- •11.Динамічні системи. Розмірність системи. Мінімальна розмірні вкладення.
- •12. Рівноважний, періодичний та перехідний стани системи.
- •13. Приклад графової моделі станів системи.
- •14. Системний підхід та його аспекти. Основні постулати загальної теорії систем.
- •15. Системний аналіз та його етапи.
- •16. Класифікація вимірювальних шкал. Шкала найменувань. Порядкові шкали.
- •17.Інтервальні шкали. Періодичні шкали. Шкали відношень. Абсолютні шкали.
- •18. Типи невизначеності даних. Випадковість.
- •19 Нечіткість даних. Лінгвістичні змінні. Функція належності.
- •20. Класифікаційні моделі даних. Класифікація, кластеризація, упорядкування, зменшення розмірності.
15. Системний аналіз та його етапи.
Системний аналіз – це наука яка використовує системно-організовані процедури, математичний апарат, комп’ютерне програмне забезпечення. В результаті вдається отримати додаткову інфо про досліджений предмет та оцінити перспективи розвитку.
Основні етапи системного аналізу:
Визначення цілей с-ми і встановлення їх ієрархії.
Структуризація – виділення об’єкта досліджень ті його оточень.
Розробка математичний моделей.
Визначення обмежень та вимог які накладаються на с-му середовища.
Розробка різних способів досягнення цілей.
Оцінка варіантів рішень і вибір найкращого.
16. Класифікація вимірювальних шкал. Шкала найменувань. Порядкові шкали.
Для визначення стану с-ми необхідно оцінити або виміряти значення основних параметрів. Вимірювання – це операція, яка кожному стану об’єкта ставить у відповідність певне позначення: число, номер, символ тощо.
Вимірювальні шкали – розрізняють по силі в залежності від операції, які вони допускають.
Найслабші номінальні шкали , найсильніші абсолютні. Осн. класифікація шкал мають3 атрибути:
Впорядкованість даних – один пункт шкали є більшим, меншим або рівним ін .пункту.
Інтервальність – озн., що для кожної пари чисел є певний інтервал, відстань, його можна порівняти з ін.. інтервалом для ін.. пари чисел
Наявність нульової точки
Крім того виділяють наст.групи: неметричні(якісні,відсутні одиниці вимірювання, це номінальна і порядкова шкала) і метричні(кількісні).
Номінальна шкала(найменувань) – це скінченний набір позначень для можливих станів об’єкта. В цій шкалі відсутні впорядкованість, інтервальність та 0ва точка. В результаті спостережень ми описуємо об’єкт деяким символом. Це найпростіша шкала для вимірювань. – її мета відрізнити один об’єкт від ін..Прикл:імена, географ назв,герби.
Інколи класиф. об’єкта є не дискретною а утв. непереривну множину. У даному випадку множина розділяється на декілька класів.
Порядкові шкала дозволяє порівняти об’єкти за деякоб властивістб і відсортувати їх. У цій шкалі є впорядкованість, але немає інтервальності і нульової точки. Для людої пари об’єктів можна вказати одне з відношень: a<b,a>b,a=b.
Порядкову шкалу використовують в наступних ситуаціях:
Об’єкти необхідно упорядкувати в часі або просторі.
Об’єкти необхідно обєднати по деякій чкості
Деяку якість в принципі можна виміряти, але в даний момент можна лише оцінити.
Типові порядкові шкали. Розіб’ємо всю шкалу на класи. При чому наступний клас менший чи більший від попереднього. Наприкл: класи в школі, рівні освіти. Опозиційна шкала : гаряче холодне.
Шкала слабкого порядку - коли виконується а=b. Інколи неможливо порівняти 2 об’єкти, тоді говорять про шкалу часткового порядку. Характерною особливістю є що ми знаємо лише порядок, але не знаємо відстані між ними. Модифіковані порядкові шкали. Виникає потреба удосконалювати порядкові шкали, крім цього в порядкову шкалу вводять деякі числові характеристики. Але завжди треба пам’ятати, що над цим числом не можна виконувати матем.дії. Приклад: шкала Бофорта(12бальна шкала вітру),Ріхтера.