Виходячи з основних принципів бухгалтерського обліку, пріоритетною оцінкою активів є:

1. продажна вартість;

2. поточна вартість;

3. фактична собівартість;

4. пріоритетного способу оцінки не виділяється.

Яка (які) грошова одиниця може використовуватися для ведення обліку та складання бухгалтерської звітності в Україні:

1. гривня;

2. гривня та валюта інших держав, за вибором підприємства;

3. гривня або валюта інших держав, використання якої дозволено законом;

4. це питання не регламентується?

Первісна вартість активу — це:

1. вартість придбання;

2. вартість, за якою актив зараховується на баланс;

3. поточна вартість активу;

4. вартість списання активу.

Справедлива вартість активу — це:

1. вартість придбання та доведення до стану, в якому актив придатний до використання;

2. вартість, за якою може бути здійснений його обмін між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами;

3. поточна ринкова вартість активу;

4. теперішня вартість майбутніх надходжень від використання активу.

Склад фактичних витрат, що становлять первісну вартість того чи іншого активу, як правило, визначається:

1. Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність";

2. нормативними актами міністерств та відомств;

3. відповідних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку;

4. підприємством самостійно.

Первісною вартістю активів, внесених у статутний фонд, є:

1. сума фактичних витрат на їх придбання;

2. поточна ринкова вартість;

3. справедлива вартість, що погоджена засновниками;

4. чиста реалізацій на вартість.

Первісною вартістю активів, одержаних підприємством безоплатно, є:

1. справедлива вартість;

2. поточна ринкова вартість;

3. сума фактичних витрат на їх придбання;

4. чиста реалізаційна вартість.

Які з перелічених фактичних витрат не включаються до первісної вартості придбаного об'єкта основних засобів:

1. оплата праці робітників, які здійснюють монтаж об'єкта;

2. витрати на сплату відсотків за кредит, який було отримано для придбання цього об'єкта;

3. ввізне мито;

4. немає правильної відповіді?

Балансова вартість основних засобів — це:

1. первісна вартість;

2. первісна або переоцінена вартість за вирахуванням зносу;

3. поточна ринкова вартість;

4. немає правильної відповіді.

Чи може збільшуватись первісна вартість нематеріальних активів:

1. може, на суму витрат, здійснених для підтримання їх у придатному стані;

2. може, на суму витрат, спрямованих на забезпечення зростання очікуваних економічних вигід від їх використання;

3. не може;

4. немає правильної відповіді.

Склад фактичних витрат, що становлять первісну вартість матеріальних ресурсів (матеріалів, товарів тощо), які прибавляє підприємство, визначається:

1. у Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність";

2. у П(С)БО № 9 "Запаси";

3. у П(С)БО № 16 "Витрати";

4. немає правильної відповіді.

Визначити первісну вартість матеріалів, які придбаває підприємство, якщо продавцю сплачено 1200 грн, у тому числі ПДВ 200 грн, оплата праці вантажників 100 грн, внески в фонди соціального та пенсійного страхування з підприємства 30 грн:

1. 1300 грн;

2. 1200 грн;

3. 1130 грн;

4. 1000 грн.

Склад витрат, що становлять виробничу собівартість готової продукції власного виробництва, визначається:

1. у Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність";

2. у П(С)БО № 9 "Запаси";

3. у П(С)БО № 16 "Витрати";

4. Немає правильної відповіді.

Товари на підприємствах роздрібної торгівлі, як правило, оцінюються:

1. за історичною собівартістю;

2. за продажною вартістю;

3. за справедливою вартістю;

4. за ринковою вартістю.

Відповідно до П(С)БО № 9 запаси в бухгалтерському обліку і звітності відображаються:

1. за первісною вартістю;

2. за чистою вартістю реалізації;

3. за найменшою з двох наведених вище оцінок;

4. П(С)БО № 9 не регламентує це питання.

Скільки економічних елементів витрат виділяють:

1. три;

2. п'ять;

3. десять;

4. кількість визначається підприємством самостійно?

Перелік і склад статей калькулювання собівартості продукції визначаються:

1. у П(С)БО № 16 "Витрати";

2. у П(С)БО № 9 "Запаси";

3. типовими положеннями з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг);

4. підприємством самостійно.

Які з перелічених витрат не входять до виробничої собівартості продукції:

1. витрати на утримання адміністративних будівель;

2. витрати на аудиторські послуги;

3. витрати на гарантійний ремонт продукції;

4. Всі перелічені вище?

Який метод калькулювання собівартості продукції доцільно використовувати в однопродуктовому виробництві:

1. простий;

2. попроцесний;

3. позамовний;

4. нормативний?

Визначення фактичної собівартості продукції шляхом підсу­мовування здійснених витрат не властиве для такого методу каль­кулювання:

1. простого;

2. попроцесного;

3. позамовного;

4. нормативного.

Процес постачання є сукупністю операцій з:

1. виготовлення продукції в результаті використання природних ресурсів, сировини, матеріалів, енергії, трудових ресурсів тощо;

2. забезпечення суб'єкта господарювання матеріальними та нематеріальними активами, необхідними для виробництва;

3. реалізації зайвої сировини і матеріалів покупцям.

Нематеріальні активи включають:

1. цінні папери інших підприємств, малоцінні та швидкозношувані предмети, бланки первинних документів;

2. права користування майном, програмні продукти для ЕОМ, гудвіл;

3. технічну документацію, правила експлуатації обладнання.

Термін корисного використання необоротного активу — це:

1. проміжок часу між придбанням необоротного активу та отриманням коштів від реалізації продукції, виготовленої за допомогою такого необоротного активу;

2. термін, протягом якого використання активу буде приносити користь підприємству;

3. період часу, протягом якого актив, як очікується, буде використовуватись підприємством.

Ліквідаційна вартість активу — це:

1. сума коштів, яку підприємство очікує отримати в кінці терміну корисної експлуатації активу після вирахування витрат, пов'язаних з його вибуттям;

2. різниця між балансовою вартістю активу і сумою, що фактично одержана в результаті його ліквідації;

3. сума, на яку одержано запасні частини і брухт у результаті ліквідації основних засобів.

Які витрати не включаються до первісної вартості запасів:

1. витрати на транспортування, навантаження і розвантаження;

2. суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

3. суми, що сплачуються за інформаційні, посередницькі та інші послуги, пов'язані з придбанням запасів?

Оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що:

1. запаси оцінюються шляхом ділення сумарної вартості їх залишку на початок звітного місяця й вартості одержаних протягом місяця запасів на сумарну кількість запасів на початок місяця і одержаних у звітному місяці запасів;

2. запаси використовуються у послідовності, що є протилежною їх надходженню на підприємство;

3. запаси використовуються в тій послідовності, в якій вони надходили на підприємство.

До складу собівартості продукції не включаються такі витрати:

1. адміністративні;

2. загальновиробничі;

3. прямі виробничі.

Облік прямих виробничих витрат ведеться на рахунку:

1. 26 "Готова продукція";

2. 23 "Виробництво";

3. 901 "Собівартість реалізованої готової продукції".

Калькуляція — це:

1. групування витрат за статтями;

2. обчислення собівартості одиниці продукції за встановленою номенклатурою витрат;

3. групування витрат виробництва за елементами.

Готова продукція — це:

1. вся виготовлена продукція;

2. продукція, обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів, відповідає затвердженим стандартам, пройшла технічний контроль і здана на склад або замовнику;

3. продукція, яка здана на склад.

Витрати на виробництво конкретного виду продукції, які безпосередньо включаються до її собівартості на підставі первинних документів, називаються:

1. постійними;

2. непрямими;

3. прямими.

Яка проводка відповідає операції: "Списана фактична собівартість реалізованої продукції":

1. Дебет 79 Кредит 90;

2. Дебет 90 Кредит 26;

3. Дебет 90 Кредит 79?

На рахунку 70 "Доходи від реалізації" відображають:

1. за дебетом і кредитом купівельну вартість проданої продукції;

2. за дебетом — собівартість реалізованої продукції, а за кредитом — продажну вартість продукції;

3. за дебетом — суму непрямих податків (акцизний збір, ПДВ), а за кредитом — продажну вартість продукції.

До доходів від інвестиційної діяльності відносять:

1. одержані штрафи, пені, неустойки;

2. дохід від реалізації оборотних активів;

3. дохід від реалізації майнових комплексів.

Витрати на збут є витратами від:

1. операційної діяльності;

2. фінансової діяльності;

3. інвестиційної діяльності.

Об'єктом обкладання податком на додану вартість є:

1. фонд заробітної плати;

2. виручка;

3. прибуток.

Ціна обладнання без ПДВ становить 1200 грн. Ціна з ПДВ становитиме (грн):

1. 1440;

2. 1600;

3. 1000.

Ціна шафи з ПДВ становить 1200 грн. Сума ПДВ становитиме (грн):

1. 200;

2. 300;

3. 150.

Податок на додану вартість — це:

1. місцевий податок;

2. прямий податок;

3. непрямий податок.

У квітні приватна фірма виготовила крісла, їх замовив магазин роздрібної торгівлі у травні, а доставлено туди в червні. Розрахунок з фірмою відбувся в липні. У якому місяці потрібно врахувати дохід від реалізації меблів, якщо на даному підприємстві продукція вважається реалізованою з моменту відвантаження:

1. у травні;

2. у червні;

3. у липні?