44. Правила влаштування електроустановок у вибухонебезпечних зонах

Вибухонебезпечна зона - простір в приміщенні або навколо зовнішньої установки, в якому є присутнім вибухонебезпечне середовище або воно може створюватися внаслідок природних або виробничих чинників в кількості, що вимагає спеціальних заходів в конструкції електроустаткування при його монтажі і експлуатації.

вибухонебезпечне середовище є присутнім постійно або упродовж тривалого періоду, що має місце тільки в межах корпусів технологічного устаткування.

Вибухонебезпечна зона класу 1:

- простір, де виділяються горючі гази або пари ЛЗР в такій кількості і з такими властивостями, що можуть утворити з повітрям вибухонебезпечні суміші при нормальних режимах роботи, наприклад, при завантаженні або розвантаженні технологічних апаратів, зберіганні або переливанні ЛЗР, що знаходяться у відкритих ємностях, і т.п.;

• простір у зовнішній технологічній установці, що містить горючі гази або ЛЗР (за винятком зовнішніх аміачних компресорних установок), у наземних і підземних резервуарів з ЛЗР або горючими газами (газгольдерів), у естакад для зливу і наливання ЛЗР, у відкритих нафтоуловлювачів, ставків-відстійників з плаваючою нафтовою плівкою і т. п.

Вибухонебезпечна зона класу 2 - простір, де при нормальній експлуатації вибухонебезпечні суміші горючих газів (незалежно від нижньої концентраційної межі займання) або пари ЛЗР з повітрям не утворюються, а можливі тільки в результаті аварії або несправностей.

Вибухонебезпечна зона класу 20 - простір усередині устаткування, в якому при нормальній експлуатації вибухонебезпечний пил у вигляді хмари є присутнім постійно або часто в кількості, достатній для створення небезпечної концентрації суміші з повітрям або простір, де можуть створюватися пилові шари не передбаченої або надмірної товщини усередині устаткування.

Вибухонебезпечна зона класу 21 - простір, де виділяється горючий пил, що переходить у зважений стан, в такій кількості і з такими властивостями, що може утворити з повітрям вибухонебезпечні суміші при нормальних режимах роботи, наприклад, при завантаженні і розвантаженні технологічних апаратів.

Вибухонебезпечна зони класу 22 - простір в приміщеннях, де не буває небезпечних станів при нормальній експлуатації і тільки в результаті аварій або несправностей можливі виділення горючого пилу, що переходить в зважений стан, в такій кількості і з такими властивостями, що можеі утворити з повітрям вибухонебезпечні суміші.

45. Вогнестійкість будівельних конструкцій. Межі вогнестійкості.

Вогнестійкість – це здатність будівельних конструкцій зберігати свої робочі функції під дією високих температур за умов пожежі.

Межа вогнестійкості  визначається часом (у хвилинах) від початку вогневого випробування за стандартним температурним режимом до настання одного з граничних станів конструкції:

- втрати несучої здатності (R);

- втрати цілісності (Е);

- втрати теплоізолювальної спроможності (І).

46. Класифікація будівель за ступенем їхньої вогнестійкості.

КОНСТРУКТИВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ БУДИНКІВ ЗАЛЕЖНО ВІД ЇХ СТУПЕНЯ ВОГНЕСТІЙКОСТІ

Ступіньвогнестійкості	Конструктивні характеристики
І, ІІ	Будинки з несучими та огороджувальними конструкціями з природних або штучних кам?яних матеріалів, бетону, залізобетону із застосуванням листових і плитних негорючих матеріалів.
ІІІ	Будинки з несучими та огороджувальними конструкціями з природних або штучних кам?яних матеріалів, бетону, залізобетону. Для перекриттів дозволяється застосовувати дерев?яні конструкції, які захиені штукатуркою або маюьб вогнезахисну обробку.
ІІІа	Будинки переважно з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса – з металевих незахищених конструкцій. Огороджувальні конструкції - з негорючих листових матеріалів з негорючим утеплювачем або утеплювачем груп низької та помірної горючості.
ІІІб	Будинки переважно одноповерхові з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса – з деревини, яка зазнала вогнезахисну обробку. огороджувальні конструкції піддані вогнезахисній обробці або захищені від дії вогню та високих температур.
ІV	Будинки з несучими та огороджувальними конструкціями з деревини або інших горючих матеріалів, захищених від дії вогню та високих температур штукатуркою або іншими листовими, плитними матеріалами. До елементів покриттів не пред’являються вимоги щодо межі вогнестійкості, але деревина повинна мати вогнезахисну обробку.
ІVа	Будинки переважно одноповерхові з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса – з металевих незахищених конструкцій. Огороджувальні конструкції – з металевих профільованих листів або інших негорючих матеріалів з утеплювачем груп середньої та підвищеної горючості.
V	Будинки, до несучих і огороджувальних конструкцій яких не пред’являються вимоги щодо межі вогнестійкості та межі поширення вогню.