Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
4_finansovyy_analiz.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
18.09.2019
Размер:
208.38 Кб
Скачать

3. Вертикальний аналіз, його сутність на основні форми.

Bертикальний(структурний) аналіз показує структуру засобів підприємства та його джерел. Є дві причини, що обумовлюють необхідність і доцільність проведення такого аналізу: з одного боку - перехід до відносних показників дозволяє проводити міжгосподарські порівняння економічного потенціалу і результатів діяльності підприємств, які відрізняються по величині використовуваних ресурсів і інших об ' ємних показників; з іншого боку - відносні показники деякою мірою згладжують негативний вплив інфляційних процесів, що можуть істотно спотворювати абсолютні показники фінансової звітності і тим самим затрудняти їхнє зіставлення в динаміку. Вертикальному аналізу можна піддати або вихідну звітність, або модифіковану звітність.

Вертикальний(структурний) аналіз балансу передбачає розрахунок відносних показників. Завдання вертикального аналізу - розрахунок питомої ваги окремих статей у загальній сумі валюти балансу й оцінка змін питомої ваги. За допомогою вертикального аналізу можна здійснювати міжгосподарські порівняння. Крім того, відносні показники пом'якшують негативний вплив інфляційних процесів.

Мета структурного аналізу - вивчення структури і динаміки засобів підприємства і джерел їх формування для ознайомлення із загальним станом фінансового стану. Структурний аналіз має попередній характер, бо у результаті його проведення ще не можна дати кінцеву оцінки якості фінансового стану, для одержання якої необхідним є розрахунок спеціальних показників.

Структурному аналізу передує загальне оцінювання динаміки активів організації, яке здійснюють способом зіставлення темпів приросту активів з темпами фінансових результатів (наприклад, виручки або валового прибутку від реалізації товарів, продукції, робіт, послуг).

4. Факторний аналіз, його сутність та основні форми.

Аналіз критичних співвідношень або беззбитковості є методом дослідження, за допомогою якого оцінюються зусилля компанії, докладені для одержання певного прибутку. Сама собою беззбитковість не є метою фірми, котра, звичайно ж, орієнтована на прибутки. Проте дослідження беззбитковості надзвичайно корисне при визначенні політики компанії щодо досягнення бажаного результату та для оцінки її шансів при цьому. Аналіз побудований на пошуку співвідношень між собівартістю продукції, виручкою від її реалізації та прибутком. Починається дослідження з трьох звичайних умов: У компанії є витрати, котрі не залежать від того, наскільки успішно вона працює, наприклад орендна плата, заробітна плата. Це постійні витрати. Зі збільшенням обсягів реалізації продукції зростають певні витрати, що прямо або опосередковано пов'язані з цим процесом. До них належать витрати на придбання та виготовлення необхідних додаткових товарів. Це змінні витрати.

На варіюванні змінних і постійних витрат Ґрунтується концепція граничного доходу, котру частіше називають концепцією сприяння маржі, тобто сприяння доходу. Сприяння може бути визначено як величина, що залишилася після покриття змінних витрат, які сприяли оплаті постійних. Поділ усієї сукупності операційних витрат підприємства на постійні і змінні дозволяє використовувати також механізм управління операційним прибутком, відомий як "операційний ліверидж". Дія цього механізму заснована на тому, що наявність у складі операційних витрат будь-якої суми постійних їхніх видів приводить до того, що при зміні обсягу реалізації продукції, сума операційного прибутку завжди змінюється ще більш високими темпами. Іншими словами, постійні операційні витрати самим фактом свого існування викликають непропорційно більш високу зміну суми операційного прибутку підприємства при будь-якій зміні обсягу реалізації продукції незалежно від розміру підприємства, галузевих особливостей його операційної діяльності й інших факторів.

Чим вище значення коефіцієнта операційного лівериджу на підприємстві, тим більше воно здатне прискорювати темпи приросту операційного прибутку стосовно темпів приросту обсягу реалізації продукції. Іншими словами, при однакових темпах приросту обсягу реалізації продукції підприємство, що має більший коефіцієнт операційного лівериджу, за інших рівних умов завжди буде в більше прирощувати суму свого операційного прибутку в порівнянні з підприємством з меншим значенням цього коефіцієнта