- •Седиментологія
- •Форми переносу мінеральних сполук та диференціація осадової речовини на шляхах переносу від водозбірних площ до кінцевих басейнів осадконакопичення
- •2. Ознаки осадових порід як показники умов осадко накопичення у різних седиментологічних обстановках
- •3. Процес діагенезу осадків,причини та стадіїї перетворень. Суть процесу катагенезу та його межі
- •4. Принцип актуалізму та межі його використання в седиментології у зв'язку з особливостями сучасного геологічного моменту
- •Пошуки та розвідка родовищ нафти та газу
- •1. Етапи і стадії геологорозвідувальних робіт на нафту і газ
- •2.Найважливіші методи пошуку та розвідки вуглеводнів
- •3.Класифікація свердловин при бурінні на нафту і газ
- •4. Класифікація ресурсів і запасів вв
- •Петрографія порід колекторів
- •3. Генезис, класифікація та поширення карбонатних порід-колекторів у геологічних формаціях.
- •4. Колекторські властивості карбонатних порід та методи їх дослідження
- •Петрофізика порід-колекторів
- •Ємнісно-фільтраційні властивості порід-колекторів. Класифікація
- •Коефіцієнт нафтогазонасичення гірських порід. Петрофізичні моделі та
- •Пружні властивості гірських порід. Їх зв'язок з літологічними та ємнісними
- •Загальні проблеми геології нафти та газу
- •1.Ресурсна база вуглеводнів і першочергові напрямки геологорозвідувальних робіт на нафту і газ в Україні
- •2.Проблеми пошуків нетрадиційних скупчень нафти і газу (кристалічний фундамент, рифи, сланцевий газ, газ вугільних басейнів).
- •3.Проблеми і перспективи відкриття покладів вв на великих глибинах.
- •Геологія і нафтогазоносність морських басейнів
- •Характеристика будови та походження головних елементів Світового океану(со): шельфу, материкового схилу та підніжжя, перехідної зони, ложа океану, серединно-океанічних хребтів.
- •Перспективи нафтогазоносності Світового океану. Нафтогазогеологічне районування акваторій.
- •Південна Атлантика
- •Західна частина Індійського океану
- •Східна частина Індійського океану
- •Західна частина Тихого океану
- •Східна частина Тихого океану
- •Характеристика нафтогазоносності осадових товщ у межах акваторій Азовського та Чорного морів. Ресурсна база та перспективи.
- •Нафтогазоносність та перспективи Азовського моря
- •Нафтогазоносність Чорноморського шельфу України
- •Нафтогазопромислова геологія
- •1. Основні фізичні та фізико-хімічні характеристики пластових флюїдів. Нафтові, газові та газоконденсатні системи системи.
- •В'язкість пластових нафт
- •Коефіцієнт термічного розширення нафти Ктр
- •Тиск насичення або початок пароутворення
- •Пластовий газовий фактор
- •В`язкістьгазів
- •Гідрати природних газів
- •2) Термобаричні умови нафтогазоносних басейнів. Початковий стан покладу. Початкові пластові тиски у водонапірних системах з покладами.
- •4) Геологічні і геофізичні методи досліджень свердловин під час розробки нафтових і газових родовищ. Геологічні та технічні задачі.
- •3). Еволюція органічної речовини і нафтогазоутворення. Тектонічні типи керогену. Нафтогазоматеринські світи.
- •Класифікації запасів нафти і газу
- •Екологічні аспекти пошуківта видобутку нафти та газу
- •1) Міграційні форми нафтопродуктів у геологічному середовищі та в поверхневих водах
- •2) Потенційні джерела забруднення навколишнього середовищау процесі буріння та освоєння нафтогазоносної свердловини.
- •3) Екологічні налідки розробки контирнентальних родовищ нафти і газу
- •4) Екологічні налідки розробки родовищ нафти і газу в акваторії морів
- •Гідрогеологія
- •Нафтогазоносні провінції світу
- •Альтернативна відповідь на перше питання
- •2. Нгп східної європи
- •3. Нгп африки
- •4. Україна як нафтогазовидобуваюча держава
- •Моделювання
- •2. Головні завдання, що вирішуються методом сейсмічної розвідки. Назвіть методи що використовуються у комплексі із сейсморозвідкою.
- •1. Фактори, що впливають на фазову швидкість проходження сейсмічних хвиль через геологічне середовище. Їх співвідношення з даними акустичного каротажу.
- •Фізична суть методу бкз. Геологічні задачі, що розв"язуються за допомогою методів електричного опору.
- •Метод ультразвукового акустичного каротажу. Геологічні задачі, приклади його застосування при дослідженні нафтогазових свердловин.
- •Інклінометрія і кавернометрія свердловин. Геофізичні методи оцінки технічного стану нафтогазових свердловин
- •Технології розробки родовищ нафти і газу
- •1. Розробка нафтових пластів в умовах водонапірного режиму. Системи підтримки пластового тиску під час експлуатації нафтового родовища.
- •2. Сучасні методи підвищення нафтовіддачі пластів. Гідродинамічні методи. Циклічне заводнення. Теплові методи розробки.
- •3. Основні принципи розробки газових родовищ. Етапи розробки родовищ природних газів.
3.Проблеми і перспективи відкриття покладів вв на великих глибинах.
Нині освоєння великих глибин (понад 4,5-5,0 км) є важливим напрямком нарощування потенційних ресурсів і запасів нафти та газу, оскільки запаси вуглеводнів на малих і середніх глибинах значною мірою вичерпані. У багатьох регіонах світу, де проводиться надглибоке буріння, отримують промислові припливи вуглеводнів, які підтверджують перспективи нафтогазоносності в широкому діапазоні глибин. У результаті буріння таких свердловин було встановлено наявність колекторів з достатньо високими ємнісно-фільтраційними властивостями на великих глибинах. Це дало змогу вивчити термобаричні умови на глибинах сприятливих для існування покладів газу та рідких вуглеводнів. Було встановлено, що на великих глибинах руйнівному впливу температур на поклади рідких вуглеводнів протидіють високі пластові тиски. Це дає змогу припускати про існування на вказаних глибинах сприятливих термобаричних умов для формування покладів рідких вуглеводнів.
У деяких нафтогазоносних провінціях на великих глибинах зосереджено не менше, ніж 40 % прогнозних запасів газу, а можливо й нафти. Слід зазначити, що для прогнозування нафтогазоносності, та для більш точної промислової оцінки можливих скупчень рідких та газоподібних вуглеводнів на великих глибинах необхідно володіти даними глибокого буріння. За браком коштів на глибоке буріння, та низьким рівнем розвитку технологій буріння в Україні спостерігається брак таких матеріалів.
На території України основні перспективи відкриття покладів нафти і газу на великих глибинах нині пов’язані з Передкарпатським прогином і Дніпрово-Донецькою западиною.
На території ДДЗ з відомих до теперішнього часу 212 родовищ на 38 родовищах виявлені поклади на глибинах більше 5 км. Найглибший поклад газу встановлено на Перевозівському родовищі у відкладах верхньовізейського підярусу нижнього карбону (6300 м), а нафти – на Карайкозівському родовищі (5100 м) у відкладах серпухівського ярусу. Основні перспективи відкриття великих скупчень ВВ пов’язуються з приосьовими чистинами Дніпрово-Донецького грабена, а в стратиграфічному відношенні з відкладами нижнього карбону.
Прогнозування колекторів на великих глибинах (>4,5 км), що не розбурені свердловиною, - важка комплексна проблема, вирішення якої потребує звіту генетичної суті багатофакторних процесів перетворення осадку в породу. Сучасна технологія прогнозування фільтраційно-ємнісних, ізолюючих та інших фізичних властивостей різних літотипів порід, ґрунтуються на оцінці:
- первинних седиментогенних речовин і структурних особливостей порід і їх роль в формуванні структури ємнісного простору, а також ізолюючих характеристик флюїдоупорів;
- етапність осадконакопичення, тектонічної активності, наявності перерв в осадконакопиченні, зміни гідрохімічних обстановок в процесі літогенезу;
- постседиментаційних перетворень порід і їх роль в формуванні вторинного пустотного простору при зміні температури, тиску флюїдів, що заповнюють пустотний простір;
- зміна стисненості, пористості, проникності порід різного складу під дією гідростатичного і тектонічного тиску.
Найважливішими факторами, від яких залежить нафтогазоносність глибокозанурених відкладів та фазовий стан вуглеводнів є наявність пасток, порід-колекторів, порід-покришок, термобаричні умови тощо.
Проблема прогнозування фазового стану вуглеводнів на сьогоднішній день набирає особливої ваги зі збільшенням пошукових глибин. На великих глибинах поклади знаходяться в області високих температур і тисків. Панує думка, що на великих глибинах при температурах понад 160-200 0С зменшується ймовірність відкриття великих скупчень газу, а особливо нафти. Це пов’язують з температурною деструкцією нафти та її метанізацією. Але світова практика показує, що поклади рідких вуглеводнів можуть знаходитись в досить жорстких термобаричних умовах.
Аналізуючи результати досліджень газорідинних включень мінеральних утворень, можна сказати, що рідкі вуглеводні можуть існувати до температури 360 0С, важкі гомологи метану – до 450 0С, а метан – до 1400 0С, вміст останнього з ростом температури зменшується.
Аналізуючи фактичний матеріал по НГБ світу, встановлено закономірну зміну покладів рідких вуглеводнів на газорідинні та газові поклади з глибиною. У більшості зон нафтогазонакопичення не відзначається чіткої зміни з глибиною нафтових покладів газоконденсатними і газовими. Нерівномірність у розподілі запасів нафти і газу по розрізу контролюється в першу чергу розташуванням по розрізу регіональних порід-флюїдоупорів. При чому основну роль відіграє розташування нижньої з них, як регулюючого чинника розміщення в розрізі основного поверху нафтогазоносності.