- •Фізіологія людини як наука: визначення, значення для професійної підготовки майбутнього вчителя фізичної культури.
- •2. Методи фізіометрії і комплексні методики визначення і оцінки фізичного здоров’я людини.
- •3. Показники чсс у стані спокою та під час фізичного навантаження.
- •4. Види артеріального тиску.
- •5. Поняття про аеробну і анаеробну фізичну працездатність.
- •6. Поняття про гіподинамію і гіпокінезію.
- •7. Фізіологічне значення фізичних вправ.
- •8. Фізіологічна характеристика розминки.
- •9. Біологічне значення втоми. Зовнішні ознаки втоми.
- •Орієнтовна схема зовнішніх ознак втоми (Харре д., 1971)
- •10. Фізіологічна суть тренування. Види і показники тренованості.
- •11. Фізіологічне обґрунтування підготовчої частини уроку фізичної культури.
- •12. Фізіологічне обґрунтування основної і заключної частин уроку фізичної культури.
- •13. Способи визначення фізіологічної ефективності уроку фізичної культури.
- •14. Фізіологічні особливості занять з молодшими школярами на уроці фізичної культури.
- •15. Особливості занять з підлітками на уроці фізичної культури.
- •16. Пульсові режими уроку фізичної культури.
- •17. Фізіологічне обґрунтування позаурочних форм фізичного виховання.
- •18. Особливості занять фізичними вправами з людьми середнього та похилого віку.
- •21.Методи визначення ефективності роботи і фізичної працездатності організму
- •22. Методи визначення функціонального стану ссс
- •Методика проведення роботи.
- •23. Методи визначення функціонального стану дихальної системи.
11. Фізіологічне обґрунтування підготовчої частини уроку фізичної культури.
У практиці фізичного виховання урок фізичної культури здебільшого складається з 3 частин: підготовчої, основної і заключної.
У підготовчій частині уроку (ПЧУ) виконуються вправи, які створюють оптимальну збудливість центральної нервової системи, підвищують обмін речовин і температуру тіла, сприяють розгортанню функціональних можливостей організму і прискорюють процес впрацьовування. На заняттях спортивного характеру ця частина уроку називається розминкою. У дітей шкільного віку швидше, ніж у дорослих людей, проходить мобілізація соматичних і вегетативних функцій в роботу. Цьому сприяє менша інертність нервових процесів серцево-судинної і дихальної систем, а також більша збудливість і функціональна рухливість нервових клітин. У зв’язку з цим тривалість вступної частини повинна бути в межах 8-12 хв.
ПЧУ має три розділи. Метою першого розділу є підготовка суглобового апарату до фізичної роботи. Його змістом є гімнастичні вправи помірної інтенсивності з великою амплітудою рухів. Не рекомендується починати заняття з бігу, оскільки в суглобах немає ще достатньої кількості синовіальної рідини, яка оберігає їх від надмірного тертя і тим самим від пошкодження і захворювань – остеохондрозу та його ускладнень артрозу, радикуліту при остеохондрозах суглобів хребра. Вправи на розтягування покращують еластичність м’язів, сухожилок, внутрісуглобових зв’язок, оберігаючи їх від розривів і забезпечуючи кращу гнучкість, яка необхідна в основній частині уроку. Тривалість даного розділу 4-5 хв.
Другий розділ – аеробна підготовка; його змістом є біг помірної інтенсивності – ЧСС 130-150 уд·хв-1 протягом 5-10 хв. Період впрацьовування аеробної системи близько 3 хв, тому для стимуляції її функції потрібно не менше 3 хв, а краще 5-6 хв бігу. За цей період активізується апарат зовнішнього дихання, зростає кількість активних судин, поступово підвищуються УО та ХОК, активізується «периферичне серце» - «м’язовий насос», посилюється робота видільної системи. Останній чинник є важливим для профілактики локальних м’язових перевтом. Посилення кровообігу в шкірі сприяє підвищенню тепловіддачі і попередженню перегрівання.
Третім розділом є спеціальна підготовка. Основне завдання розділу – підготувати нервово-м’язовий апарат до виконання спеціального навантаження, запланованого на заняття. Основні м’язові групи, які будуть приймати участь у її виконанні, повинні бути розігріти приблизно до температури +38˚С – оптимальною для м’язової діяльності. В’язкість м’язів при цьому зменшується, скорочення можуть виконуватися з меншим внутрішніми механічними втратами енергії, скоріше і з меншою ймовірністю розриву і травми м’яза.
Удосконалюється координація, техніка (стереотип) у виконанні спеціальних рухів, що важливо як для більш ефективного їх виконання, так і для профілактики травм, пов’язаних з недоліками в техніці.
Змістом даного розділу є рухи або елементи рухів, які за своєю структурою подібні до вправ, що будуть виконуватися в основній частині уроку, але виконуються з меншою інтенсивністю. Тривалість третього розділу 2-3 хв.