2. Промова:
політична – звертає увагу на якусь суспільно важливу тему;
мітингова – прагне привернути увагу громадськості до важливої та актуальної проблеми.
агітаційна- мета : мобілізувати аудиторію до рішучих дій, закликати;
інформаційна – зацікавити людей певною інформацією;
ювілейна – привітання;
судова – проаналізувати всі дані ситуації і зробити висновок, знайти істину, знайти та зрозуміти причини.
У формі діалогу (полілогу):
1. Дискусія
2. Бесіда
3. Круглий стіл
4. Пресконференція
5. Інтерв’ю.
Підготовка до публічного виступу:
1. Визначення теми та мети виступу.
2. Підбір матеріалу.
3. Систематизація та логічна послідовність.
4. Складання таз чи конспекту виступу.
5. Підбір основних засобів.
6. Психологічна підготовка до виступу.
7. Виступ.
Дискусія та форми її проведення. Культура мовлення під час дискусії.
Ще античні філософи стверджували, що теорія діалогу будується на базі трьох понять:
Етос – позитивне ставлення аудиторії до оратора ( доповідача ).
Ідея – мета розповіді.
Пафос – емоційне натхнення, емоційне відтворення, власне ставлення до обговорюваного.
Види діалогу : ( усне спілкування )
-суперечка (дискусія – знайти істину; полеміка – перемога);
-бесіда;
-ділова нарада;
-інтерв’ю;
-круглий стіл.
Правила проведення дискусій.
1. Кожен вільно висловлює власну думку.
2. Повага до всіх точок зору.
3. Не слід говорити занадто довго і занадто часто.
4. Дотримання позитивних ідей та стосунків.
5. Не критикувати себе та інших.
Дискусія – Це різновид діалогу, що полягає у зіткнення поглядів та їх аргументації.
Основна мета дискусії: знайти істину.
Форми проведення дискусій:
“Дерево рішень” (метод усіх можливих варіантів)
Методика проведення :
1. Обирається ведучий, який буде керувати ходом дискусій та підведе її підсумки.
2. Ведучий ділить учасників на групи по 4-6 чоловік і дає їм таблиці ( причини проблеми та її вирішення ) і кольорові ручки.
3. Учасник кожної групи представляє свою таблицю.
4. Ведучий підводить підсумки, аналізуючи роботи груп.
“Дискусія у стилі ток-шоу”
Методика проведення:
1. Ведучий оголошує тему та представляє учасників ( 3-4 учасники).
2. Кожен учасник висвітлює свою точку зору і аргументує її.
3. Ведучий залучає до обговорення глядачів (запитання або власні враження).
4. Коли запитання-відповіді вичерпані, ведучий підводить підсумок сказаного.
“Мозковий штурм”
Методика проведення:
1. Дискусія проводиться у етапи:
I. Учасники наводять свої ідеї щодо вирішення питання ( їх може бути безліч).
Перед початком дискусії обирається секретар, який записує ідеї.
II. Коли ідеї вичерпуються, ведучий оголошує перерву. За час перерви роздруковуються аркуші з зазначеними думками.
III. Обговорення кожної ідеї. Наприкінці ведучий підводить підсумок дискусії.
Інтервю, основні вимоги до нього.
Інтерв'ю — це бесіда, вибудувана за певним планом через безпосередній контакт інтерв'юера з респондентом з обов'язковою фіксацією відповідей. В соціології використовується як один з основних методів збору первинної соціологічної інформації. В журналістиці є самостійним жанром, що представляє суспільно вагому новину у вигляді відповідей особи на запитання журналіста.
Види інтерв'ю
1.Інтерв'ю в журналістиці
2.Дослідницьке інтерв'ю в медицині й соціології, в тому числі:
- Якісне дослідницьке інтерв'ю
- Клінічне інтерв'ю
- Метод інтерв'ю в психології
- Опитування
3.Співбесіда під час прийому на роботу.
Основні вимоги до проведення інтерв’ю різних видів
Ступінь волі учасників інтерв’ю визначається наявністю і формою питань; рівень одержуваної інформації — багатством і складністю відповідей. У ході бесіди інтерв'юер може потрапити в одну з наступних ситуацій:
а) респондент (опитуваний) знає, чому він чи надійшов надійде так, а не інакше;
б) респонденту бракує інформації про причини своєї дії;
в) інтерв’ю ставить метою одержати симптоматичну інформацію, хоча респонденту вона такою не здається.
Та чи інша ситуація визначає застосування різних методів інтерв’ю.
У першому випадку досить використовувати упорядкований, строго спрямований запитальник. У двох інших ситуаціях вимагаються методи, що припускають співробітництво респондента в процесі пошуку необхідної інформації. Прикладами таких методів є И. клінічне і И. діагностичне.
ІНТЕРВ'Ю ДІАГНОСТИЧНЕ (ІД) — метод одержання інформації про властивості особистості, використовуваний на ранніх етапах психотерапії. ІД служить особливим засобом установлення тісного особистого контакту зі співрозмовником.
ІНТЕРВ'Ю КЛІНІЧНЕ (ІК) — метод терапевтичної бесіди при наданні психологічної допомоги. У психіатрії, психоаналізі і медичній психології ІК використовується для допомоги пацієнту в усвідомленні їм своїх внутрішніх утруднень, конфліктів, схованих мотивів поводження. і реакції майже невичерпні.
МЕТОД ОПИТУВАННЯ — психологічний вербально-комунікативний метод, що полягає в здійсненні взаємодії між психологом і суб'єктом за допомогою одержання від суб'єкта відповідей на питання, що задаються. Опитування являє собою спілкування психолога і респондента, у якому головним інструментом виступають заздалегідь сформульоване питання.
Опитування полягає в задаванні людям спеціальних питань, відповіді на який дозволяють досліднику одержати необхідні зведення в залежності від задач дослідження.
При створенні опитувань спочатку формулюють програмні питання, що відповідають задачі рішення, але які доступні для розуміння лише фахівцям. Потім ці питання переводяться в анкетні, котрі сформульовані на доступному неспеціалісту мові.
Види опитувань
Анкетування
Особистісні тести
Інтерв'ю відносять як і до методу опитування, так і до методу бесіди.
Мистецтво публічного виступу. Доповідь.
Публічний виступ - це усне монологічне висловлення з метою досягнення
впливу на аудиторію. У сфері ділового спілкування найбільш часто
використовуються такі жанри, як доповідь, інформаційна, привітальна і
торгова промова.
Види публічних виступів.
У формі монологу:
Лекція академічна ( навчальна ) та публічна.
1. Доповідь: доповідь зазвичай будується на теоретичній базі. Може мати гіпотетичний характер.