- •1.Акредитив як форма міжнародних розрахунків (схема).
- •2.Валютна система та її види. Основні елементи світової валютної системи.
- •3.Валютний курс як елемент світової валютної системи. Методи котирування
- •4.Валютний опціон: поняття, види, стилі, ціна опціону.
- •5.Валютні кліринги та їх форми.
- •7.Фінанси тнк. Валютні ризики потенційних збитків в діяльності тнк.
- •8.Вплив сучасної світової фінансової кризи на діяльність тнб.
- •9.Діяльність інституційних інвесторів на міжнародному фондовому ринку.
- •10.Еволюція світової валютної системи.
- •11.Європейська валютна система та її характеристика.
- •12.Європейський валютний союз. «Критерії конвергенції».
- •13.Європейський валютно-економічний союз та етапи його формування.
- •14.Європейський економічний і валютний союз. План «Делора» та «Маастрихтська Угода».
- •15.Зовнішний борг: показники та можливі наслідки його існування для країн.
- •16.Зовнішній борг та його структура. Сучасний зовнішній борг України.
- •17.Зовнішній борг, його структура та шляхи його реструктуризації.
- •18.Зовнішній борг, показники та традиційні методи його реструктуризації.
- •19.Інкасо як форма міжнародних розрахунків (схема).
- •20.Інституційні інвестори міжнародного фондового ринку та особливості їх діяльності.
- •21.Інструменти міжнародного ринку банківських кредитів. Синдикований кредит, процес синдикації та його етапи.
- •22.Історія розвитку світової валютної системи
- •23.Криза світової заборгованості: її характеристика , стадії та сучасний стан.
- •24.Міжнародна банківська справа та її сучасні тенденції розвитку
- •25. Міжнародна фінансова політика та її форми. Особливості формування міжнародної фінансової політики в Україні.
- •26. Міжнародне кредитування . Міжнародне кредитування України
- •27. Міжнародне кредитування, його ризики та методи їх регулювання
- •28. Міжнародне кредитування. Порівняльна характеристика форфейтингу та факторингу як методів кредитування зовнішньої торгівлі.
- •29. Міжнародний валютний ринок. Арбітраж та його види.
- •30. Міжнародний валютний ринок: передумови, функції, структура, суб’єкти та обсяги.
- •31. Міжнародний кредит як економічна категорія та його роль в процесі відтворення.
- •32. Міжнародний кредит: джерела, принципи та функції.
- •33. Міжнародний лізинг як альтернативна форма міжнародного кредитування.
- •34. Міжнародний ринок банківських кредитів та його сучасні тенденції розвитку.
- •35. Міжнародний ринок боргових цінних паперів, його структура та інструменти
- •36. Міжнародний ринок фінансових деривативів та його сучасні тенденції розвитку.
- •37. Міжнародний ринок титулів власності: характеристика та основні інструменти
- •38. Міжнародні фінансові активи та їх властивості.
- •39. Міжнародні фінансові центри, основні елементи та основні умови існування
- •40. Міжнародні фондові біржі та форми організації їх діяльності.
- •41. Наднаціональна координація міжнародних валютно-фінансових відносин
- •42. Оподаткування міжнародної діяльності тнк, його види
- •43. Організація міжнародних розрахунків
- •44. Основні елементи світової валютної системи. Конвертованість валют та її види.
- •45. Основні міжнародні фінансові центри та особливості їх розвитку.
- •46. Основні поняття здійснення валютних операцій: валютна позиція та її види; методи котирування.
- •47. Основні ринки акцій та сучасні особливості їх функціонування.
- •48. Особливості функціонування світового ринку золота у сучасному світовому фінансовому середовищі
- •49. Особливості функціонування офшорних центрів, їх типи та види
- •50. Паритет як елемент світової валютної системи.
- •51. Платіжний баланс , його рівновага та її види.
- •53. Платіжний баланс та методи оцінки позицій пб. Пб України та оцінка його позицій.
- •54. Платіжний баланс, його структура та методи регулювання.
- •55. Пряме зарубіжне інвестування тнк та його мотивація.
- •56. Ринки акцій країн, що розвиваються, та їх типи.
- •57. Роль золота у міжн валютних відносинах.
- •58. Роль міжн фін організацій в регулюванні зовн боргу. Паризький та Лондонський клуби.
- •59. Роль тнк у формуванні сучасного міжнародного фінансового середовища.
- •60. Світова фінансова криза. Фінансова криза як складова економічної кризи.
- •61. Світовий фінансовий ринок. Євроринок як сегмент світового фінансового ринку.
- •62. Світовий фінансовий ринок, його структура та сучасні тенденції розвитку.
- •63. Світові фінанси, їх основні складові та функції.
- •64. Синдикований кредит на міжнародному ринку банківських кредитів. Процес синдикації та його етапи.
- •65. Світовий валютний ринок. Спот ринок як складова міжнародного валютного ринку; його операції та звичаї.
- •67. Строкові операції на міжнародному валютному ринку. Операції своп.
- •68. Сучасна характеристика середовища функціонування міжнародної банківської справи.
- •69. Сучасні тенденції розвитку міжнародного ринку титулів власності. Сучасні тенденції
- •70. Транснаціональні банки, їх структурні підрозділи та сучасні особливості діяльності.
- •71. Транснаціональні банки як основні суб’єкти міжнародної банківської справи.
- •72. Фінанси тнк. Міжнародна система управління готівкою.
- •73. Фінансова глобалізація як складова економічної глобалізації.
- •74. Фінансова глобалізація. Ключові аспекти фінансової революції.
- •75. Форвардні операції на міжнародному валютному ринку. Розрахунок форвардного курсу.
46. Основні поняття здійснення валютних операцій: валютна позиція та її види; методи котирування.
Валютна операція у широкому розумінні — це конкретна форма прояву валютних відносин у народногосп практиці, у вузькому розумінні — операції, пов’язані з переходом права власності на вал цінності, використанням вал цінностей як засобу платежу в міжнар обороті, увезенням, вивезенням, переказуванням на територію країни та за її межі вал цінностей. Види вал операцій: -угоди з негайною поставкою, -строкові угоди, -валютний арбітраж, -операціїї по запровадженню коресп відносин, -відкриття та ведення вал рахунків, -неторгові операції, -операції по залученню і розміщенню вал курсів. Котирування – це вираження одиниці однієї валюти в одиницях іншої валюти. Існує 2 методи котирування іноз валюти до нац: 1)Пряме котирування і 2)Непряме котирування 1)Пряме котирування – при якому курс одиниці іноз валюти (базова валюта) виражається в нац валюті (валюта, що котирується). Це вираження одиниці іноземної валюти у національній. 2)Непряме котирування – це вираження одиниці нац валюти в іноз. Між двома цими методами немає економічної різниці, оскільки сутність валютного курсу єдина. База котирування – базова валюта – валюта, відносно якої котирується інші валюти, (звичайно нею є валюта, яка визнається у всьому світі, але деколи з історичних причин базовою є більш дрібна валюта). Валюта котирування – валюта, що котирується. Дата котирування – дата факт надходж коштів в розпорядження сторін за вал операцією. Валютна позиція – співвідношення вимог та зобов’язань в тій чи ін. валюті оператора вал ринку. Існує 4 види вал позиції: (1) відкрита (розбіжність вимог і зобовязань представлена у визначеній валюті) і закрита(розбіжність вимог і зобовязань представлена в обох валютах); (2) ◘довга (вимоги за купленою валютою перевищують зобов’язання за цією валютою) і ◘коротка (зобов’язання за купленою валютою перевищують вимоги за цією валютою).
47. Основні ринки акцій та сучасні особливості їх функціонування.
Однією з найважливіших класифікацій ринків ЦП є їх поділ на розвинені ринки (developed markets) та ринки, що формуються (emerging markets). За цією ознакою фондові ринки групуються відповідно до: -рівня економічного розвитку країни, яку вони обслуговують; -розміру доходів, що в них генеруються; -ступеня зрілості фінансового сектору країни в цілому; -ступеня зрілості самого фондового ринку. Основними критеріями належності ринку конкретної країни до розвинених чи ринків, що формуються, є: показник насиченості господарського обороту цінними паперами; рівень волатильності ринку цінних паперів даної країни; рівень ринкового ризику (кредитного, валютного, законодавчого, ризику ліквідності тощо); роль фондового ринку країни у перерозподілі грошових ресурсів на цілі інвестування. В основі класифікації Міжнародної фінансової корпорації (International Finance Corporation), що входить до групи Світового банку, лежить критерій рівня розвитку ринку акцій. Так, до групи ринків, що формуються, потрапило 77 країн світу, а до групи розвинених ринків — 24. Розвинені ринки діють в таких країнах: Австралія, Австрія, Бельгія, Великобританія, Італія, Канада, Нідерланди, Німеччина, Сінгапур, США, Гонконг, Японія, Франція, Швейцарія, Швеція, Норвегія та ін. Однією з основних тенденцій розвитку світових фондових ринків на сьогодні є посилення взаємозалежності нац фондових ринків. політика дерегулювання та лібералізації створила у свій час передумови для взаємодії та інтеграції нац фондових ринків, розширення масштабів операцій на них, переміщення приватних капіталів між країнами. Позитивну динаміку інтернаціоналізації фондових ринків розкривають дані про співвідношення міжнаро операцій з акціями та облігаціями з ВВП тієї чи іншої країни. Посилення взаємозалежності нац фондових ринків сьогодні проявляється у синхронному підвищенні чи падінні курсів ЦП на нац ринках капіталів різних країн, що забезпечується: інф прозорістю нац ринків капіталів; відкритістю нац фондових ринків, де активну роль відіграють іноз учасники (емітенти та інвестори); інфраструкт змінами на нац ринках капіталів у зв’язку з упровадженням електронних технологій; високою швидкістю передавання інформації; значним обсягом трансграничних операцій із ЦП; підвищенням ролі інституційних інвесторів на ринку.