26. Загальна характеристика мбрр та єбрр

МБРР було створено у 1944 році разом з МВФ з метою відбудови і реконструкції св.ек-ки за рішенням Бреттон-Вудської конференції. Головна мета на момент заснування – створ.міжн.фінансуючої орг-ції для підтримки реконструкції і розвитку ек-ки, тобто фінанс.розрушеної Європи. Спочатку була зосередж.увага на підтримці найбідніших кр, з початку 90 рр. допомога надавалась країнами з перех.ек-кою. Сьогодні членами МБРР є 185 країн. К форм.за рахунок членських внесків. Члени – тільки члени МВФ. Право голосу визнач.її пайовою часткою у стат К банку. Особл-стями дія-сті МБРР є: - позики над.переважно бідним кр; позики над.урядові або ЦБ під держ.програми; кредити над.цільові; позики над.на 15-20 рр, 5 р пільгового періоду; % ставка змін.кожні 6 міс; рішення про над.кредиту над.на основі поп.оцінок еф-ті проекту.

ЄБРР створ.для фін-ння екон.реформ у кр.центр.і сх.Є з метою їх переходу до ринк.ек-ки у 91р.

Осн.цілі і функції: підтримка екон.розвитку і реконструкції країн ЦСЄ - підтримка кр-отримувачів допомоги проведені структурних екон.реформ - сприяння інвестиціями у вир-во, а також у сферу послуг і фін.сектор - стимулювання ключових і екон.обґрунт.проектів - заохочення пр.іноз. кредити над.під гарантію уряду чи заставу. Штаб-квартира у Лондоні. Керівний орган – Рада Керуючих на чолі з Головою. ЄБРР працює лише на комерц.засадах. ЄБРР здійснює пр.інвестиції, а також надає техн.допомогу (консультації, курси навчання банкірів та менеджерів, допомога орг-ії си-м розподілу продовольства). Акціонерами Банку є 61 держава, Європ.Комісія та Європ.інв.Банк.

27. Валютне регулювання та форми валютної політики

Вал.рег-ння — це дія-сть держави в особі уповноваж.нею органів, що передбач.проведення законод, екон.та організац.заходів, які визнач.порядок здійснення оп.з вал.цінностями на терит.кр.

Осн.завданнями вал.рег-ння є: захист нац.валюти, що передбач.мінімізацію зовн.і внутр.факторів впливу на її купів.спроможність; установл.оптим.режиму обмінного курсу нац.валюти, спроможного збалансув.інтереси експорт.та імпорт.задля ефективної участі кр.у МПП; регламентація порядку викор-ння іноз.валюти суб’єктами валютн.ринку кр, що визнач.динаміку його кон’юнктури, а відтак і стан обмінного курсу; захист прав вл-сті на вал.цінності, що є необх.умовою ефективного руху валютн.к-лу та розвитку вал.ринку кр; визнач.статусу нац.валюти, що передбач.встановлення відповідного режиму її конвертованості для забезпеч.стратег.завдань розвитку нац.ек-ки та її участі у св.гос-тві.

Вал.політика — це сукупність здійснюваних державою екон., організац.та правових заходів у сфері вал.відносин з метою реалізації стратег.завдань розвитку нац.ек-ки.

Форми вал.політики:

1)дисконтна – це зміна облік.ставки ЦБ з метою рег-ння вал.курсу та впливу на пл.баланс.

2)девізна – це метод впливу на вал.курс шляхом купівлі-продажу іноз.валюти. 3)диверсифікація вал.резервів – це форма вал.політики спрямована на рег-ння структури вал.резервів шляхом включ.їх до складу різних валют.

4)девальвація (офіц.зниж.курсу нац.валюти) та ревальвація (офіц.підвищ.курсу нац.валюти). Девальвація підсилює конкурентні позиції нац.експ. Ревальвація знижує витрати на імпорт нац.валюти, впливає позит.на ціни; зростає експорт к-лу, де можна дешевше купити іноз.валюту.

5)рег-ння режимів вал.курсу

6)вал.обмеження – це форма вал.політики, що полягає в законод.та адм.забороні лімітуванні або регламентуванні оп.з валютою та ін.вал.цінностями, пошир.на юрид.та фіз.осіб.

Вал.обмеження носять дискримінац.хар-р; це елемент протекціонізму і дискримінації торг.партнерів. При застосув.вал.обмежень значну роль відіграють пол.мотиви. Вал.блокада – це припинення або обмеження вал.-фін.відносин з блокованою кр.аж до повного заморожування в банках вал.цінностей цієї кр.та валюти прив.осіб з метою здійснення на неї екон.та політ.тиску.