1. Психологія як наука

Питання рівня А (репродуктивний рівень)

3. Перерахуйте основні досягнення донаукового етапу розвитку психології

У донауковій (міфологічній) психології панівними були анімістичні уявлення про душу. Цей період охоплює приблизно VII-VI ст. до н.е. Найперші з відомих нам уявлень про душу належать до архаїчного суспільства і їх можна позначити терміном анімізм. Анімістичні уявлення про душу пов'язували її з матерією. Такою душею згідно з анімістичними уявленнями, були наділені не тільки люди й тварини, а й рослини, і навіть камені. Стародавні греки називали душу словом «психе», що й дало назву науці «психологія». Міфологічне уявлення про душу було цілком підпорядковане уявленню про фатум, невідворотність наперед визначеної долі, протистояти якій було марно. Від людини в ситуації її життя нічого не залежало, і вона навіть не намагалася протистояти цій фатальній ситуації. Вирішальною характеристикою свідомості людини того періоду був синкретизм - первісне злиття людини зі світом та суспільним оточенням. Згодом відбувся перехід від анімізму до гілозоїзму, який розглядав увесь світ як універсум, де космос вважали живим. Межі між живим, неживим і психічним не робили. Усе це розглядали як породження єдиної первинної матерії. Гілозоїзм уперше розглянув душу (психіку) з погляду загальних законів єства, усталив непорушний і для сучасної науки постулат про початкову залученість психічних явищ у кругообіг природи.

11. Назвіть основні види тестів

Тести належать до експериментальних методів дослідження. Тести – метод дослідження, який використовується для визначення властивостей особистості, вимірювання рівня розвитку порівняно зі стандартом. Залежно від способів пред`явлення матеріалу і випробовуваних допоміжних засобів виділяють різні типи тестів. Розрізняють тести, що виконуються індивідуально і групою; усно і письмово; вербально і невербально. Вербальні - це тести, здійснювані в словесно-логічній формі, невербальні тести представлені кресленнями, графіками, картинками. Розрізняють також тести інтелекту, здібностей, досягнень, особові, проективні тести. Крім названих існують і так звані групові тести для вимірювання групових психічних процесів - психологічного клімату групи, рівня її згуртованості, взаємовідносин між членами групи тощо.

Питання рівня В (алгоритмічний рівень)

19. Опишіть структуру і функції нервової системи людини

Нервова система має центральну і периферійну частини.

Центральна нервова система складається з головного мозку і спинного мозку (розташований у хребетному стовпі). Головний мозок розміщений у порожнині черепа. Індивідуальні коливання маси головного мозку сучасної людини, незалежно від її обдарованості, досить великі (найчастіше 1100—1700 г). У ньому розрізняють п'ять відділів: 1) довгастий мозок; 2) задній мозок, що складається з моста й мозочка; 3) середній мозок 4) проміжний мозок, основними утворами якого є таламус і гіпоталамус; 5) передній мозок, представлений двома великими півкулями. Спинний мозок лежить у каналі хребта і має довжину 41—45 см (у дорослої людини), дещо сплющений спереду назад. Вгорі він безпосередньо переходить у головний (довгастий) мозок, а внизу закінчується конічним звуженням, від якого вниз відходить кінцева нитка, утворена оболонками мозку. Ця нитка спускається в крижовий канал і прикріплюється до його стінки.

Периферійна нервова система складається із спинномозкових та черепно-мозкових нервів.

Уся нервова система (центральна і периферична) функціонально поділяється на соматичну і автономну, або вегетативну. Соматична охоплює ті відділи центральної й периферичної нервової системи, які іннервують скелетні м'язи та органи чуття. До автономної нервової системи відносять відділи головного мозку і нерви з їхніми розгалуженнями, які іннервують переважно внутрішні органи: серце, судини, залози внутрішньої секреції та ін. Автономна нервова система, в свою чергу, поділяється на симпатичну і парасимпатичну. Більшість органів іннервується одночасно як симпатичною, так і парасимпатичною нервовою системою, однак вони діють на один і той самий орган протилежно. Наприклад, симпатична нервова система збільшує ритм і силу скорочень серця, звужує судини і підвищує їхній тонус, уповільнює перистальтику кишок; парасимпатична — навпаки, уповільнює ритм і зменшує силу скорочень серця, розширює судини і знижує тиск у них, прискорює перистальтику кишок. Загалом симпатична нервова система забезпечує витрачання енергії, а парасимпатична — відновлення її запасів в організмі.

Структурною одиницею нервової системи є нервова клітина з її відростками — нейронами . Уся нервова система являє собою сукупність нейронів, що контактують один з одним за допомогою спеціальних апаратів — синапсів.

Нервова система виконує 2 взаємозумовлені функції:

• взаємодія організму із зовнішнім середовищем (вища нервова діяльність);

• об’єднання і регулювання роботи внутрішніх органів (нижча нервова діяльність).

Питання рівня С (інноваційний рівень)