження капіталу ” проявляється в удосконаленні структури і прирості основного й обігового капіталу, результатом чого є збільшення ефективності відтворювальних процесів у суспільному виробництві. Оскільки розширене відтворення як економічна категорія відображає економічний процес, це дає підстави розглядати нагромадження капіталу саме в такому аспекті.

Отже, нагромадження капіталу являє собою складний, багатогранний процес. У натуральній формі - це розширене відтворення засобів виробництва, нарощування технологічних знань, збільшення споживання. Нагромадження капіталу є загальноекономічним законом, який виражає взаємозв'язок збільшення величини капіталу з розвитком продуктивних сил і величиною споживання. Чим більші масштаби і вищі темпи нагромадження капіталу, тим швидше розвиваються продуктивні сили. Нагромадження капіталу у формі нагромадження знань, енергії, основних засобів, природної речовини сприяє покращанню самого капіталу та його продуктивної сили. Удосконалення засобів праці та організації праці є причиною розвитку працівника, спонукає до формування нових виробничих навичок і технологічних знань, нової структури розподілу праці. Прогрес науки забезпечує розвиток техніки і технології, зростання продуктивності праці, збільшення додаткового продукту.

Норма нагромадження — відношення нагромаджуваної маси додаткового продукту до національного доходу, виражене у процентах. Н. н. показує, яка частина національного доходу використовується на нагромадження. Ця частка утворює фонд нагромадження. Н. н. виражається формулою: де а — норма нагромадження, А — фонд нагромадження: Д — національний доход. Оскільки найважливішу частину фонду нагромадження складає фонд виробничого нагромадження (та частина, яка використовується для розширення сфери матеріального виробництва), то поряд із загальною нормою нагромадження істотну роль відіграє норма виробничого нагромадження: відношення фонду виробничого нагромадження до національного доходу. Ця пропорція відображає відношення виробництва засобів виробництва до виробництва предметів споживання і визначається умовами соціально-економічного розвитку, його особливостями на різних етапах, залежить від величини додаткового продукту і темпів його росту, ефективності використання фонду нагромадження. Від визначення критеріїв оптимального співвідношення між фондом нагромадження і фондом споживання, нижньої (мінімальної) і верхньої (максимальної) межі норми нагромадження залежать забезпеченість роботою всього працездатного населення, впровадження досягнень НТР у виробництво, рівень розвитку сфери нематеріального виробництва та інші важливі показники. В Україні на початку 90-х років Н. н. становила близько 17%, тоді як в Японії — близько 30%.

Фонд нагромадження — частина національного доходу, яка використовується для розширення виробництва (збільшення речових і особистих його факторів), будівництва об'єктів соціального та культурно-побутового призначення, а також для створення суспільних резервів і страхових запасів. За своїм натуральним складом Ф. н. складається із засобів виробництва (крім призначених на відновлення зношених у процесі виробництва), а також предметів споживання, необхідних для додатково залучених у виробництво працівників. Ф. н., крім того, використовується для невиробничого нагромадження (будівництво шкіл, закладів освіти, житлових будинків тощо), що дозволяє підвищувати рівень соціального забезпечення та соціального захисту. В умовах НТР Ф. н. дає можливість підвищувати науково-технічний рівень виробництва, здійснювати прогресивні структурні зрушення у суспільному виробництві прискорювати економічне зростання. Основною формою використання Ф. н. є капітальні вкладення. В умовах глибокої економічної кризи в Україні, різкого скорочення розміру національного доходу відбувається скорочення розмірів як Ф. н., так і норми нагромадження. Так, в 1992 році норма інвестицій у національному доході становила лише 9%, а результатом цього став фактичний розвал будівельної індустрії. У той же час норма нагромадження в Японії протягом останніх десятиріч наближається до 30%.

Економічний ріст визначається і вимірюється:

Збільшенням реального ВНП і ЧНП (ЧНП = ВНП - амортвідрахування), за деякий період часу.

Збільшенням реального ВНП або ЧНП на душу населення за деякий період часу.

Використовуються два способи наприклад:

ВНП Індії майже на 70% перевершує ВНП Швейцарії, але рівень життя в Індії більше, ніж у 60 раз нижчий від Швейцарії.

Економічний ріс вимірюється річними темпами росту в %. Номінальний і реальний ВНП

Величина ВНП залежить від:

кількості виробленої продукції, інфляції і дефляції. З цієї метою проводиться його коректування через індекс цін Реальний ВНП = номінальний/ВНП індекс цін

Індекс цін = ціна ринкового кошика в даному році/ціна кошика в базовому

Реальний ВНП дає характеристику економіці

- у ВНП не входять нериночні і тіньові операції,

зміну фонду вільного часу

покращення якості продукції

екологічні наслідки виробництва

склад і розподіл ВНП

Державне регулювання економікою.

Через:

Міністерства

Податки

Грошово-кредитну систему

Бюджет

Ціни

Умовами праці, оплати, трудові відношення

Соціальні заходи

Охорону і відтворення навколишнього середовища.

Думка економічного заходу про держрегулювання економікою. Методи керівництва економікою:

Організаційно-розпорядчий, побудований на примусі через накази, директиви, команди. йому практично не характерний лібералізм і демократизм.

Економічного заохочення, стимулювання, характерний для самоуправління. Тут вплив з боку, проявлений у формі стимулів (преміювання, нагородження, надання пільг і ін).

Соціально-психологічні – переконання, морального впливу на психологію людей