Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
TDP_EKZAMEN.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
17.09.2019
Размер:
582.14 Кб
Скачать

46.Системо законодавство України.

Система законодавства – це система нормативно правових актів в яких вказані правила поведінки . Розрізняють вертикальну і горизонтальну структуру законодавства. Вертикальна структура законодавства пов'язана з юридичною силою нормативно-правових актів, тобто з їхньою ієрархією. За ієрархічною ознакою нормативні акти України можуть бути:

  1. Конституцією України - Основним Законом держави, що має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ст. 8 Конституції України);

  1. Законами України:

    1. конституційними, які вносять зміни і доповнення до Конституції України;

    2. органічними, які конкретизують Конституцію України, ЇЇ положення, визначають порядок організації та діяльність органів державної влади;

    3. звичайними, які можуть бути кодифікованими що регулюють інші важливі суспільні відносини;

    4. надзвичайними, які приймаються для врегулювання ситуацій, які наперед передбачити було неможливо, але врегулювання яких є нагальним;

  1. Підзаконними нормативно - правовими актами:

    1. Постановами Верховної Ради України;

    2. Указами Президента України;

    3. Декретами та Постановами Кабінету Міністрів України;

    4. Наказами, нормативними листами, іншими актами міністерств, відомств, державних комітетів, інших центральних органів виконавчої влади із спеціальним статусом;

    5. рішеннями органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади;

    6. наказами, що видаються керівниками підприємств, установ і організацій (локальні нормативно-правові акти);

Горизонтальна структура законодавства пов'язана з розподілом нормативно правових-актів держави за галузевою ознакою, тобто за предметом правового регулювання. Галузева (горизонтальна) об'єднує нормативно-правові акти з урахуванням їх відповідності певним галузям права. Так, за галузевою ознакою розрізняють:

      • конституційне законодавство;

      • адміністративне законодавство;

      • трудове законодавство;

      • сімейне законодавство та інші.

47. Характеристика публічного і приватного права.

Юридична наука давно вже поділила всю сферу правових відносин і правових норм на дві великі основні галузі: право публічне і право приватне. Якщо говорити загально, то до публічного права належать всі норми і правові явища, які регулюють організацію та порядок функціонування держави та порядок взаємовідносин особи і держави, а до сфери приватного права — ті, які регулюють стосунки, що складаються між громадянами. Очевидно, цей поділ є, до певної міри, умовний, і при різних обставинах лінія цього поділу може змінюватися.

Для сучасної держави характерним є віднесення до публічного права таких галузей, як процесуальне (цивільне і кримінальне), фінансове, кримінальне та ін. право.

Є різні критерії поділу норм права між публічним і приватним правом. Так, якщо певне право належить індивідові, як приватній особі, то це сфера приватного права, якщо ці права належать йому, як громадянинові, — публічного права. Критерієм поділу може бути також мета, на досягнення якої скероване право. Якщо право скероване на інтереси окремої особи — приватне право, якщо на меті є задоволення інтересів держави або суспільства в цілому — це сфера публічного права.

Отже, норми приватного права стосуються окремих громадян та їхніх інтересів, норми публічного права, насамперед, визначають функціонування самої державної організації і мають на меті задоволення інтересів суспільства.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]