- •1) Дайте поняття теорії держави і права як науки. Предмет та об’єкт тдп.
- •2) Розкрийте поняття методи та методологія загальної теорії держави і права.
- •Методи тдп
- •3) Назвіть функції загальної теорії держави і права, дайте їх характеристику.
- •Основні функції тдп:
- •4) Розкрийте взаємозв’язок загальної теорії держави і права з іншими науками. Система юридичних наук:
- •5) Розкрийте поняття, ознаки і сутність держави, історичні типи.
- •Причини виникнення держави:
- •Етапи формування держави:
- •Ознаки держави:
- •Історичні типи держави.
- •6) Назвіть та охарактеризуйте основні теорії походження держави і права.
- •7) Назвіть основні форми, шляхи та причини виникнення держави. Причини виникнення держави:
- •Форми виникнення держави:
- •Шляхи виникнення держави:
- •8) Охарактеризуйте психологічну та договірну теорії походження держави і права.
- •9) Охарактеризуйте економічну та теократичну теорії походження держави і права.
- •10) Охарактеризуйте насильницьку теорію походження держави і права.
- •11) Розкрийте поняття соціальних норм, їх основні ознаки та види.
- •Ознаки:
- •Види соціальних норм:
- •12) Розкрийте поняття та елементи політичної системи суспільства.
- •Матеріальні
- •Нематеріальні
- •13) Вкажіть місце та роль в політичній системі суспільства.
- •14) Розкрийте поняття та елементи форми держави.
- •15) Охарактеризуйте форму державного правління.
- •16) Охарактеризуйте форму державного устрою.
- •Основні ознаки:
- •17) Охарактеризуйте державний (державно-правовий) режим.
- •18) Розкрийте поняття, властивості та функції держави
- •19)Охарактеризуйте форми та методи здійснення функцій держави
- •Для здійснення функцій, що розглядаються, використовуються і вказані методи:
- •20) Охарактеризуйте види функцій держави
- •Внутрішні функції
- •Зовнішні функції
- •21)Охарактеризуйте поняття та елементи механізму держави
- •22)Охарактеризуйте структуру державного апарату
- •23)Охарактеризуйте поняття та види органів держави
- •24)Охарактеризуйте поняття та ознаки правової держави
- •Ознаки правової держави.
- •25)Охарактеризуйте поняття та ознаки громадянського суспільства
- •Ознаками громадянського суспільства є:
- •До основних ознак правової держави слід віднести такі:
- •26)Охарактеризуйте поняття та види суверенітету
- •Ознаки внутрішнього суверенітету:
- •27)Розкрийте поняття та основні ознаки права
- •Ознаки:
- •28)Розкрийте зміст та сутність права
- •29)Розкрийте взаємодію права з іншими соціальними нормами Взаємодія норм права і норм моралі в процесі правотворчості:
- •Вплив норм моралі на діяльність, пов'язану з реалізацією права:
- •Вплив норм права на норми моралі:
- •30)Розкрийте принципи права та їх види
- •Загальні принципи права:
- •31)Охарактеризуйте функції права та їх види
- •До загальносоціальних функцій належать :
- •До спеціально-юридичних функцій належать
- •32)Розкрийте поняття та види соціальних норм
- •33)Розкрийте поняття та елементи норми права
- •Структура логічної норми
- •34)Охарактеризуйте види норм права та їх структуру
- •35. Способи (форми) викладення норм права у статтях нормативно-правового акта
- •36. Поняття ознаки та види нормативно-правових актів
- •Для нормативних правових актів характерні такі ознаки.
- •Види нормативно-правових актів:
- •37. Дія нормативно-правових актів у часі, просторі та за колом осіб
- •Види законів у дії за колом осіб:
- •Дія законів у часі:
- •38. Характеристика підзаконних нормативно-правових актів
- •39. Основні джерела права
- •Види правових прецедентів:
- •40. Систематизація нормативно-правових актів
- •Інкорпорація може бути:
- •41. Закон і його види
- •Ознаки закону:
- •42. Правоутворення. Поняття, ознаки та принципи правотворчості.
- •43. Стадії правотворчості.
- •44.Поняття законодавчого процесу та його стадії
- •Законодавчий процес має такі стадії:
- •45. Поняття системи права та її елементи.
- •46.Системо законодавство України.
- •47. Характеристика публічного і приватного права.
- •48. Поняття людина, особа, громадянин
- •49. Правовий статус громадянина. Способи набуття громадянства.
- •51. Охарактеризуйте основні сучасні правові системи Романо-германська
- •Англійське право
- •Право сша
- •Родина скандинавського права
- •Родина мусульманського права
- •52. Дайте поняття та охарактеризуйте структуру та функції правосвідомості.
- •53. Дайте поняття та охарактеризуйте структуру правової культури.
- •54. Охарактеризуйте види правосвідомості.
- •55. Дайте визначення правового нігілізму.
- •56. Розкрийте поняття та форми реалізації норм права.
- •57. Охарактеризуйте застосування норм права як особливу форму їх реалізації.
- •58. Охарактеризуйте основні стадії процесу застосування норм права.
- •59. Визначте прогалини і колізії у праві.
- •60. Прогалини у законодавстві та шляхи їх усунення (аналогія закону, аналогія права).
- •Способи зменшення колізійності законодавства
- •61. Охарактеризуйте поняття тлумачення норм права і причини, що зумовлюють його необхідність.
- •62. Дайте характеристику видів тлумачення норм права.
- •63. Розкрийте способи тлумачення норм права.
- •64. Охарактеризуйте офіційне тлумачення норм права.
- •Види офіційного тлумачення:
- •65. Охарактеризуйте неофіційне тлумачення норм права.
- •Розрізняють наступні види неофіційного тлумачення:
- •66. Розкрийте поняття та основні ознаки правовідносин.
- •Основні ознаки правовідносин:
- •67. Дайте характеристику складу правовідносин.
- •68. Охарактеризуйте види правовідносин.
- •69) Деліктоздатність, правоздатність, дієздатність
- •70) Суб' єкти правовідносин
- •71) Юридичні факти
- •72) Правова презумпція та правова фікція
- •73) Нормативна і правова поведінка
- •74) Поняття ознаки та види нормативної поведінки
- •75) Поняття та ознаки правопорушення
- •76) Види правопорушень
- •77) Склад правопорушення Склад правопорушення - це система ознак протиправної поведінки, необхідних і достатніх для притягнення до юридичної відповідальності.
- •78) Поняття та ознаки юридичної відповідальності
- •79) Основні види юридичної відповідальності
- •80) Принцип розподілу влади, поняття влади.
- •81) Принципи юридичної відповідальності
- •82) Законність та її принципи
- •83) Гарантії законності
- •84) Співвідношення суспільного порядку і державної дисципліни
- •85) Обставини що виключають притягнення до юридичної відповідальності
82) Законність та її принципи
Законність — це комплексне (принцип, метод, режим) соціально-правове явище, що характеризує організацію і функціонування суспільства і держави на правових засадах.
Термін «законність» є похідним від терміна «закон» і, будучи комплексним поняттям, охоплює всі сторони життя права — від його ролі в створенні закону до реалізації його норм в юридичній практиці. Законність відображає правовий характер організації суспільно-політичного життя, органічний зв'язок права і влади, права і держави, права і суспільства. Вимога законності рівною мірою стосується вищих органів державної влади, інших державних органів, які ухвалюють у межах своєї компетенції підзаконні акти (сфера правотворчості), безпосередніх виконавців законів — посадових осіб, а також громадських організацій, комерційних корпорацій, громадян (сфера право реалізації).
Законність характеризується поєднанням двох ознак.
зовнішньої (формальної) — обов'язком виконувати розпорядження законів і підзаконних правових актів державними органами, посадовими особами, громадянами і різними об'єднаннями:
внутрішньої (сутнісної) — наявністю науково обґрунтованих і відповідних праву законів; якістю законів.
Способи забезпечення законності – це види діяльності організаційно-структурних формувань, практичні прийоми, операції, форми роботи, які ними використовуються для забезпечення законності.
Залежно від змісту, характеру, особливостей застосування, юридичних наслідків розрізняють такі способи забезпечення законності: а) контроль; б) нагляд; в) звернення до державних органів із заявами, пропозиціями, скаргами з питань забезпечення законності.
Принципи законності — це відправні засади, незаперечні засадничі вимоги, які лежать в основі формування норм права і ставляться до поведінки учасників правових відносин. Принципи законності розкривають її сутність як режиму суспільно-політичного життя в демократичній правовій державі.
Принципами законності є такі.
Верховенство закону щодо всіх правових актів. Цей принцип припускає виключність закону, тобто підпорядкованість закону всіх юридичних актів (нормативних і застосовних) відповідно до їх субординації. Конституція країни має вищу юридичну силу. Всі закони повинні відповідати Конституції, підзаконні нормативні акти — законам, причому підзаконні акти приймаються і діють лише тоді, коли певні суспільні відносини не врегульовані законом. Правозастосовні акти мають бути піднормативними, тобто відповідати нормативно-правовим актам — законам і підзаконним актам.
Загальність законності означає, що в суспільстві всі державні органи, громадські організації, комерційні об'єднання, посадові особи, громадяни перебувають під дією закону. Не може бути винятку ні для фізичної, ні для юридичної особи, на яку б не поширювалися вимоги законності.
Єдність розуміння і застосування законів на всій території їх дії. Закони є єдиними для всієї держави, всіх її регіонів. Вони висувають однакові вимоги до всіх суб'єктів, які перебувають в сфері їх часової та просторової дії. Єдине розуміння сутності і конкретного змісту законів забезпечує законність правозастосовної діяльності, однаковість застосування юридичних норм до всіх суб'єктів права. Єдність законів не виключає, а навпаки, припускає багатоманітність у правотворчості і правозастосуванні. Кожний орган держави, громадська або комерційна організація конкретизують і застосовують закони з урахуванням свого функціонального призначення і місцевих особливостей. Однак конкретизація і застосування відбуваються в рамках закону і відповідно до нього.
Недопустимість протиставлення законності і доцільності. Не можна відкидати закон, не виконувати його, керуючись міркуваннями життєвої доцільності (місцевої, індивідуальної та ін.), тому що такі міркування враховуються в законі. Правові закони самі володіють вищою суспільною доцільністю. Доцільність закону означає необхідність вибору суворо в рамках закону найоптимальніших (таких, що відповідають цілям і завданням суспільства) варіантів здійснення правотворчої діяльності і діяльності з реалізації права. Наприклад, при визначенні кримінального покарання суддя, керуючись законом, призначає той захід покарання, який є найдоцільнішим в даному разі, з урахуванням тяжкості злочину, особи злочинця. У кожному окремому випадку закон має додержуватися, однак у рамках закону може прийматися той захід, що є найдоцільнішим у кожному конкретному випадку. Необхідність точного і неухильного виконання правових розпоряджень незалежно від суб'єктивного ставлення до них окремих осіб обумовлена презумпцією доцільності чинного закону.
Невідворотність відповідальності за правопорушення означає своєчасне розкриття будь-якого протиправного діяння. Правоохоронні органи покликані як запобігати правопорушенням, так і вести ефективну боротьбу з ними. У цьому полягає реальність законності — досягнення фактичного виконання правових розпоряджень у всіх видах діяльності і невідворотності відповідальності за будь-яке їх порушення.
Обумовленість законності режимом демократії, який передбачає суворе додержання двох типів правового регулювання:
спеціально-дозвільного — поширюється на владні державні органи і посадових осіб («дозволено лише те, що прямо передбачено законом»);
загальнодозвільного — поширюється на громадян та їх об'єднання («дозволено все, крім прямо забороненого законом»);