- •1.Поняття та види недемократичних режимів.
- •2. Структура правової культури.
- •3. Формаційний підхід до типології держави.
- •4. Вимоги правильного застосування норм права.
- •5. Поняття і значення типології держави.
- •7. Правомірна поведінка: поняття та види.
- •8. Види органів держави.
- •9. Поняття і види форм(джерел) права.
- •10. Публічне і приватне право.
- •11. Поняття та ознаки юридичної відповідальності.
- •12. Особливості елементів форми Української держави.
- •13. Матеріалбне і процесуальне право.
- •14. Поняття та класифікація юридичних фактів.
- •15. Поняття, структура і призначення механізму держави.
- •16. Принципи організації та функціонування апарату держави.
- •17. Поняття і види соціальних норм, їх основні властивості.
- •18. Застосування норм права як специфічна форма його реалізації.
- •19. Поняття та ознаки органів держави.
- •20. Види нормативно-правових актів.
- •21. Поняття та ознаки правової держави.
- •22. Виховна функція права та правове виховання.
- •23. Поняття та види систематизації нормативно-правових актів.
- •24. Об’єкти правових відносин.
- •25. Структура норми права.
- •26. Наукові концепції про сучасні держави.
- •27. Значення теорії держави і права для підготовки юристів.
- •28. Поняття та структура державного апарату України.
- •29. Поняття та принципи законності.
- •30. Поняття та ознаки держави.
- •31. Співвідношення суспільства, громадянського суспільства і держави.
- •32. Види правовідносин і критерії їх класифікації.
- •35. Види норм права.
- •36. Поняття, ознаки, функції і принципи правотворчості.
- •37. Поняття та види державного режиму.
- •38. Галузі вітчизняного права, їх характеристика.
- •39.Поняття і структура правосвідомості.
- •40. Тлумачення норм права за обсягом їх правового змісту.
- •41. Прогалини у праві і засоби їх подолання та усунення.
- •42. Поняття і основні ознаки правовідносин.
- •43. Види правомірної поведінки.
- •44.Правова культура: поняття і структура.
- •45. Предмет і методологія теорії держави і права.
- •46. Поняття системи права.
- •47. Склад правовідносин.
- •48. Функції теорії держави і права.
- •49. Право, економіка, політика.
- •50. Склад правопорушень.
- •51. Дія нормативно-правових актів у часі, просторі і за колом осіб.
- •52. Способи тлумачення норм права.
- •53. Поняття та види суб’єктів права.
- •54. Основні закономірності та причини виникнення держави.
- •55.Офіційне та неофіційне тлумачення норм права.
- •56. Правова поведінка: поняття та ознаки.
- •57.Система юридичних наук. Місце теорії держави і права в системі юридичних наук.
- •58. Поняття правопорядку.
- •59. Стадії правового регулювання.
- •60.Місце і роль держави в політичній системі.
- •61.Поняття права та його соціальна цінність.
- •62.Підстави юридичної відповідальності.
- •63.Поняття та класифікація функцій держави.
- •64.Поняття і зміст системи законодавства.
- •65. Співвідношення системи законодавства з системою права.
- •66.Елементи політичної системи суспільства, їх характеристика.
- •67.Поняття, види функцій права.
- •68.Загальна характеристика функцій та принципів діяльності органів законодавчої,виконавчої та судової влади.
- •69.Концепція громадянського суспільства. Особливості її становлення та формування.
- •70.Поняття політичної системи суспільства.
- •71.Поняття правового (судового та адміністративного) прецедента як одного із джерел права.
- •72. Поняття та основні форми реалізації норм права
- •73. Місце і роль основного Закону в системі законодавства.
- •74. Місце і роль партій в політичній системі суспільства.
- •75. Цивілізаційний підхід до типології держави.
- •76.Класифікація конституційних прав громадян України.
- •77.Поняття і види тлумачення норм права.
- •78. Основні підходи до розуміння сутності держав.
- •79. Нормативно-правовий акт як основна форма (джерело) права України.
- •80. Співвідношення права, законності і правопорядку. Громадський порядок і правопорядок.
- •81. Поняття правопорядку.
- •82. Види, способи і типи правового регулювання.
- •83. Відмінність між системою права і системою законодавства.
- •84. Право і держава: аспекти співвідношення.
- •85.Поняття предмету та методу правового регулювання.
- •86. Гарантії законності і правопорядку.
- •88. Основні ознаки права.
- •89. Види юридичної відповідальності.
- •90. Поняття та елементи правового статусу особи.
- •91. Зміст правовідносин.
- •92. Інтерпретаційно – правові акти: поняття, види, їх місце в системі правових актів.
- •93. Правопорушення: поняття, ознаки і види.
- •94. Співвідношення і взаємодія норм права з іншими соціальними нормами.
- •95. Закон та його види.
- •96 Співвідношення процесу застосування норм.
- •97. Види правової поведінки.
- •98.Правове регулювання як різновид правового впливу на суспільні відносини.
- •99. Принципи права та їх характеристика
- •100.Поняття та елементи форми держави.
- •101. Основні елементи системи права, їх характеристика.
- •102. Суб’єкти правових відносин, їх види.
- •103. Поняття та види форм правління.
- •104. Акти застосування норм права: поняття, ознаки, види.
- •105. Основні правові системи сучасності.
83. Відмінність між системою права і системою законодавства.
Між системою права і системою законодавства є відмінності. Вони спостерігаються в структурних елементах, змісті, обсязі.
1. Система права є невидимою, оскільки відбиває внутрішню будову права, а система законодавства є видимою, зовнішньою формою системи права.
2. Система права є сукупністю правових норм, а система законодавства — сукупністю нормативно-правових актів.
3. В системі права норми права логічно розподілені за галузями, підгалузями та інститутами. Як правило, норми галузей права — будівельний матеріал, із якого (у різному наборі та різному поєднанні) складається конкретна галузь законодавства. Можливим є варіант, коли галузь права є, а галузі законодавства — немає (фінансове право, право людини на соціальне забезпечення та ін.). У цьому випадку галузі права не кодифіковані, а нормативний матеріал розосереджений по кількох правових актах, які потребують на уніфікацію.
У системі законодавства нормативно-правові акти об'єднані за галузями законодавства, які поділені на інститути законодавства. Галузі законодавства створюються як з урахуванням галузевого принципу, так і без його врахування: галузь законодавства може містити норми різних галузей права (комплексні галузі) або створюватися на підґрунті інституту або підгалузі права. Можливим є варіант, коли галузь законодавства існує без галузі права (митне законодавство та ін.).
4. Система права складається з галузей права, які мають свій предмет і метод правового регулювання, а система законодавства включає галузі законодавства, в яких відсутній метод регулювання, а предмет регулювання не завжди однорідний, як у галузей права.
5. Система права має лише галузеву, горизонтальну будову, а система законодавства може мати будову і горизонтальну (галузеве), і вертикальну (ієрархічне). У федеративних державах існує законодавство федерації і законодавство її суб'єктів (вертикальна будова).
6. Первинний елемент системи права — норма права зі своєю структурою: гіпотеза, диспозиція, санкція, а первинний елемент системи законодавства — стаття закону, яка містить нормативне розпорядження[2], котре, як правило, не містить у собі всі три структурні елементи логічної правової норми. Нормативне розпорядження нерідко складається лише з гіпотези і санкції; диспозиція може міститися або в іншій статті даного закону (відсильний спосіб викладу), або в іншому правовому акті (бланкетний спосіб викладу). Закони, що включають норми різних галузей права, забезпечуються санкціями, які викладені в інших нормативно-правових актах (наприклад, закони про власність, про підприємницьку діяльність та ін.).
7. Система права формується об'єктивно, відповідно до існуючих суспільних відносин, а система законодавства створюється в результаті цілеспрямованої діяльності уповноважених суб'єктів і тому включає суб'єктивний момент.
8. Структурні елементи системи права не мають зовнішніх реквізитів: назв розділів, статей, глав та інших частин, властивих закону. Структурні елементи системи законодавства (нормативно-правові акти), як правило, мають назви розділів, глав, статей. Вони можуть містити преамбули, формулювання цілей і принципів, загальні нормативні визначення, що складають загальну частину тощо.