1. Мета управлінського обліку:

   1. Складання фінансової звітності;

   2. допомога керівникам всередині підприємства при підго­товці управлінських рішень;

   3. інформування зовнішніх користувачів про фінансовий стан підприємства;

   4. забезпечення інформацією податкових органів.

2. Управлінський облік — це:

   1. облік для всіх зацікавлених;

   2. внутрішньогосподарський облік;

   3. виробничий облік;

   4. аналітичний облік.

3. Користувачами даних управлінського обліку є:

   1. інвестори, акціонери;

   2. податкові органи;

   3. фінансові та кредитні установи;

   4. керівники всередині господарства.

4. Нормативна база управлінського обліку:

   1. внутрішньогосподарські нормативні документи;

   2. П(С)БО;

   3. МСБО;

   4. нормативні документи центральних органів виконавчої влади та галузевих міністерств і відомств.

5. Вимірники, характерні для управлінського обліку:

   1. натуральні, кількісні;

   2. грошові, вартісні;

   3. якісні;

   4. будь-які.

6. Ведення управлінського обліку на підприємстві є:

   1. обов'язковим за законодавством;

   2. обов'язковим за вимогою податкових органів;

   3. необов'язковим (за рішенням адміністрації підприєм­ства);

   4. необов'язковим з окремих питань.

7. Управлінський облік орієнтований на аналіз:

   1. минулих подій;

   2. випадкових подій;

   3. майбутніх подій;

   4. детермінованих явищ і подій.

8. Періодичність складання звітності в управлінському обліку:

   1. місячна;

   2. квартальна;

   3. річна;

   4. без регламентованого інтервалу.

9. Терміни подання звітності в управлінському обліку:

   1. оперативно після закінчення звітного періоду;

   2. у тижневий термін після закінчення звітного періоду;

   3. до 25 числа наступного за звітним періодом місяця;

   4. одночасно з фінансової звітністю.

10. Інформація управлінського обліку є:

    1. відкритою для всіх зацікавлених;

    2. як правило, комерційною таємницею;

    3. відкритою для акціонерів та потенційних інвесторів;

    4. відкритою для постачальників і підрядників.

11. Управлінський облік як система сформувався:

    1. у середині XIX ст.;

    2. на початку XX ст.;

    3. у середині XX ст.;

    4. в останній чверті XX ст.

12. Управлінський облік відрізняється від фінансового:

    1. рівнем відкритості даних;

    2. спрямованістю у часі;

    3. користувачами інформації;

    4. усіма переліченими характеристиками.

13. Порядок ведення управлінського обліку:

    1. регламентується Міністерством фінансів України;

    2. визначається Міжнародною федерацією бухгалтерів;

    3. описується податковим законодавством;

    4. встановлюється керівництвом підприємства.

14. Переплетена система обліку передбачає:

    1. відсутність рахунків виробничого обліку;

    2. позабалансовий облік витрат за центрами відповідальності;

    3. окреме ведення фінансового та виробничого обліку в си­стемі рахунків;

    4. кореспонденцію рахунків фінансового та виробничого обліку.

15. В англосаксонських країнах ведення управлінського обліку зазвичай є функцією:

    1. відділу внутрішнього аудиту;

    2. підрозділу контролера;

    3. відділу персоналу;

    4. підрозділу скарбника.

16. Норми етичної поведінки фахівців з управлінського обліку не передбачають:

    1. незалежності;

    2. компетентності;

    3. конфіденційності;

    4. об'єктивності.

17. Що з наведеного не є об'єктом управлінського обліку:

    1. доходи підприємства;

    2. розрахунки з покупцями і замовниками;

    3. витрати центрів відповідальності;

    4. фінансові результати?

18. Для якої з наведених цілей може бути використана інфор­мація управлінського обліку:

    1. оптимізації використання ресурсів;

    2. оцінки результатів діяльності окремих підрозділів і їх ке­рівників;

    3. оперативного планування і контролю;

    4. усіх перелічених цілей?

19. Що не є характерним для інтегрованої системи обліку:

    1. наявність єдиного плану рахунків, який включає рахунки як фінансового, так і управлінського обліку;

    2. кореспонденція рахунків фінансового обліку з рахунками управлінського обліку;

    3. облік запасів методом періодичної інвентаризації;

    4. застосування на великих підприємствах?

20. Інформація управлінського обліку обоє 'язково повинна бути:

    1. абсолютно точною;

    2. часто приблизною, розрахунковою;

    3. документально обґрунтованою;

    4. відображеною в облікових регістрах.

21. Які з перелічених груп витрат використовують для оцінки запасів і визначення фінансових результатів:

    1. релевантні і нерелевантні;

    2. контрольовані і неконтрольовані;

    3. витрати на продукцію і витрати періоду;

    4. постійні та змінні?

22. Які з перелічених груп витрат використовують при підго­товці управлінських рішень:

    1. релевантні і нерелевантні;

    2. контрольовані і неконтрольовані;

    3. основні та накладні;

    4. вичерпані та невичерпані?

23. Для цілей управлінського обліку витрати класифікують:

    1. за економічним змістом;

    2. місцем вкладання;

    3. відношенням до обсягу виробництва;

    4. принципом: «для різних цілей — різні витрати».

24. Постійними називають витрати, які:

    1. пов'язані з постійним асортиментом продукції;

    2. зростають зі зростанням обсягу діяльності;

    3. не змінюються в межах релевантного діапазону обсягу діяльності;

    4. повторюються у кожному звітному періоді.

25. Змінними є витрати, які змінюються при зміні:

    1. технології виробництва;

    2. обсягу діяльності;

    3. організаційної структури підприємства;

    4. структури управління.

26. Релевантний діапазон (область релевантності — це інтер­вал обсягу діяльності, в межах якого:

    1. загальна сума постійних витрат не змінюється;

    2. сума постійних витрат з розрахунку на одиницю продукції не змінюється;

    3. сума змінних витрат з розрахунку на одиницю продукції не змінюється;

    4. загальна сума виробничих витрат не змінюється.

27. Витрати на продукцію — це:

    1. повна виробнича собівартість продукції;

    2. повна комерційна собівартість продукції;

    3. змінні витрати;

    4. прямі витрати.

28. Витрати періоду — це:

    1. прямі виробничі витрати;

    2. загальновиробничі витрати;

    3. адміністративні та загальногосподарські витрати;

    4. усе з переліченого.

29. При перетині межі репевантності загальна сума постійних витрат:

    1. збільшується;

    2. зменшується;

    3. не змінюється;

    4. змінюється залежно від виду діяльності.

30. При збільшенні обсягу діяльності постійні витрати з роз­рахунку на одиницю продукції:

    1. збільшуються;

    2. зменшуються;

    3. не змінюються;

    4. змінюються залежно від виду діяльності.

31. При перетині межірелевантності змінні витрати з розра­хунку на одиницю продукції:

    1. збільшуються;

    2. зменшуються;

    3. не змінюються;

    4. змінюються залежно від виду діяльності.

32. При збільшенні обсягу діяльності загальна сума змінних вит­рат:

    1. збільшується;

    2. зменшується;

    3. не змінюється;

    4. змінюється залежно від виду діяльності.

33. Яке з наведених рівнянь є функцією загальної суми витрат:

    1. у = bх;

    2. у = а + bх;

    3. у = а + bх + сх²;

    4. Немає правильної відповіді?

34. Яке з наведених рівнянь є функцією загальної суми змінних витрат:

    1. у = bх;

    2. у = а + bх;

    3. у = а + bх + сх²;

    4. Немає правильної відповіді?

35. Маржинальний доход — це:

    1. доход від реалізації за мінусом непрямих податків;

    2. доход від реалізації за мінусом постійних витрат;

    3. чистий доход від реалізації за мінусом змінних витрат;

    4. доход від реалізації за мінусом собівартості реалізованої продукції.

36. Коефіцієнт маржинального доходу — це відношення маржи­нального доходу:

    1. до суми постійних витрат;

    2. загальної суми змінних витрат;

    3. суми операційного прибутку;

    4. суми чистого доходу від реалізації продукції.

37. Точка беззбитковості — це обсяг реалізації, при якому:

    1. маржинальний доход дорівнює постійним витратам;

    2. доходи дорівнюють витратам;

    3. прибуток підприємства дорівнює нулю;

    4. усе з наведеного.

38. Співвідношення постійних і змінних витрат, яке забезпе­чує більший відсоток зростання прибутку, ніж відповідний відсо­ток зростання продажів, називають:

    1. операційним важелем;

    2. операційним левериджем;

    3. виробничим левериджем;

    4. усе з наведеного.

39. Залежно від вихідних даних та методики розрахунку каль­куляції поділяють:

    1. на планові і звітні;

    2. місячні і квартальні;

    3. повні і неповні;

    4. цехові та загальногосподарські.

40. За періодом діяльності, витрати якого включені до собівар­тості, калькуляції поділяють:

    1. на планові і звітні;

    2. місячні і квартальні;

    3. повні і неповні;

    4. цехові та загальногосподарські.

41. За складом елементів витрат, що включені до собівартості, калькуляції поділяють:

    1. на планові і звітні;

    2. місячні і квартальні;

    3. повні і неповні;

    4. цехові та загальногосподарські.

42. Як називають калькуляцію, яку складають після закінчення звітного періоду:

    1. планова;

    2. нормативна;

    3. очікувана (провізорна);

    4. фактична?

43. Як називають калькуляцію, яку складають до закінчення звітного періоду на підставі фактичних даних про витрати і вихід продукції за минулий час з початку періоду та очікуваних даних про витрати і вихід продукції до кінця звітного періоду:

    1. планова;

    2. нормативна;

    3. очікувана (провізорна);

    4. фактична?

44. Як називають калькуляцію, яку складають до початку звітного періоду:

    1. планова;

    2. нормативна;

    3. очікувана (провізорна);

    4. фактична?

45. Вид продукції, стадія виробництва, замовлення, програма, для яких організовують відокремлений облік витрат, — це:

    1. об'єкт обліку витрат;

    2. об'єкт калькуляції;

    3. калькуляційна одиниця;

    4. Немає правильної відповіді.

46. Вид продукції (робіт, послуг), замовлення, програма, со­бівартість яких визначають, - це:

    1. об'єкт обліку витрат;

    2. об'єкт калькуляції;

    3. калькуляційна одиниця;

    4. Немає правильної відповіді.

47. Одиниця вимірювання окремих видів продукції, собівартість яких визначається, — це:

    1. об'єкт обліку витрат;

    2. об'єкт калькуляції;

    3. калькуляційна одиниця;

    4. Немає правильної відповіді.

48. Як оцінюється супутня (побічна) продукція:

    1. за ціною можливого використання або реалізації;

    2. за вмістом корисних речовин;

    3. пропорційно вартості за пінами реалізації;

    4. за встановленими коефіцієнтами?

49. На які групи поділяють калькуляційні системи за ступенем поглинання постійних витрат:

    1. позамовне та попроцесне калькулювання;

    2. фактичне та змішане калькулювання;

    3. калькулювання повних та змінних витрат;

    4. усі відповіді правильні?

50. На які групи поділяють калькуляційні системи за об'єктом калькулювання:

    1. позамовне та попроцесне калькулювання;

    2. фактичне та змішане калькулювання;

    3. калькулювання повних та змінних витрат;

    4. усі відповіді правильні?

51. На які групи поділяють калькуляційні системи за характе­ром витрат, що включаються до собівартості:

    1. позамовне та попроцесне калькулювання;

    2. фактичне та змішане калькулювання;

    3. калькулювання повних та змінних витрат;

    4. усі відповіді правильні?

52. Яка база розподілу непрямих витрат використовується в умовах переважно рунних робіт:

    1. прямі витрати праці;

    2. відпрацьовані машино-години;

    3. прямі витрати сировини та матеріалів;

    4. усі основні витрати?

53. Яка база розподілу непрямих витрат використовується перевалено в умовах автоматизації виробництва:

    1. прямі витрати праці;

    2. відпрацьовані машино-години;

    3. прямі витрати сировини та матеріалів;

    4. усі основні витрати?

54. Який з названих підрозділів підприємства не належить до допоміжного виробництва:

    1. ремонтне виробництво (цех);

    2. інструментальний цех;

    3. складальний цех;

    4. тарне виробництво?

55. Який метод розподілу витрат допоміжних виробництв пе­редбачає ігнорування взаємних послуг між цими виробництвами:

    1. прямого розподілу;

    2. послідовного розподілу;

    3. одночасного розподілу;

    4. врахування взаємних послуг?

56. Який метод розподілу витрат допоміжних виробництв пе­редбачає використання системи алгебраїчних рівнянь:

    1. прямого розподілу;

    2. послідовного розподілу;

    3. одночасного розподілу;

    4. врахування взаємних послуг?

57. В якій з перелічених галузей використовують переважно позамовний метод калькулювання собівартості:

    1. видобувна промисловість;

    2. харчова промисловість;

    3. металургійна промисловість;

    4. будівництво, ремонтне виробництво?

58. В якій з перелічених галузей використовують переважно попередільне калькулювання собівартості:

    1. видобувна промисловість;

    2. харчова промисловість;

    3. металургійна промисловість;

    4. будівництво, ремонтне виробництво?

59. В якій з перелічених галузей використовують переважно однопередільне (просте) калькулювання собівартості:

    1. видобувна промисловість;

    2. харчова промисловість;

    3. металургійна промисловість;

    4. будівництво, ремонтне виробництво?

60. За яким показником позамовне калькулювання відрізняєть­ся від попроцесного:

    1. більш високим загальним рівнем кваліфікації робітників;

    2. меншою питомою вагою накладних виробничих витрат;

    3. відносно коротким і чітко визначеним виробничим періо­дом;

    4. усі відповіді правильні?

61. Як у зарубіжній практиці називають систему калькулю­вання повних витрат:

    1. директ-костинг;

    2. абзорбшен-костинг;

    3. стандарт-костинг;

    4. АВС-костинг?

62. Як у зарубіжній практиці називають систему калькулю­вання змінних витрат:

    1. директ-костинг;

    2. абзорбшен-костинг;

    3. стандарт-костинг;

    4. АВС-костинг?

63. Як калькулювання змінних витрат зумовлює відхилення операційного прибутку:

    1. збільшення завжди;

    2. зменшення завжди;

    3. збільшення при певних умовах;

    4. зменшення при певних умовах?

64. Для яких цілей використовують стандартні витрати в сис­темі «стандарт -кост»:

    1. контроль витрат;

    2. оцінка виконання бюджетів;

    3. управління за відхиленнями;

    4. усе з переліченого?

65. Довгострокові стандарти витрат, призначені для вивчення динаміки цін та продуктивності праці, — це:

    1. базисні стандарти;

    2. теоретичні стандарти;

    3. поточні стандарти;

    4. галузеві стандарти.

66. Стандарти витрат, які можуть бути досягнуті за ідеаль­них умов діяльності, — це:

    1. базисні стандарти;

    2. теоретичні стандарти;

    3. поточні стандарти;

    4. галузеві стандарти.

67. Стандарти витрат, необхідних для виготовлення продукції у плановому періоді за наявних умов діяльності, — це:

    1. базисні стандарти;

    2. теоретичні стандарти

    3. поточні стандарти;

    4. галузеві стандарти.

68. Який з наведених підрозділів відповідає за розробку стан­дартів витрачання матеріалів:

    1. технологічний;

    2. постачання;

    3. по роботі з персоналом;

    4. бухгалтерія?

69. Який з наведених підрозділів відповідає за розробку стан­дартів витрат праці:

    1. фінансовий;

    2. постачання;

    3. виробничий;

    4. по роботі з персоналом?

70. Який з наведених підрозділів відповідає за розробку стан­дартів накладних витрат:

    1. виробничий;

    2. фінансовий;

    3. бухгалтерія;

    4. постачання?

71. Який з наведених підрозділів відповідає за визначення стан­дартної ціни на матеріали:

    1. технологічний;

    2. постачання;

    3. бухгалтерія;

    4. по роботі з персоналом?

72. Що з наведеного включає система обліку і контролю стан­дартних витрат:

    1. встановлення стандартів витрат;

    2. облік фактичних витрат;

    3. аналіз відхилень фактичних витрат від стандартних;

    4. усе з наведеного?

73. На який рахунок відносять відхилення від стандартних вит­рат, якщо їх рівень незначний:

    1. «Незавершене виробництво»;

    2. «Готова продукція»;

    3. «Собівартість реалізації»;

    4. на всі наведені рахунки шляхом розподілу?

74. На який рахунок відносять відхилення від стандартних вит­рат, якщо їх розмір досить значний:

    1. «Незавершене виробництво»;

    2. «Готова продукція»;

    3. «Собівартість реалізації»;

    4. на всі наведені рахунки шляхом розподілу?

75. Хто з відомих діячів у галузі управлінського обліку першим оприлюднив концепцію обліку, що дістала назву «стандарт-кост»:

    1. Чартер Гаррісон;

    2. Джон Кларк;

    3. Джон А. Хіггінс;

    4. Спенсер А. Такер?

76. Хто з відомих радянських учених-бухгалтерів був організа­тором розробки і впровадження в Радянському Союзі системи нор­мативного обліку витрат:

    1. М.Г. Чумаченько;

    2. В.Ф. Палій;

    3. М.Х. Жебрак;

    4. В.Г. Макаров?

77. Система «Кайдзен» - це:

    1. Тип калькуляції:

    2. Система управління виробництвом;

    3. Система обліку витрат;

    4. Немає правильної відповіді.

78. Система JIT«just-in-time» - це:

    1. Тип калькуляції:

    2. Система управління виробництвом;

    3. Система обліку витрат;

    4. Немає правильної відповіді.

79. Рівень поточної діяльності підприємства, що перевищує точку беззбитковості це:

    1. Запас міцності;

    2. Маржинальний дохід;

    3. Прибуток;

    4. Автономність діяльності.

80. За формулою визначається:

    1. Ліквідна точка беззбитковості;

    2. Коефіцієнт запасу міцності;

    3. Коефіцієнт операційного важеля;

    4. Коефіцієнт маржинального доходу

Організація і методика аудиту