- •1.Акредитив як форма міжнародних розрахунків (схема).
- •2.Валютна система та її види. Основні елементи світової валютної системи.
- •3.Валютний курс як елемент світової валютної системи. Методи котирування
- •4.Валютний опціон: поняття, види, стилі, ціна опціону.
- •5.Валютні кліринги та їх форми.
- •7.Фінанси тнк. Валютні ризики потенційних збитків в діяльності тнк.
- •8.Вплив сучасної світової фінансової кризи на діяльність тнб.
- •9.Діяльність інституційних інвесторів на міжнародному фондовому ринку.
- •10.Еволюція світової валютної системи.
- •11.Європейська валютна система та її характеристика.
- •12.Європейський валютний союз. «Критерії конвергенції».
- •13.Європейський валютно-економічний союз та етапи його формування.
- •14.Європейський економічний і валютний союз. План «Делора» та «Маастрихтська Угода».
- •15.Зовнішний борг: показники та можливі наслідки його існування для країн.
- •16.Зовнішній борг та його структура. Сучасний зовнішній борг України.
- •17.Зовнішній борг, його структура та шляхи його реструктуризації.
- •18.Зовнішній борг, показники та традиційні методи його реструктуризації.
- •19.Інкасо як форма міжнародних розрахунків (схема).
- •20.Інституційні інвестори міжнародного фондового ринку та особливості їх діяльності.
- •21.Інструменти міжнародного ринку банківських кредитів. Синдикований кредит, процес синдикації та його етапи.
- •22.Історія розвитку світової валютної системи
- •23.Криза світової заборгованості: її характеристика , стадії та сучасний стан.
- •24.Міжнародна банківська справа та її сучасні тенденції розвитку
- •25. Міжнародна фінансова політика та її форми. Особливості формування міжнародної фінансової політики в Україні.
- •26. Міжнародне кредитування . Міжнародне кредитування України
- •27. Міжнародне кредитування, його ризики та методи їх регулювання
- •28. Міжнародне кредитування. Порівняльна характеристика форфейтингу та факторингу як методів кредитування зовнішньої торгівлі.
- •29. Міжнародний валютний ринок. Арбітраж та його види.
- •30. Міжнародний валютний ринок: передумови, функції, структура, суб’єкти та обсяги.
- •31. Міжнародний кредит як економічна категорія та його роль в процесі відтворення.
- •32. Міжнародний кредит: джерела, принципи та функції.
- •33. Міжнародний лізинг як альтернативна форма міжнародного кредитування.
- •34. Міжнародний ринок банківських кредитів та його сучасні тенденції розвитку.
- •35. Міжнародний ринок боргових цінних паперів, його структура та інструменти
- •36. Міжнародний ринок фінансових деривативів та його сучасні тенденції розвитку.
- •37. Міжнародний ринок титулів власності: характеристика та основні інструменти
- •38. Міжнародні фінансові активи та їх властивості.
- •39. Міжнародні фінансові центри, основні елементи та основні умови існування
- •40. Міжнародні фондові біржі та форми організації їх діяльності.
- •41. Наднаціональна координація міжнародних валютно-фінансових відносин
- •42. Оподаткування міжнародної діяльності тнк, його види
- •43. Організація міжнародних розрахунків
- •44. Основні елементи світової валютної системи. Конвертованість валют та її види.
- •45. Основні міжнародні фінансові центри та особливості їх розвитку.
- •46. Основні поняття здійснення валютних операцій: валютна позиція та її види; методи котирування.
- •47. Основні ринки акцій та сучасні особливості їх функціонування.
- •48. Особливості функціонування світового ринку золота у сучасному світовому фінансовому середовищі
- •49. Особливості функціонування офшорних центрів, їх типи та види
- •50. Паритет як елемент світової валютної системи.
- •51. Платіжний баланс , його рівновага та її види.
- •53. Платіжний баланс та методи оцінки позицій пб. Пб України та оцінка його позицій.
- •54. Платіжний баланс, його структура та методи регулювання.
- •55. Пряме зарубіжне інвестування тнк та його мотивація.
- •56. Ринки акцій країн, що розвиваються, та їх типи.
- •57. Роль золота у міжн валютних відносинах.
- •58. Роль міжн фін організацій в регулюванні зовн боргу. Паризький та Лондонський клуби.
- •59. Роль тнк у формуванні сучасного міжнародного фінансового середовища.
- •60. Світова фінансова криза. Фінансова криза як складова економічної кризи.
- •61. Світовий фінансовий ринок. Євроринок як сегмент світового фінансового ринку.
- •62. Світовий фінансовий ринок, його структура та сучасні тенденції розвитку.
- •63. Світові фінанси, їх основні складові та функції.
- •64. Синдикований кредит на міжнародному ринку банківських кредитів. Процес синдикації та його етапи.
- •65. Світовий валютний ринок. Спот ринок як складова міжнародного валютного ринку; його операції та звичаї.
- •67. Строкові операції на міжнародному валютному ринку. Операції своп.
- •68. Сучасна характеристика середовища функціонування міжнародної банківської справи.
- •69. Сучасні тенденції розвитку міжнародного ринку титулів власності. Сучасні тенденції
- •70. Транснаціональні банки, їх структурні підрозділи та сучасні особливості діяльності.
- •71. Транснаціональні банки як основні суб’єкти міжнародної банківської справи.
- •72. Фінанси тнк. Міжнародна система управління готівкою.
- •73. Фінансова глобалізація як складова економічної глобалізації.
- •74. Фінансова глобалізація. Ключові аспекти фінансової революції.
- •75. Форвардні операції на міжнародному валютному ринку. Розрахунок форвардного курсу.
30. Міжнародний валютний ринок: передумови, функції, структура, суб’єкти та обсяги.
Міжнар валютний ринок (МВР) — це сфера екон відносин, які проявляються в здійсненні операцій з купівлі-продажу іноз валюти та розміщення тимчасово вільних валютних коштів, а також операцій з інвестування валютного капіталу. Передумови виникнення МВР: -розвиток між нар екон зв’язків; -створення світ вал системи; -широке поширення кред засобів у між нар розрахунках; -посилення концентрації та централізації банк капіталу; -вдосконалення засобів зв’язку і передачі інформації; -розвиток інф технологій. Мета сучасного МВР: 1)забезп обміну інвестиціями, 2)спекуляціх, 3)хеджування, 4)обмін нац валют на іноз. Функції МВР: (1)обслуговування товарообігу, обігу капіталів і послуг; (2)формування вал курсу, що відбув під впливом попиту і пропозиції; (3)надання механізму захисту від вал ризиків; 4)інструмент держави для цілей грошово-кредитної й ек політики; 5)конвертування нац валюти в іноземну для використання її куп спроможності за кордоном; 6)здійсн міжн розрах 7)диверсиф вал резервів 8) хеджування вал ризиків. Субєкти МВР: 1)держ установи (центр банки, казначейства); 2)юр особи (фін посер, фірми, компанії, корпорації, ТНК,ТНБ); 3)фіз. Особи (домогосп-ва); 4)дилери і брокери; 5)інвестори і емітенти на фін ринку; 6)ігроки вал ринку – фіз. та юр особи, що працюють на фін ринку для отримання надприбутків; 7)вал біржі – вал відділи товарних і фондових бірж. Структура ВР: -за суб’єктами: міжбанківські, брокерські; -за терміновістю операції: спот, своп, форвардний; -за функціями: ринок обслуговування міжнар торгівлі; ринок торгівлі деривативами; -за вал обмеженнями: обмежений, вільний; -за застосуванням вал курсів: з одним режимом; з кількома режимами; -за обсягом і геогр. ознакою: внутрішній; міжнародний (регіональний); світовий (глобальний); -за типами угод відповідно до строків: поточних операцій, строкових операцій. Особливості МВР: -інтернаціональність, -безперервність проведення операцій, -уніфікована система між нар розрахунків, що здійсн на основі коресп відносин, -нестабільність валют, -проведення арбітражних операцій, -існування спекуляцій. Обсяги МВР. На валютному ринку відбувається узгодження інтересів продавців та покупців валютних коштів. Валютний ринок найбільший у світі, який діє на міжнародній основі. За даними Банку міжнародних розрахунків, який проводить моніторинг діяльності на валютному ринку, денний обсяг операцій на ньому перевищує 1,4 млрд дол. США. Основний товар валютного ринку — будь-яка фінансова вимога, визначена в іноземній валюті. Найбільші регіональні вал ринки: - Євр (у Лондоні, Франкфурті-на-Майні, Парижі, Цюріху), - Амер (у Нью-Йорку, Чикаго, Лос-Анджелесі, Монреалі) ; - Азіатський (у Токіо, Гонконгу, Сінгапурі, Бахрейні). Річний обсяг угод на цих ринках складає, по оцінках ведучих центр банків, понад 250 трлн. дол. На цих ринках котируються ведучі валюти світу.
31. Міжнародний кредит як економічна категорія та його роль в процесі відтворення.
Міжнародний кредит (МК) — це рух позичкового капіталу у сфері МЕВ, пов’язаний із наданням у тимчасове користування грошово-матеріальних ресурсів одних країн іншим на умовах платності, строковості, повернення. Джерелами МК є: (1)тимчасово вивільнена у підприємств у процесі кругообігу частина капіталу в грошовій формі; (2)грошові накопичення держави, мобілізовані банком; (3)грошові заощадження індивідуального сектору, мобілізовані банком. Основні принципи МК, відображені у міжнар кредитному законодавстві такі:
-повернення -строковість; -платність; -забезпеченість; -цільовий характер; -диференційований характер. Принципи МК виражають його зв’язок з екон законами ринку і використ для досягнення поточних і стратегічних завдань суб’єктами ринку і держави. Місце і роль МК у світовій економічній системі визначається насамперед його функціями, які відображають особливості руху міжнародного позичкового капіталу у сфері МЕВ. До базових функцій МК можна віднести: -перерозподіл позичкових капіталів між країнами для забезпечення потреб розширеного виробництва; -економію затрат обігу у сфері міжнародних розрахунків; -прискорення концентрації і централізації капіталу; -обслуговування міжнародного товарообігу; -прискорення науково-технічного прогресу. Через виконання взаємозв’язаних функцій міжнародний кредит відіграє певну роль у розвитку світового виробництва та у процесі відтворення, яка може бути і позитивною, і негативною. Позитивна роль МК у процесі відтворення полягає в тому, що він:: стимулює зовнішньоекон діяльність країни; створює сприятливі умови для заруб приватних інвестицій; забезпечує безперервність міжнар розрахункових та валх операцій; підвищує екон ефективність зовнішньої торгівлі та інших видів зовнішньоекон діяльності. Негативна роль МК у процесі відтворення полягає в тому, що він: загострює суперечності ринкової економіки; використовується для переказування прибутків із країн-позичальників, посилюючи позиції країн-кредиторів; сприяє створенню та зміцненню в країнах-боржниках вигідних для країн-кредиторів екон і політ режимів; виступає джерелом фінансування війн; використовується для проведення кред дискримінації та кред блокади.