- •4. Регуляція та оптимізація процесів у пасовищних бгц – основа заходів профілактики захворювань тварин.
- •6. У комплексі заходів, направлених на захист стад від захворюваності і смертності, велику роль відіграють пасовищні насадження: пасовищезахисні, меліоративно-кормові, зелені парасольки і затишки.
- •5. Зміни в фермерських екосистемах і патологія тварин.
- •2.Форми міжбіогеоценозних зв’язків і патології тварин.
- •3. Джерела забруднення ґрунту та його роль у виникненні інвазійних, інфекційних та незаразних хвороб.
- •4. Еколого-санітарні вимоги до природних вод як джерел водопостачання у тваринництві
- •5.Джерела забруднення води.
- •6.Охорона джерел водопостачання.
- •Лекція № 8 Тема: Еколого-ветеринарні заходи щодо вирішення проблеми виробництва екологічно чистої продукції тваринництва. Питання до теми
- •1. Поняття «екологічно чиста продукція».
- •2. Екологічні фактори, що впливають на міграцію та накопичення токсинів у біогеохімічному харчовому ланцюзі.
- •3. Охорона біогеоценозу аграрного ландшафту від забруднення.
- •4. Безвідходні технології виробництва.
- •5. Закон України від 14.01.2000 р №1393-XIV "Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції"
- •6. Закон України «Про пестициди і агрохімікати».
- •7. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1995 р. № 1065 «Про порядок вилучення, утилізацію та знищення непридатних для використання сільськогосподарської сировини і харчових продуктів».
- •8. Екологічна культура і мислення.
- •Природні території та об’єкти, що підлягають особливій охороні.
- •Закони України «Про охорону навколишнього середовища», «Про відходи».
- •Закон України «Про відходи»
2.Форми міжбіогеоценозних зв’язків і патології тварин.
Міжбіогеоценозні зв’язки відбуваються завдяки переміщенню рослин, тварин, повітряних мас, вод, частинок ґрунту.
Агробіогеоценози – виробники продукції рослинництва. Зерно і коренеплоди, солому та іншу рослинницьку продукцію використовують в тваринництві для годування тварин. Кормові якості різної рослинницької продукції неоднакові. Деякі корми, отримані в агробіогеоценозах, володіють лікувально-профілактичними властивостями.
Так, наприклад, моркву з успіхом застосовують для лікування і профілактики авітамінозу А. Інші корми, особливо зіпсовані, можуть представляти загрозу здоров'ю тварин. Так, корм, забруднений фузаріями, – може бути причиною ензоотії – фузаріотоксикозу. Нітратно-нітритний токсикоз – наслідок забруднення рослин нітратами за нераціонального внесення азотних добрив під посіви сільськогосподарських культур і кормових трав. Хімічний захист рослин від шкідників і хвороб може стати причиною забруднення кормів отрутохімікатами і пов'язаних з цим отруєнь тварин.
Одна з причин захворюваності і загибелі тварин в натурбіогеоценозах заповідних територій – це інфекційні і інвазивні хвороби. Сучасні заповідники не захищенні від виникнення в них захворювань диких тваринних предків і родичів сільськогосподарських.
Заповідник – територія (акваторія), що особливо охороняється, повністю виключена з будь-якої господарської діяльності заради збереження в незайманому вигляді природних комплексів (натурбіогеоценозів). Натурбіогеоценози саморегульовані. В них склалася екологічна рівновага, що перешкоджає виникненню ензоотій. Натурбіогеоценози – «еталони природи», характерні для того географічного ландшафту, в якому вони розташовані. Порівняльна оцінка природних і антропогенних БГЦ – одна з фундаментальних умов екологічного моніторингу, який може бути успішно використаний для вирішення проблем тваринництва і ветеринарії.
Засоби пересування, особливо повітряний транспорт, – один з факторів швидкого перенесення збудників і переносників заразних хвороб тварин (і людей) з одного пункту земної кулі в іншій.
Тваринницькі геотехсистеми пов'язані не тільки з суміжними екосистемами, але і з БГЦ, віддаленими від об'єктів тваринництва. Такий зв'язок наголошується при згодовуванні тваринам продуктів морського лову, вироблених в державах інших континентів (рибу та ін. часто використовують для виготовлення кормових добавок (рибна мука і ін.), лікувально-профілактичних засобів (риб'ячий жир і ін.).
Так, В. Н. Локтіонов описав ртутне отруєння норок в звірорадгоспах Татарстану при згодовуванні звірам забрудненого ртуттю м'яса китів, що відловили в Атлантичному океані.
Інша причина захворюваності і смертності диких тварин – отруєння пестицидами. На заповідну територію (акваторію) пестициди можуть заноситися повітряними потоками, що пересуваються, з осіданнями, через річкову мережу. Інший шлях міграції отрутохімікатів – це харчові мережі, які пронизують біосферу.
Так, наприклад, хімічно стійкий ДДТ до цих пір мігрує по харчових ланцюгах планети і, як вважають, вражає все нові і нові покоління організмів.
Велике еколого-ветеринарне значення мають взаємозв'язки між тваринницькими геотехсистемами і водними екосистемами. Річки і озера, що межують з пасовищами, впливають на гідрологічний режим ґрунтів, зростання і розвиток травостоя, якість пасовищного корму. Особливу роль відіграє питна вода. Розвиток тварин, природна резистентність їх організму залежать від хімічного складу води.
Так, наприклад, дефіцит у воді фтору веде до розвитку карієсу зубів. Надлишок фтору у воді – причина флюорозу. Питна вода, забруднена нітратами, пестицидами, важкими металами, може стати причиною ензоотій, токсикозу. Ензоотії хвороб шлунково-кишкового тракту відмічені при забрудненні води фекаліями і сечею тварин при порушенні санітарно-гігієнічних правил водопою стад.
У системі заходів щодо профілактики захворювань тварин, підвищення їх продуктивності належну увагу слід приділяти регуляції і оптимізації зв'язків між тваринницькими геотехсистемами і їх оточенням.