Класифікація препаратів для лікування бронхіальної астми

Бронхолітики	Глюкокортикоїди	Пртиалергічні препарати
Адреноміметики М- холі ноблокатори Міотропні	Пуль мі корт Інгакорт Преднізолон Бекломет (беклометазон, беклазон, беклокорт бекотид) Будезоиід Фліксотид Лзма корт (тріамцинолон)	Кетотифеп Кромолін-натрій (кромо- ген, інтал, кромогексал) Так лед (недокроміл)

Бронхолітики — засоби, що розширюють бронхи, усувають їх спазм. Застосовують при бронхіальній астмі та бронхоспазмі.

Класифікація бронхолітиків

Бронхолітики міотропної дії	Адреноміметики	М-холіноблокатори
Еуфілін (амінофілін) Теофілін (ретафіл)	Адреналіну гідрохлорид Ізадрип (новодрин) Салбутамол Фенотерол (беротек) Орципреиалін (алуупент, астмопент) Ефедрину гідрохлорид Кленбутирол Саль мете рол Тербуталін (бриканіл) Беродуал Дитек	Атропіну сульфат Платифіліну гідро- тартрат Іпратропію бромід (атровент) Окситропію бромід (вентилат) Метацнн

Еуфілін (амінофілін) — міотропний бронхолітик, розслаблює, непосмуговані м'язи бронхів, коронарних судин, знижує тиск у ле­геневій артерії.

Показання до застосування: лікування та купіруванпя нападів бронхіальної астми, бронхоспазм, порушення мозкового кровообі-

гу, спазм судин, набряк легень та інші захворювання, що супровод­жуються застійними явищами.

Побічні ефекти: при швидкому внутрішньовенному введенні — запаморочення, головний біль, серцебиття, нудота, блювання, судо­ми, зниження АТ.

Бронхолітики інших груп розглянуто у відповідних розділах (див. «Засоби, що діють у ділянці закінчень холінергічних нервів»; «Засоби, що діють у ділянці закінчень адренергічних нервів).

Засоби, які застосовують при набряку легень

Набряк легень — тяжкий і небезпечний для життя стан, що розвиваєт ься внаслідок гострої лівоиїлуночкової недостатності.

Причина ми набряку можуть бути ураження легень хімічними речовинами, інфекційні захворювання, набряк мозку, хвороби ни­рок, печінки. Принципи лікування набряку легень, незалежно від причин, подібні та спрямовані на гасіння піни у легенях, дегідра­тацію, посилення роботи серця, розвантаження малого кола кро­вообігу.

При набряку легень застосовують наступні групи препаратів:

• піногасники: спирт етиловий або антифомсилан, які вводять інгаляційно. Вони знижують поверхневий натяг піни і перетворю­ють її на рідину;

• дегідратуючі засоби (осмотичні діуретики): маніт, сечовина для ін'єкцій;

• діуретики швидкої дії: фуросемід, кислота етакринова, які вводять з метою зменшення кількості рідини в організмі, приско­рення переходу плазми з альвеол у судинне русло;

• серцеві глікозиди швидкої дії — строфантин, корглікон, це- ланід, дигоксин — вводять для посилення роботи серця, при сер­цевій недостатності;

• гангліоблокатори — бензогексоній, гігроній, пентамін;

• судинорозширювальні засоби міотропної дії — натрію нітро- прусид, нітрогліцерин, ізосорбіду динітрат, а також морфіну гідрохлорид, фентоламін та еуфілін вводять для зниження тиску в малому колі кровообігу;

• кисень вводять постійно інгаляційно для покращання оксиге- нації тканин.