ГОС «Тести»

І. Загальна геологія, Історична геологія з основами палеонтології.

1Планети земної групи: Меркурій, венера, земля, марс. Планети-гіганти:Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун.,Плутон.

2

3 Літосфера включає : земну кору, тверду частину мантії, ядро, літосферні плити або літосфера включає мінерали, органічні речовини, живі організми, вода, гази(надастеносферний шар верхньої мантії і з.к.)

4 Земна кора буває: материкова, океанічна і перехідна(субконт.,субокеан.)

5. Континентальна кора складається з осадового шару, гранітного, базальтового.

6. Границя Конрада розділяє гранитометаморфический и гранулито-базитовый слой

Гранітно-гнейсовий, і гранітно-базальтовий шари

7.Вивітрювання - процес механічного руйнування та хімічної зміни гірських порід та мінералів земної поверхні та приповерхневих шарів літосфери під впливом різноманітних атмосферних агентів, ґрунтових та поверхневих вод, життєдіяльності організмів та продуктів їхнього розкладення. Згідно до вищенаведених факторів розрізняють вивітрювання фізичне, хімічне та біологічне.

8.Головною причинию фізичного вивітрювання є цього процесу є зміна температури та руйнівна діяльність води, льоду та вітру. В ряді випадків фіксується певний вплив тектонічних рухів. Фізичне вивітрювання особливо характерне для територій з арктичним кліматом і високогірних районів.

9.Відноситься до основної реакції хім. вивітрювання— гидролиз, приводит к замене катионов щелочных и щелочноземельных элементов кристаллической решетки на ионы водорода диссооциированных молекул воды:

KAlSi3O8+H2O→HAlSi3O8+KOH

Взаимодействие воды с минералами горных порода приводит так же и к гидратации — присоединению частиц воды к частицам минералов. Например:

2Fe2O3+3H2O=2Fe2O·3H2O

В зоне химического выветривания также широко распространена реакция окисления, Так, при окислении нитрита наряду с сульфатами и гидратами окисей железа образуется серная кислота, участвущая в создании новых минералов:

2FeS2+7O2+H2O=2FeSO4+H2SO4;

12FeSO4+6H2O+3O2=4Fe2(SO4)3+4Fe(OH)3;

2Fe2(SO4)3+9H2O=2Fe2O3·3H2O+6H2SO4

Дегідратація

10. Поверхневі текучі води роблять велику геологічну роботу, здійснюючи розмивши (ерозію), перенесення і відкладення продуктів руйнування гірських порід. Діяльність текучих вод призводить до розчленовування і загального зниження рельєфу суші.

Змив(площинний), Розмив(ерозія)

11. Генетичні типи контенентальних відкладів, що відкладаються поверхневими текучими водами: делювій (суглинки, рідше піщаний матеріал), колювій.Алювіальні відклади (піски, гравій, галечники), Пролювій.

12.Форми рельєфу, що не утворються внаслідок геологічної діяльності поверхневих, текучих вод: Утворюються!!! – яри, балки, конуси виносу.

13. Заледеніння в історії Землі були відсутні:можливо мезозой? Були присутні!! Архей, протерозой(рифей, венд), Палеозой(О1, С1), Олігоцен

14.Не впливає на можливість винекнення заледенінь в геологічній історії: Впливає!! Проходження сонця через хмари космічного пилу

15. Причини існування льодовикових та міжльодовикових епох в межах четвертинного зледеніння: зміна конфігурації літосферних плит, космічні фактори, вплив льодовиків, зміна орбітальних елементів.

16.Які терміни не відображають геоморфологічні елементи світового океану:

Відображають!! Море; Підводна окраїна материків(Шельф, Материковий схил, окраънны плато, материкове підніжжя); Перехідна зона(Улоговини окраїнних морів, Острівні дуги, Глибоководні жолоби) Ложе океану-оят, (Абісальні плоскі рівнини, Абісальний горбистий рельєф , підводні гори Океанічні плато, Океанічні височини, підводних долин, гайоти) Серединно-океанічні хребти (-рифтові долини (рифти))

17.Не формуються в шельфовій зоні океанів: червоні глибоководні мули

18. ТИП ВИВЕРЖЕННЯ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД В’ЯЗКОСТІ МАГМИ!!!

Виверження вулканів залежить від багатьох чинників, а саме: він геологічної будови району, порід з яких складається район, на якій глибині знаходиться вулканічне вогнище і який склад магми.

Найголовнішими типами є: вулканічний, плініанський, стромболійський, пеленський, гавайський і тріщинний.

Перший тип — вулканічний відрізняється в’язкою магмою, яка часто закупорює жерло, недаючи виходу газам, і вони накопи­чуються під таким високим тиском, що час від часу відбуваються потужні вибухи.

Другий тип — плініанський Цей тип рахується найбільш вибухонебезпечим, до нього відноситься знамените виверження Везувію в 79 р.н.е., яке похоронило під шаром попелу міста Помпеї та Геркуданук. Надзвичайно в’язка магма часто закупорює вихід газам, що призводить до пізнішого вибуху і утворенню кальдер (іспан.”киплячий котел”), в кращому випадку, до знищення цілого вулкану

Третій тип — стромболійський характеризуєть-ся безпере­рвною еруптив-ною (вибуховою) діяль-ністю протягом кількох місяців і навіть років, висота еруптивного стовпа (вивержених матеріалів) до 10 км. Магма рідка, газів і вулканічних бомб багато, попелу мало.

Ще одним типом є пелейський.Характеризується дуже в’язкою магмою, яка твердіє до виходу з жерла, утворенням лавових куполів і викидом “вогненних хмар” (суміші розпечених газів і попелу).

Гавайський тип вважають найспокійнішим. Дуже рідка лава спокійно ви­тікає, твердих продуктів і попелу мало, а схили конуса до 10°.

Тріщинні виверження виявляють у вилитті лави з системи тріщин з пізнішим утворенням вулкану.

Динаміку виверження розрізняють ефузивну, - якщо виверження в основному проходить вилиттям лави; екструзивне характеризується вижаттям лавових куполів; експлозивне, де головну роль відіграють вибухи та комплексне - суміш всіх вище названих характерів вивержень.

19.Щитові вулкани характерезуються: Щитові вулкани виникають у місцях виливу з верхньої мантії дуже гарячої і рідкої лави з малим вмістом вулканічних газів. Завдяки високій температурі і низькій в’язкості така лава тече вільно і розливається по значно більшій площі, перш ніж застигне, утворюючи розлогий, часто витягнутий вулканічний конус з нахилом не більше 5°. Внаслідок широкого розлиття лави щитові вулкани звичайно не дуже високі. Лава, яка має нижчу густину і в’язкість, виливається вільніше, повільніше застигає і тому не забиває вулканічний канал. Внаслідок цього виверження щитових вулканів проходять спокійніше, без потужних вибухів і викидів вулканічних бомб.

20.Для експлозивно-вибухового типу вулканічних вивержень характерно: у в'язких кислих магмах дегазація може приводити до експлозивної діяльності (вибухів, викиди газів і твердого матеріалу). Лапілі, вулканічні бомби.

21. Магма може зароджуватись в : Магма (греч. — месиво, густая мазь) представляет собой природный, чаще всего силикатный, огненно-жидкий расплав, возникающий в земной коре или в верхней мантии, на больших глубинах, и при остывании формирующий магматические горные породы.

22.Вторинні магми виникають в процесі: просуваючись до поверхи земної кори, де термодинамічні умови інші, первинні магми змінюють свій склад,перетворюючись у вторинні і створюючи різні магматичні серії.Подібний процес називається магматичною диференціацією, на якійвпливають утворення кристалів мінералів і взаємодія з іншими породами і потоками глибинних флюїдів.

23. У процес диференціації магм не входять: Входять!!Дифференциация фракционная

Дифференциация гравитационная

Ликвация

24. Морфологічний тип інтрузивних тіл не залежить:

25. Січне положення відносно до вмісних порід займають: дайки, неки, штоки, апофізи,

26. До абісальних магматичних утворень відносять тіла: абісальні інтрузії, (грейзени, скарни), батоліти

27.Типи метаморфізму: контактовий, регіональний, ударний

28.Фації регіонального метаморфізму виділяються за: температурою, мін. асоціаціями

29. Причини руху літосферних плит: Конвекция в астеносфере Перемещение литосферных плит вызвано их увлечением конвективными течениями в астеносфере.

Під континентами і океанами літосфера переходить в астеносферу, твердість і в'язкість речовини якої нижчі, ніж у літосфери.

30 Австралийская плита Антарктическая плита Африканская плита Евразийская плита Индостанская плита Тихоокеанская плита Северо-Американская плита Южно-Американская плита, Аравійська плита

31 Зона занурення океанічної плити під континентальну: Зона субдукції (Савар - Беньйофа)

32До об’єктів досліджень історичної геології можна віднести:

33До основних документів історичної геології відносяться: гірські породи та їх ознаки, рештки організмів,

34Документи історичної геології: гірські породи та їх ознаки, рештки організмів,

35 Головними задачами історичної геології являються: з’ясування історії розвитку земної кори, з’ясування процесів, які відбувались в минулі періоди геолог. історії., вивчення викопного світу, історії його розвитку, встановлення певних закономірностей у розвитку Землі та виявлення тих причин, якими ці закономірності зумовлюються

36 Ознаки підошви пласта: наявність базальних конгломератів, сліди організмів на поверхні, обкатаних скелетів

37 Ознаки покрівлі пласта: сліди заривання, тріщини усихання, сліди крапель дощу

38 Порушення послідовності залягання шарів, що супроводжується заляганням більш молодих шарів на розмитій поверхні більш древніх без помітної різниці у падінні залягаючих вище і нижче відкладів, це неузгодження:СТРАТИГРАФІЧНЕ

39 Стратиграфічна незгідність виражається у: випадіння з розрізу певних ератонів(стратиграфічних товщ)

40 Поява в товщі мергелів прошарку конгломератів свідчить про явище:

41Ознака стратиграфічної незгідності у розрізах: різка зміна літології, наявність базальних конгломератів, г.п. що складені галькою різновікових порід, наявність на границі двох пластів

42 Порушення залягання шарів, що виникає у процесі деформації товщ, що відклалися, є неузгодженням: тектонічним

43 Які терміни є синонімами «незгідності тектонічної»: кутова?

44 Залягання більш молодих відкладів на розмитій поверхнібільш древніх, що мають інший кут падіння є незгідністю: кутова незгідність.

45 Незгідність при якій підошва відкладів, що утворилися після перерви, контактує з різними горизонтами підстелаючих порід, послідовно зрізаючи їх границі є: стратиграфічна

46 Структурні поверхи це – комплекс г.п. який пережив певний етап тектонічного розвитку.

47 Вік будь-яких подій в історії Землі по відношенню до часу іншої геологічної події це – відносний вік

48 Методами визначення відносного віку є: стратиграфічний, петрографічний, палеонтологічний, тектонічний.

49 Методи визначення відносного віку (виділити необхідні): стратиграфічний, петрографічний, палеонтологічний, тектонічний.

50 Абсолютний вік порід: вік утворення геологічних порід в одиницях літочислення

51 Методи визначення абсолютного віку: радіоактивні (свинцевий, калій-аргоновий, рубідій – стронцевий, уран-торієвий , Lu-Hf, радіо-вуглецевий)

52 Для визначення віку порід різними методами абсолютної геохронології не використовуються мінерали:

53. Розставити геохронологічні еквіваленти відповідно стратиграфічним підрозділам:

54. Вписати в таблицю у віковій послідовності системи, вказати їх індекси та кольори:

55. Розташувати у віковій послідовності формування наступних структур земної кори:

56. Вказати, до яких тектогенезів відносяться наступні фази складчастості:

57. Вказати час початку та завершення байкальського тектогенезу: V-PR 620 -480 млн.р.

58. Основними тектонічними структурними елементами платформ є: плити, щити

59. Тектонічне районування любих територій проводиться за: принципом тектонического районирования материков по возрасту главной складчатости, заканчивающей геосинклинальное развитие данной площади.

60. Основні структури (області складчастостей різного віку) земної кори розташувати у віковій послідовності їх утворення): докембійські складчасті структури, каледоніди, герценіди, тихоокеаніди, альпініди.

61. Вказати вік структурних поверхів:

62. Які групи фауни та флори з'явились в ранньому палеозої: трилобіти, брахіоподи, археоціати, фораменіфери, радіолярії, медузи, голкошкірі, граптоліти, синьо-зелені водорості, зелені водорості

63. Які групи організмів вимерли в ранньому палеозої (€ + S + D):археоцеати, ругози?, карпоідеї, цистоідеї, граптоліти(у кінці Силуру), псилофітові

64. Які групи організмів є керівними для пізнього палеозою ( D + С + Р):брахіоподи, гоніатити, корали, фораменіфери, спорові, головоногі молюски, амоноідеї, пелециподи, моховатки, голкошкірі, хребетні риби, амфібії хлорофіти, членистостеблеві, голонасіннікордаїтові.

65. Які групи фауни та флори з'явились в пізньому палеозої:

66. Які групи організмів вимерли в пізньому палеозої:ругози, кишечнопорожнинні, трилобіти, акантоди

67. Які групи організмів є керівними для пізнього палеозою:фузулініди, швагереніди, головоногі молюски, стегоцефали, плазуни, котилозаври пелікозаври, фораменіфери, споро-пилкові комплекси, корали, брахіоподи.

68. Які групи організмів з'явились в мезозої:перші ссавці, птахи, справжні квіткові рослини, архозаври, іхтіозаври, синаптозаври, тероподи, прозауроподи, перші черепахи, бенетитові, цикадові, кордаїтові

69. Які групи організмів вимерли в кінці мезозою:лабіринтодонти, синапсиди, котолозаври,

70. Які групи фауни та флори є керівними для систем мезозою: папороті, зелені водорості та ін.

71. Які групи організмів є керівними для систем кайнозою: фораменіфери, молюски, копитні, ссавці(сумчасті, плацентаріні), перші мавпи …

72. Після завершення каледонського тектогенезу утворилися (перерахувати, з яких структурних елементів земної кори), закрилися чи розпалися (вказати необхідне):

На этоп этапе на Земле существовало 6 древних платформ. Крупнейшая трансгрессия с max в ордовике, Гондвана остается сушей. В начале силура - оледенение. В конце каледонского этапа образовался суперконтинент Эрия.

73. Після завершення герцинського тектогенезу утворилися (перерахувати з яких структурних елементів земної кори), закрилися чи розпалися (вказати необхідне): Это эра интенсивной складчатости, горообразования и гранитоидного интрузивного магматизма, проявившихся в палеозойских геосинклиналях и создавших складчатые горные системы — герциниды, В карбоне новый суперконтинент Ангарида, в это время уже существовали Эрия и Гондвана.Эрия + Ангарида = Лавразия Лавразия + Гондвана = Пантгея Но сразу же начинается раскол (в конце Перми) В конце Пемри первое великое вымирание организмов

74. Після завершення тихоокеанського тектогенезу утворилися (перерахувати з яких структурних елементів земної кори), закрилися чи розпалися (вказати необхідне):а Земле существует 1 континент, 2 океана и 3 пояса. Господство суши на Земле, Климат жаркий сухой. Раскол Гондваны полностью.

75. Після завершення альпійського тектогенезу утворилися (перерахувати з яких структурних елементів земної кори), сформувалися, закрилися чи розпалися (вказати необхідне): сформувалися основна маса гірських хребтів, На Земле существует всего 2 пояса Исчезает океан Тетис. С конца неогена начинается покровное оледенение в антарктиде, т.о. неоген - крупнейший геократический период Земли.

Блок питань з предметів: «Структурна геологія», «Геотектоніка», «Регіональна геологія»

76. Моноклінальне залягання осадових товщ не може бути виражене:...Монокліналь - структура, в которой слои наклонены в одну сторонуимеющая горизонтальное или близкое к нему залегание.

77. Вказати на невірне твердження, що пластовий трикутник, який утворює нахилений пласт при перетині із поверхнею розчленованого рельєфу у долині річки, вказує на напрямок падіння пласта:...

78. Моноклінальне залягання найбільш характерне для:...Крайові частини платформ, повязані зі скидами, Моноклінальне залягання – порушене залягання гірських порід, при якому шари нахилені в один бік приблизно під одним і тим же кутом і не повторюються в розрізі.

79. В умовах розтягу формуються:...западини?

весь верхний слой по всей площади разделяется сквозными трещинами и приобретает квазиравномерную блочную структуру?

80. В межах шовних зон розломів може здійснюватись:... Іноді рухливі зони переходять у протоавлакогени, шовні прогини вздовж глибинних розломів, які виповнені метаосадочними відкладами (Оленьокський, Кодаро-Удоканський та ін.). Шовні зони - зони геосинклінальних систем.

81. В межах Карпатської покривно-складчастої системи найбільше значення мають:...Карпатська складчаста система - відгалужен­ня Альпійської геосинклінальної області.В її будові бере участь крейдовий та палеогеновий фліш. Передкарпатський передовий прогин поділяється на зони, які заповнені неогенними відкладами потужністю 4-5 км. Закарпатський прогин з поши­ренням вулканічних утворень. Є газ, золото, нафта, мармур, вугілля, сіль.

82. Глибинними називають розломи, котрі за глибиною сягають: мантії, іноді астеносфери, Глубинные разломы разделяются на три группы: затухающие в самых верхах мантии (выше астеносферы), достигающие глубин 100—300 км (ниже астеносферы), достигающие глубин 400—700 км (средней мантии).

83. Ширина шовних зон глибинних розломів може сягати: декількох сотні м до 10ків км

84. До тектонітів шовних зон розломів належать:....ТЕКТОНИТЫ — общий термин для обозн. г. п., испытавших дифференциальные немолекулярные движения вещества, как сопровождавшиеся, так и не сопровождавшиеся перекристаллизацией. Сюда относятся тектонокластовые п. — милониты, филлониты, п. с кристаллизационной сланцеватостью и п., в которых дифференциальные движения перекрываются бластезом (бластомилониты)

85. За своєю динамо-кінематичною природою глибинні розломи можуть бути:...Загальнокорові, літосферні, мантійні чи скиди, розсуви, підкиди, насуви, зсуви

86. Головною директивною текстурою осадових порід є: шарувата

87. Для якої формації характерна турбідитна шаруватість: флішова

88. Які співвідношення між кліважем і сланцюватістю?...Кливаж не паралельний, менш впорядкований, є кливаж течії і розлома

Співвідношення можуть бути різні, першим може утворитись і те і інше, чи одразу.

89. За нахилом осьової площини розрізняють складки: симетричні, нахилені, лежачі, пірнаючі.

90. За механізмами формування розрізняють складки: ....1) продольного изгиба, 2) поперечного изгиба и 3) течения.

91. Голоморфна складчастість характерна для: геосинкліналей Хар. сплошное заполнение сопряженными складками, как правило, линейными, параллельными друг другу, с близкой амплитудой и шириной. Примеры: Верхоянская складчатая область мезозойского возраста, Западно-Саянская каледонская область, Башкирский антиклинорий Урала и т. д. Сформироваться полная складчатость может только в том случае, если вся масса слоистых горных пород подвергается сжатию, общему смятию, причем силы, обеспечивающие деформацию, должны быть ориентированы близко к горизонтальной плоскости.

92. Діапіризм може викликатись: Напруга у земній коры, P-T умови витискуванням солі?.

93. Області галокінезу відзначаються розповсюдженням:...:... соляних куполів

94. Стратифіковані утворення Дніпровсько-Донецької западини: ...ДДЗ являє собою ступінчасте зниження докембрійського фундаменту типу ровоподібного прогину — авлакогену. Це ґрабен, виповнений товщею інтенсивно дислокованих осадово-вулканогенних відкладів девонського й осадових відкладів кам'яновугільного й пермського віку, поперечними блоками розчленованих на блоки.Фундамент перекритий осадовими відкладами кам'яновугільного, мезозойського й кайнозойського періодів.

95. Серпентинітовий меланж може виникати в межах зон:...Меланж (рос. меланж, англ. melange, нім. Melange f) – в геології – комплекс гірських порід різного складу, представлений брилами ультраосновних порід, основних лав і туфів, метаморфічних порід, яшм і вапняків, нерідко за участю серпентинів (серпентиновий М.), які розміщуються безсистемно зі слідами тектонічного подрібнення і взаємного переміщення. Виникають при формуванні тектонічних покривів; свідчать про наявність переміщень у земній корі.

96. Утворенню олістостромової формації сприяють:...шар’яжі, гравітація, землетруси

97. Олістоліти це:....:....— хаотические скопления переотложенных неотсортированных обломков (олистолитов) г. п. объемом от нескольких см³ до тысячи м³, сцементированных тонкозернистой массой (пелитовой и псаммоалевритовой ). Слагаются п., почти одновозрастными с вмещающими их толщами. О.— результат оползней либо переотложения подводными грязевыми потоками более древнего осад, материала; Образование О. связано с активными тект. движениями, вызывающими отрыв крупных блоков п. с последующим их скольжением по склону и дну басейна

98. Флексури бувають:...пластичний і крихкий вигин; тріщинуватість, будинаж, структурне механічне руйнування) 1 простые, попутные, встречные; 2 вертикальные, наклонные, горизонтальные 3 согласные и несогласные

99. Флексури утворюються у чохлі платформ завдяки блоковим переміщенням фундамент) в умовах:тект. рухів, пасивні конт. окраїни

100. Флексури характерні для тектоніки:пасивних конт. окраїн

101. В межах Гірського Криму діабази утворюють:

102. До головних геоструктурних елементів континентів належать:древні платформи (ератоми), рухливі пояси?

103. До головних геоструктурних елементів океанів належать: рифтові зони(СОХ), трансформні розломи.

104. До пасивних окраїн материків належать: Пн. Америка(сх), Африка, Атлантика?

105. У дивергентних зонах здійснюється: розтяг, розсув, рифтогенез

106. У дивергентних зонах формується: рифти, спредінг, СОХ.

107. Тепловий потік у межах дивергентних зон:

108. В межах конвергентних зон формуються:

109. Під час колізії зіштовхуються: 2 континентальні плити

110. Вулканічні комплекси острівних дуг за складом сутгсво: лужні(базальти)

111. Які з цих літосферних плит вважаються малими? Адріатична плита Бірманська плита Галапагоська мікроплита Мікроплита острова Пасхи Плита Горда Плита Дослідника Плита Рівера Плита Шарлоти Хуан-де-Фука??

112. Межі між сучасними літосферними плитами проводять уздовж: осей спредингу(СОХ), субдукції? відокремлені одна від одної тектонічними розривами (швами) по осьових лініях сейсмічних поясів Землі.?

113. Нова океанічна кора формується у зонах: СОХ (дівергентні зони, розтяг).

114. З позиції мобілізму у межах літосфери визначальними є: літосферні плити

115. Згідно із постулатами тектоніки літосферних плит орегенез викликається: тектонич. складчато-надвиговые деформации ?

116. До основоположників мобілізму належать: Біханов, Тейлор, Вегенер.

117. Найбільш поширеною формацією в межах Карпатської складчастої системиє:

118. У складі Скибової зони Карпат виділяються скиби: Зовнішня смуга Українських Карпат представлена лускато-моноклінальними середньогір"ями і низькогір"ями та відповідає, як правило, Скибковій зоні. . В її складі виділяють Бескиди, Горгани і Покутсько-Буковинські Карпати. Кордон з Передкарпатським прогибом тектонічний і карпатські флішеві породи у вигляді луски насунуті на внутрішню зону прогиба. Складені складки верхньомеловими і палеогеновими піщано-глинястими флішевими відложеннями.

119. Межі Українського щита проводять: Пространственно щит занимает центральную, осевую часть Украины, протягиваясь от побережья Азовского моря в северо-западном направлении до границы с Беларусью, почти на 1000 км. Ширина его вместе со склонами меняется от 150 до 450 км, площадь в контурах выходов докембрийских образований составляет 136,5 тыс. км2, а общая площадь с учётом склонов – 256,6 тыс. км2, т.е. Украинский щит занимает более трети территории страны. В строении щита различают складчатый докембрийский кристаллический фундамент, сложенный метаморфическими и магматическими породами, и покрывающий большую его часть осадочный чехол, представленный породами мезо-кайнозойского возраста. Мощность этого чехла на самом щите не превышает 100-200 м, а на его склонах возрастает до 500 и более метров.

120. До числа мегаблоків Українського щита входять: (1 – Приазовский, 2 – Средне-Приднепровский, 3 – Кировоградский, 4 – Росинско-Тикичский, 5 – Днестровско-Бугский, 6 – Северо-Западный)

121. Якими структурно-формаційними комплексами складений Середньопридніпровський мегаблок Українського щита? Это типичная гранит-зеленокаменная область, в пределах которой отчетливо выделяются три структурных этажа: дозеленокаменный (нижнеархейский), зеленокаменный (верхнеархейский) и послезеленокаменный (нижнепротерозойский). К нижнему этажу относится гнейсово-мигматитовая толща, слагающая куполовидные структуры между овальными и амебовидными синклиналями, выполненными зеленокаменной толщей второго структурного этажа. Третий этаж развит только в западной части мегаблока, в пределах Криворожско-Кременчугской структуры и представлен вулканогенно-осадочными толщами. (гнейси)

122. Ранні етапи розвитку геосинклінального поясу відбувається в умовах: прогинання розтягу

123. Складкоутворення в межах складчастого поясу відбувається на стадії:

124. Фундамент древніх континентальних платформ складений утвореннями: РЄ1 (PR1-PR1)

125. Молоді платформи можуть бути :

126. Зеленокам'яні пояси притаманні етапу розвитку: 3.2-2.5 млрд.р.

127. Характерними провінціями розвитку зеленокам'яних поясів є:

128. Характерними типами порід зеленокам'яних поясів є: середні і кислі вулканіти, коматити?

129. Вік Землі становить:4,6-4,7 млрд.р.

130. Найдревнішим континентом Землі є:

131. Перші геосинкліналі Землі були закладені в :

132. До головних структур платформного чохла південної частини Східноєвропейської платформи належать: Чохол платформи складений слабодеформованими осадовими, частково вулканічними породами від рифейського до антропогенового віку.

133. Правильною послідовністю нарощування розрізу платформного чохла південної частини Східноєвропейської платформи буде:

134. Передкарпатський передовий і Закарпатський внутрішній прогини заповнені відкладами:

135. Серед порід, що складають Вулканічні Карпати переважають: основного та середнього складу

136. До головних структур Східноєвропейської платформи належить:Межа платформи проходить вздовж Тіманського кряжу і по узбережжю Кольського п-ова, а також по лінії, що перетинає Середньоєвропейську рівнину поблизу Варшави і йде через Балтійське море і південну частину п-ова Ютландія. Консолідація фундаменту припадає на пізній протерозой. Фундамент складений метаморфічними і магматичними породами докембрію, розчленованими глибинними розломами на тектонічні блоки, які занурені на різну глибину. Найбільшими виступами фундаменту є Балтійський щит та Український щит. Чохол платформи складений слабодеформованими осадовими, частково вулканічними породами від рифейського до антропогенового віку.

137. Авлакогени Східноєвропейської платформи утворилися в: рифей(середній верхній), венд.

138. Переважно континентальними утвореннями в межах Східноєвропейської платформи складена:

139. Верхньокрейдові відклади в Гірському Криму: вапняки

140. Магматичні комплекси Гірського Криму сформувалися у:

141. Урало-Монгольський складчастий пояс виник в:Развитие началось в позднем докембрии

142. Урало-Монгольський складчастий пояс є структурою:

143. До структур Урало-Монгольського складчастого поясу належать:остав пояса входят складчатые сооружения Урала, Центрального Казахстана, Тянь-Шаня, Алтая, Саян и Монголии. Образование на месте У.-М. с. г. п. складчатых сооружений происходило в течение нескольких эпох тектогенеза эпигерцинские плиты:

Западно-Сибирская

Туранская (Северная и центральная часть)

Таймырская (Северо-Сибирская)