- •4. Регуляція та оптимізація процесів у пасовищних бгц – основа заходів профілактики захворювань тварин.
- •6. У комплексі заходів, направлених на захист стад від захворюваності і смертності, велику роль відіграють пасовищні насадження: пасовищезахисні, меліоративно-кормові, зелені парасольки і затишки.
- •5. Зміни в фермерських екосистемах і патологія тварин.
- •2.Форми міжбіогеоценозних зв’язків і патології тварин.
- •3. Джерела забруднення ґрунту та його роль у виникненні інвазійних, інфекційних та незаразних хвороб.
- •4. Еколого-санітарні вимоги до природних вод як джерел водопостачання у тваринництві
- •5.Джерела забруднення води.
- •6.Охорона джерел водопостачання.
- •Лекція № 8 Тема: Еколого-ветеринарні заходи щодо вирішення проблеми виробництва екологічно чистої продукції тваринництва. Питання до теми
- •1. Поняття «екологічно чиста продукція».
- •2. Екологічні фактори, що впливають на міграцію та накопичення токсинів у біогеохімічному харчовому ланцюзі.
- •3. Охорона біогеоценозу аграрного ландшафту від забруднення.
- •4. Безвідходні технології виробництва.
- •5. Закон України від 14.01.2000 р №1393-XIV "Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції"
- •6. Закон України «Про пестициди і агрохімікати».
- •7. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1995 р. № 1065 «Про порядок вилучення, утилізацію та знищення непридатних для використання сільськогосподарської сировини і харчових продуктів».
- •8. Екологічна культура і мислення.
- •Природні території та об’єкти, що підлягають особливій охороні.
- •Закони України «Про охорону навколишнього середовища», «Про відходи».
- •Закон України «Про відходи»
4. Еколого-санітарні вимоги до природних вод як джерел водопостачання у тваринництві
Гігієнічні вимоги, що визначать придатність води для питних цілей, включають:
безпеку в епідемічному відношенні;
нешкідливість хімічного складу;
сприятливі органолептичні властивості;
радіаційну безпеку;
фізіологічну повноцінність.
Безпека питної води в епідемічному відношенні визначається показниками, що характеризують з достатньо високою вірогідністю відсутність в ній небезпечних для здоров'я споживачів бактерій, вірусів, інших біологічних включень.
Нешкідливість хімічного складу питної води визначається показниками, які з достатньо високою вірогідністю характеризують відсутність у ній небезпечних для здоров'я речовин, що зустрічаються в природних водах чи з'являються у воді внаслідок забруднення вододжерел або у процесі водообробки в концентраціях, гранично допустимі величини яких установлені результатами санітарно-токсикологічних досліджень.
Сприятливі органолептичні властивості питної води визначаються сукупністю значень, що регламентуються органолептичними показниками якості та фізико-хімічними характеристиками води (за вмістом у воді компонентів, які впливають на органолептичні показники).
Радіаційна безпека питної води визначається за гранично допустимими рівнями сумарної об'ємної активності альфа- та бета-випромінювачів (природних).
Показники фізіологічної повноцінності питної води визначають адекватність її мінерального складу біологічним потребам організму. Вони засновані на доцільності для ряду біогенних елементів обліку не тільки максимально допустимих, а й мінімально необхідних рівнів їх вмісту у воді.
5.Джерела забруднення води.
Забруднення поверхневих і підземних вод веде до зміни їх фізико-хімічних властивостей, що негативно впливає на людину, навколишнє середовище і сільськогосподарське виробництво.
До джерел забруднення водоймищ відносяться стічні води промислових підприємств, господарсько-побутові стоки і добрива, що змиваються з сільськогосподарських угідь, пестициди.
Всі забруднювачі води, що викликають в них якісні зміни, розділяють на мінеральні, органічні і біологічні.
Найбільша кількість мінеральних забруднень надходить від промислових підприємств і сільськогосподарських виробництв. Органічне забруднення вод, в основному, пов'язане з інтенсифікацією сільськогосподарського виробництва, скиданнями стічних вод промисловими підприємствами певного профілю (целюлозно-паперовою промисловістю і ін.) і міськими комунальними стоками. До біологічних забруднювачів відносяться різноманітні мікроорганізми, збудники інвазій, гриби і дрібні водорості. Надходження у водоймища цього виду забруднювачів обумовлене побутовим забрудненням вод, скиданням стічних вод.
Мінеральне забруднення – це пісок, глина, золи і шлаки, розчини емульсій солей, кислот, лугів і мінеральних масел, інші неорганічні сполуки. Вони погіршують фізико-хімічні і органолептичні властивості води, викликають отруєння фауни водоймищ.
Органічні забруднення включають різноманітні речовини рослинного і тваринного походження (залишки рослин, овочів, плодів, живих тканин і т. д.). До цієї групи відносяться смоли, феноли, фарбники, спирти, сірко- і хлорвмістовні органічні сполуки, пестициди (змиваються у водоймища з сільськогосподарських угідь).
Однією з причин забруднення водоймищ є їх евтрофікація – підвищення їх біологічної продуктивності в результаті накопичення у воді біогенних елементів (азоту, фосфору). При цьому погіршуються фізико-хімічні властивості води. Вона стає каламутною, зеленою, в ній з'являються неприємний присмак і запах, підвищується кислотність води. Під час масового відмирання водоростей на дні водоймищ скупчуються розкладаючі залишки. Продукти розпаду водоростей поглинають кисень води, а деякі з них токсичні. За погіршення водного середовища під впливом евтрофікації починається масова загибель риб та інших гідробіонтів. Використання такої води для пиття приводить до спалаху шлунково-кишкових захворювань, отруєння сільськогосподарських тварин і птахів.
Біологічні забруднення (хвороботворні бактерії і віруси, збудники інвазій) надходять у водоймища з побутовими стічними водами, а також стоками з тваринницьких ферм і комплексів. Використання такої води для пиття, побутових потреб призводить до ряду захворювань людини і сільськогосподарських тварин.