18. Особливості занять фізичними вправами з людьми середнього та похилого віку.

1.Старіння організму характеризується погіршенням економічності м’язових зусиль. Це виявляється у зростанні енерговитрат на одиницю виконаної роботи, а також в посиленні дихання та кровообігу при стандартних навантаженнях. Вже у віці 40 - 45 років спостерігається більше споживання кисню на 1 кг·м^-1 роботи, значне зменшення насиченості крові киснем.

2.При старінні зменшується м’язова працездатність.

3.У похилому віці при граничній роботі спостерігається менше посилення функцій дихання і кровообігу, що спричинює зменшення працездатності при напруженій м’язовій діяльності.

4.Для осіб похилого віку характерний триваліший період впрацьовування.

5.У міру старіння організму скорочується період стійкої працездатності. Втома і спричинена нею дискоординація рухів настає швидше. У молодих людей працездатність при втомі знижується поступово, у людей похилого віку - дуже різко.

6.У людей похилого віку збільшується тривалість відновних процесів. Це спричинено менш ефективною діяльністю дихання і кровообігу. У зв’язку з цим ліквідація кисневого боргу і відновлення насиченості крові киснем відбуваються у них повільніше, ніж у молодих .

7.У різних людей вікові зміни в окремих органах і системах відбуваються у різні терміни. Тому в першу чергу потрібно використовувати засоби, які покращують функціональний стан тих органів, які «постаріли» раніше за інші.

8.Для людей похилого віку рекомендуються переважно циклічні вправи помірної інтенсивності (тривала ходьба, біг, їзда на велосипеді, пересування на лижах, плавання і под.).

9.Під час занять з фізичними вправами з людьми похилого віку не рекомендується застосовувати статичні зусилля (виси, упори і под.) і напружену силову роботу, якій притаманне натужування. Варто обмежити вправи, які виконуються із затримкою дихання і в положенні вниз головою.

21.Методи визначення ефективності роботи і фізичної працездатності організму

Пульсовий борг

Для проведення дослідження студенти поділяються на пари. Досліджуваний із вихідного положення упор лежачи виконує у максимальному темпі згинання й розгинання рук «до відмови» (втрата темпу виконання вправи). Під час виконання контрольної вправи руки в ліктьовому суглобі повинні мати кут 90°, а тулуб — рівним. Дослідник за допомогою секундоміра реєструє точний час виконання вправи. До того ж він до фізичного навантаження (ЧСС₀) і на 1-й (ЧССі), 2-й (ЧСС₂), 3-й (ЧСС'з), 4-й (ЧСС₄) і 5-й (ЧСС₅) хвилинах після нього вимірює пальпаторним методом ЧСС за одну хвилину. Величину пульсового боргу розраховують за формулою:

(ЧСС1 +ЧСС ₂ +ЧСС _г +ЧСС₄ +ЧСС₅)~~(ЧСС₀х5)

Пульсовой борг = ^? * ² ;

час роботи в секундах

Оцінка отриманих результатів:

до 0,5 уд-с^и - зона помірної інтенсивності;

під 0,5 до 2,0 уд'С- зона великої інтенсивності;

від 2,0 до 7,5 уд с"¹- зона субмаксимальної інтенсивності;

вище 7,5 уд*с - зона максимальної інтенсивності.

Результати роботи: на підставі отриманих даних визначити

Ват-пульс (Вт-уд"¹) є характеристикою пульсової вартості одиниці виконаної роботи і визначається як співвідношення потужності роботи і ЧСС під час її виконання. У спортсменів високої кваліфікації ват-пульс при потужності навантаження З Вт-кг"¹ становить 1,78 Вт-уд"¹, тоді як у осіб, які не зай­маються спортом, - 1,16 Вт-уд"¹.

Пульсова вартість роботи (уд.) характеризується загальною кількістю скорочень серця при виконанні стандартної щодо потужності і тривалості роботи. У спортивній практиці для оцінки економічності використовують три варіанти вимірювання пульсової вартості. Реєструється сумарна ЧСС протягом виконання заданої роботи, за вирахунком ЧСС спокою. Найточніша характеристика має місце у тому випадку, коли наявна надмірна кількість скорочень серця, зареєстрована як під час виконання роботи, так і у відновному періоді.

Проба Руф'є призначається для оцінки працездатності серця при фізичному навантаженні.

Порядок проведення обстеження за методикою. Перед пробою в обстежуваного в положенні сидячи підраховується пульс за 15 сек (P1) після 5-хвилинного спокійного стану. Потім під рахунок випробуваний присідає 30 разів за 1 хвилину. Відразу після присідань підраховується пульс за перші 15 сек (P2) і останні 15 сек (P3) першої хвилини після закінчення навантаження. Показник серцевої діяльності (ПСД) обчислюється за формулою:

Після 5-хвилинного спокійного стану в положенні сидячи підрахувати пульс за 15 с (Р1), потім протягом 45 с виконати 30 присідань. Відразу після присідань підрахувати пульс за перші 15 с (Р2) і останні 15 с (Р3) першої хвилини періоду відновлення. Результати оцінюються за індексом, що визначається за формулою:

4х (Р1 Р2 Р3) - 200

Індекс Руфье = ------------------------------

10

1. Протягом 5 хв у положенні лежачи на спині

порахуйте пульс за 15 с. ;

2. потім зробіть 30 присідань за 45 с.

3. знову в положенні лежачи горілиць порахуйте пульс за перші 15с після присідань;

4. далі визначте частоту пульсу в кінці 1-й хв відновлення - з 45-ї по 60 с.

Довідка

Індекс Руфье менш 0 - атлетичне серце;

0,1 - 5 - «відмінно» (дуже добре серце);

5,1 - 10 - «добре» (добре серце);

10,1 - 15 - «задовільно» (серцева недостатність середнього ступеня);

15,1 - 20 - «погано» (серцева недостатність сильному ступені).

PWC₁₇₀

Досліджуваний виконує два навантаження тривалістю 5хв кожне з 3-хвилинним інтервалом для відпочинку. Частота обертання педалей – 60 об/хв. Потужність навантаження підбирають таким чином, щоб в кінці 5 хвилини першого навантаження ЧСС досягла 100-120 уд/хв (1Вт, або 6кгм/хв, на 1 кг маси тіла), а в кінці другого – 140-160 уд/хв (2,5-3 Вт на 1 кг маси тіла). Різниця між ЧСС під час першого та другого навантажень повинна бути не менша 40 уд/хв. Якщо ця умова витримується, то похибка показника PWC₁₇₀ буде мінімальною. Розрахунок PWC₁₇₀ виконується за формулою:

де PWC₁₇₀ - потужність фізичного навантаження, під час якого ЧСС досягла 170 уд/хв в кгм/хв або Вт; N₁ та N₂ – потужність першого та другого навантажень в кгм/хв або Вт; F₁ та F₂ – ЧСС в кінці першого та другого навантажень в уд/хв.